6) Період функціонування

– тимчасові (створена на тимчасовій основі)

– постійні (створена на постійній основі, проте якщо протягом 10 років не відбулося жодної пленарної сесії, організацію вважають такою, що припинила своє існування)

7) Порядок вступу до організації – за умовами участі в членстві міжнародні організації поділяються на відкриті й закриті.

До відкритих організацій може увійти кожна держава, яка поділяє принципи й статут організації.

До закритих організацій нових членів приймають тільки по запрошенню засновників організацій, а конкретні учасники цих організацій і їхня кількість заздалегідь обумовлюються в статутних документах таких міжнародних організацій.

В системі міжнародних організацій велика частка належить економічним організаціям. Розвиток міжнародних відносин, поглиблення міжнародного поділу праці, міжнародна економічна інтеграція призводять до того, що вплив економічних стосунків стає дедалі вагомішим на інші сфери міжнародного співробітництва. Сьогодні серед цілей більшості регіональних організацій співробітництво в економіці так чи інакше задеклароване. В ООН великий блок організацій, що відають суто економічними проблемами, підпорядкований Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР): 9 функціональних комісій, 5 регіональних комісій і 18 спеціалізованих закладів (серед останніх – МВФ, Світовий банк, ФАО та інші).

Міжнародні економічні організації поділяються, в свою чергу, на загальноекономічні і спеціалізовані. Загальноекономічні відають широким спектром економічних проблем. До них відносяться ОЕСР, а також регіональні організації інтеграційного типу – ЄС, СНД, НАФТА, АСЕАН та інші. Спеціалізовані економічні організації зосереджують увагу на більш вузькому колі проблем; проте багатьом з них належить суттєва роль в міжнародній економіці. До цього типу організацій належать, зокрема, Світовий банк, МВФ, Світова торговельна організація, Світова туристська організація, Міжнародна торговельна палата та багато інших.

8) Ступень інтеграції (Економічні організації, що утворились внаслідок регіональних інтеграційних процесів, поділяються також за ступенем інтеграції. Основні рівні, або щаблі, регіональної економічної інтеграції такі: зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний і валютний союз, політичний союз.

• Зона преференційної торгівлі — початковий щабель інтеграції. На цьому етапі держави, що входять в зону, лібералізують між собою торгівлю лише обмеженою кількістю товарів, надають одна одній деякі пільги.

Наприклад, до цього типу організацій належить СНД, а також ряд організацій Африки, Азії та Латинської Америки.

• Зона вільної торгівлі відрізняється тим, що держави-учасниці усувають існуючі між ними торговельні бар'єри, мито відміняється на більшість товарів. Але відносно третіх держав, що не входять в зону, кожний член проводить самостійну митну політику.

Наприклад, до цього рівня відносяться, зокрема, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та деякі інші. Слід зауважити, що не всі фахівці з міжнародної інтеграції виокремлюють зону преференційної торгівлі в самостійний ступінь; на думку деяких з них, першими щаблем інтеграції є саме зона вільної торгівлі. Але ретельний аналіз все ж таки визначає відмінності між цими двома типами. Між іншим, зона вільної торгівлі в межах СНД поки ще не утворена, незважаючи на прагнення до цього України і деяких інших членів.

• Митний союз передбачає усунення митних тарифів в торгівлі між учасниками, а також формування спільної митної політики щодо третіх країн; це означає, що всі члени союзу встановлюють однаковий рівень тарифів в торгівлі з іншими державами.

Наприклад, на стадії митного союзу знаходились країни Європейського економічного співробітництва в перше десятиліття утворення організації (1958-1968). Близько до поняття митного союзу підходять деякі латиноамериканські інтеграційні об'єднання – ЛАІ, МЕРКОСУР. По суті митний союз утворено між Росією і Білоруссю, а також між Литвою, Латвією та Естонією.

• Спільний ринок — це вже високий рівень інтеграції. Не тільки товари просуваються без перешкод крізь кордони; знято бар'єри для руху робочої сили, послуг, капіталів. Швидко розвиваються і поглиблюються інтеграційні зв'язки, здійснюється спільна, узгоджена економічна політика.

Наприклад, цей тип інтеграції був притаманний Європейському економічному співробітництву (ЄЕС) в 1969-1992 pp. Саме ця організація отримала неофіційну назву «Спільний ринок». Слід зауважити, що в повній мірі цього щаблю інтеграції поки що не досягла жодна інша міжнародна організація.

• Економічний союз завершує стурктурну побудову економіки організації як єдиного інтегарційного об’єднання. На цьому етапі здійснюється єдина валютна політика, запроваджується спільна валюта, єдиний емісійний центральний банк.

Наприклад, на цьому етапі знаходиться Європейський Союз з 1992 р. (після укладання Маастрихтської угоди).