Запитання і завдання

1. Хто із зарубіжних педагогів пропагував і втілював ідею трудового навчання і виховання підростаючого покоління?

2. Як проходило становлення і розвиток трудового навчання і виховання в школах України дореволюційного періоду?

3. Які зміни, нововведення характерні для програми ручної праці в радянській початковій школі.

4. Роль педагогів-практиків у трудовому навчанні і вихованні підростаючого покоління.

5. Які зміни, нововведення характерні для трудового нав­ чання в початковій освіті незалежної України?

§ 3. Психолого-педагогічні основи навчально-трудової діяльності молодших школярів

Розвивальний характер трудового навчання

Праця може стати джерелом радості за такої умови, коли людина бачить в ній не тільки отриманий засіб для задоволення матеріальних потреб, а й духовну творчість, розкриття своїх здібностей, таланту. Удосконалення розвивального характеру трудового навчання залишається однією з найбільш актуальних проблем методики трудового навчання.

Розвивальний характер трудової політехнічної підготовки в навчально-виховному процесі школи передбачає фізичний і розумовий розвиток молодших школярів, моральне та естетичне, економічне й екологічне виховання у праці. Такий комплексний підхід до визначення мети трудового навчання вимагає від учителя під час підготовки і проведення кожного заняття чітко усвідомити, в чому буде виявлятися ріст кожного учня в розумовому і фізичному розвитку і які загальнолюдські якості діти здобудуть або закріплять у процесі і результаті трудової діяльності.

Предметно-практична діяльність, покладена в основу трудового навчання, у своєму психолого-педагогічному механізмі має найбільш помітний серед інших дисциплін розвивальний потенціал стосовно дітей молодшого шкільного віку. Саме практична діяльність дозволяє дитині «перекладати» складні абстрактні дії із внутрішнього (невідомого) плану в зовнішній (видимий), роблячи їх більш зрозумілими. Звичайно, подібне значення не може бути притаманне будь-якій ручній праці. Якщо на перший план ставиться оволодіння тільки практичними прийо­мами і технологіями, то результатом буде засвоєння навичок, а не розвиток особистості. Ручні уміння та навички, хоча і займають важливе місце в трудовому навчанні, можуть виступати як засоби, а не як основна мета навчання, особливо, у молодшому шкільному віці. Ручна конструктивна праця є передусім засобом розвитку сфери відчуттів, розуму, творчих сил, естетичного смаку, тобто розвитку творчої особистості.

Фізичний розвиток у процесі праці

Наукою доведено, що фізична праця позитивно впливає на організм дитини: сприяє розвитку мускулів і кісток, підсилює кровообіг та дихання, підвищує загальну працездатність і витри­валість організму.

Велику користь для фізичного розвитку дітей приносять уроки трудового навчання, що проводяться у спеціально облад­наних кімнатах та на пришкільних ділянках. Фізичні вправи з навантаженням на робочі органи і, перш за все, на м'язові групи дають можливість покращити координацію рухів, укріпити скелетно-м'язову систему. Під впливом трудових вправ дитина поступово звільняється від зайвих рухів, вони стають більш раціональними у фізіологічному відношенні, удосконалюється гострота зору, окомір, що в свою чергу підвищує ефективність праці.

Такі види ручної праці, як робота з папером і картоном, плетіння, шиття, ліплення, робота з конструкторами тренують м'язи кисті і пальців рук, що є добрим підготовчим засобом до письма. Але ця робота виконується у положенні сидячи і не вимагає різноманітних рухів різних груп м'язів. Під час виконання цих робіт бере участь лише дрібна мускулатура рук. Тому на таких уроках корисно проводити фізкультхвилинки, що передбачають роботу м'язів ніг, рук, спини, живота, шиї.

Проводячи спостереження і дослідження, науковці дійшли висновків, що після уроків праці учні більш продуктивно опановують інші шкільні курси. Тому доцільно ставити в розкладі уроки трудового навчання не останніми годинами, а чергувати з іншими дисциплінами.

Важливе значення для фізичного розвитку в процесі трудо­вого навчання має дотримання гігієнічних правил. Гігієнічні ви­моги до організації і проведення занять з праці передбачають створення таких умов, які б сприяли росту і розвитку дітей, зміцнювали їх здоров'я. Дуже важливо забезпечити гігієнічні умови в приміщеннях, де проводяться заняття з трудового навчання. Сюди відноситься освітлення, отоплення і провітрюван­ня, наявність інструментів і робочого обладнання, які відповідають зросту і розвитку дітей, дотримання правил безпечної праці.

Розумовий розвиток на заняттях з праці

На заняттях з праці дитина сприймає предмет найбільше з точки зору його форми, кольору, конструкції і розмірів. Тому сприймання, як психічна діяльність, складає основу розумової діяльності людини, сенсорний розвиток - важливий етап для розвитку мислення. Зір привчається сприймати предмет в цілому, а також розчленовувати предмет, виділяти його різні властивості, форму, величину, взаємо розміщення частин. Уявлення дитини, отримані від зорових відчуттів, доповнюються тактильними від­чуттями, які виникають у неї від дотику з матеріалом, з якого виготовлений виріб.

В основі практичної діяльності учнів на заняттях з праці лежить діяльність рук і зору: руки діють, а зір перевіряє і направляє їх наступні рухи, і знову руки діють, виправляючи недоліки. Розвивається сенсомоторика, яка активно впливає на розумовий розвиток дитини.

«Рука немовби дисциплінує розум: виховує самоконтроль і чутливість думки до точності, тонкості, краси. Той, хто навчився володіти різцем, гарно пише, чутливо ставиться до найменшої неакуратності, не примирений до роботи як-небудь. Ця чутливість переноситься й на думку. Руки вчать точності, акуратності, ясності мислення», - стверджував український педагог В. О. Сухомлинський.[ 3 ].

Для успішного виконання завдання в процесі праці від учня часто вимагається не тільки сприйняття заданої конструкції об'єкта, але й передбачення її в новому просторовому положенні або уявлення як зміниться форма предмета, якщо змінити розміри окремих деталей, тобто розв'язати якусь просторову задачу. Таким шляхом розвивається, поповнюється просторове уявлення дитини, яке необхідно їй для правильного сприйняття предметів навко­лишнього світу, пізнання предметів дійсності в їх взаємозв'язку.

3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори у 5 т. - Т. 3. - К., 1977. - С. 208

Для підвищення ефективності трудової діяльності необхідна добре розвинута увага. На уроках праці в роботі використовуються всі три види уваги (мимовільна, довільна і після довільна). Цікаві навчальні об'єкти праці, завдання творчого характеру сприяють у

школярів умінню бути уважними, вшивають до дії всі види уваги.

Необхідною якістю трудової діяльності є спостере­жливість, тобто вміння виділити із всього баченого суттєве, важливе. Під час спостереження, крім зору, в роботу задіяне мислення, яке дозволяє, наприклад, усвідомити окремі дії і розподілити їх в необхідному порядку або визначити властивості предметів, роблячи порівняння і виділяючи необхідне за поставленими умовами.

У трудовій діяльності людини необхідна участь уяви. В різних видах праці вимагається різна частка участі уяви, різний рівень її самостійності й оригінальності. Виконуючи роботу за ескізом, схемою, учні формують у своїй уяві майбутній виріб. Вони планують свою діяльність згідно визначених розмірів, матеріалу. Така уява називається відтворюючою. На відміну від неї уява творча створює нові образи, не користуючись готовими графічними зображеннями.

Для розвитку обох видів дитячої уяви необхідно, щоб учні брали участь у процесі планування трудових дій, у виборі необ­хідних матеріалів та інструментів, контролювали хід виконання роботи. При цьому самостійність дітей має поступово рости, охоплюючи все більшу кількість елементів активної творчості.

У процесі трудового навчання учні знайомляться з елементами графічної грамоти, набувають спеціальні знання про походження, виробництво, властивості матеріалів, про будову інструментів і прийоми роботи з ними, отримують інформацію про конструювання виробів з різних матеріалів. Так розкриваються різноманітні зв'язки між властивостями матеріалів і їх застосуванням та способами обробки. І в цій роботі одним з основних завдань є навчання оперуванню отриманими знаннями, їх застосуванням і перенесенням на інші види праці та в інші ситуації, що створює розвиток мислення учнів.

Знання, отримані шляхом активного впливу на речі, міцніше зберігаються в пам'яті, ніж знання, отримані з книг або розповіді вчителя. міцність знань, одержаних у процесі праці, ґрунтується на тому, що у їх створенні беруть участь різні аналізатори: кіне- стетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові. Одночасна участь багатьох аналізаторів установлює в корі головного мозку кількість нових зв'язків, які забезпечують дитині міцні знання. Але вчителю

слід пам’ятати про те, що праця не за всіх умов активно розвиває розумові здібності учнів. Робота, яка виконується за інструкцією, в якій досить детально розписано увесь трудовий процес, недостатньо розвиває розумові здібності учнів. Тому вчителю важливо розробляти завдання, в яких обумовлені елементи творчості, раціоналізаторства, проблемні ситуації. З цією метою необхідно використовувати спостереження, досліди; проектування виробів з їх графічним зображенням, плануванням роботи; вико­ристання технологічних карток з пропущеними або неповними даними; виконання робіт за творчими задумами. Під час розв'язання конкретних трудових завдань учні мають широко використовувати знання з інших навчальних предметів - рідної мови, математики, природознавства, образотворчого мистецтва. Дидактична цінність такої діяльності учнів полягає у здійсненні між предметних зв'язків, міцності знань, створенні сприятливих умов для розумового розвитку дитини.

Моральний та естетичний розвиток учнів у трудовому