- •29. Основні Принципи практичного проектування і конструювання деталей та вузлів машин
- •29.2. Раціональність конструкції машин
- •29.4. Самоустановлення деталей в опорах
- •29.5. Зменшення деформацій деталей
- •29.6. Спряження деталей по інших поверхнях
- •29.7. Деталі складної конструкції
- •29.8. Усунення місцевих послаблень деталей
- •20.9. Точність розміщення деталей у вузлах
- •29.10. Осьова фіксація деталей
- •29.11. Ведення деталей по напрямним
- •29.13. Бомбінірування
- •29.14. Привалкові поверхні
- •29.15. Буртики
- •29.16. Фаски і галтелі
- •Контрольні запитання
- •30. Конструювання литих деталей
- •30.2. Товщина стінок і міцність відливок
- •30.3. Спрощення відливок
- •30.4. Формувальні уклони, усадка
- •30.5. Загальні правила конструювання відливок
- •31.1. 3Агальні правила
- •31.2. Скорочення обсягу механічної обробки
- •31.4. Технологічні основи конструювання деталей
- •31.5. Конструкторські аспекти механічної обробки деталей
- •31.6. Раціональне використання різального інструмента
- •Контрольні запитання
- •Основи теорії з АвтоматизаціЇ проектних та конструкторських робіт
- •32.1. 0Сновні положення
- •32. Напрямки використання і структура сапр
- •32.3. Поняття про оптимальне проектування
- •32.4. Поняття про теорію оптимізації
- •32.5. 0Птимізація конструкції зубчастих передач
- •Значення коефіцієнта Кц, який враховує тип редуктора
- •Вплив серійності n на ціну ц
- •32.8. Система автоматизованого розрахунку і проектування механічного обладнання і конструкцій в області машинобудування і будівництва
- •Список використаної та рекомендуємої літератури
- •Основи конструювання машин
29.8. Усунення місцевих послаблень деталей
Місцеві послаблення деталей, які виникають по причині зменшення площі перерізу, концентрації напруження різко знижують загальну міцність деталей.
І ноді місцеві послаблення виникають із-за помилок при оцінці форми і площі перерізу деталей. Це можливе при конструюванні дрібних деталей, не навантажених зовнішніми силами (крім сил затяжки). В цьому випадку корисно викреслювати деталі у збільшеному масштабі. При точному викреслюванні помилки досить легко виявляються.
Розмір головки гвинта з внутрішньою виточкою, яка робиться для збільшення циклічної міцності місця переходу головки у стержень, повинен бути дещо збільшеним порівняно з розрахунком (рис. 29.39).
М
Рис.
29.39.
Конструкція головки гвинта з внутрішньою
виточкою
Так отвір під маслянку вушка, навантаженого розтягуючою силою Р, треба переміщати в верхню частину вушка, яка виготовляється більшої товщини (рис. 29.40).
П
Рис.
29.40.
Правильне розміщення отвору під маслянку
Необхідно попереджувати деформування нежорстких частин деталей, які знаходяться під дією робочих сил шляхом підкріплення.
У пазово-хвостовиковому з'єднанні валів хвостовик приводного вала при передачі обертового моменту деформує щоки прорізного вала, розкриває вушко. Для збільшення жорсткості щок і міцності з'єднання виконують напресуванням на вушко бандажа 1 (рис. 29.42).
Рис.
29.41.
Установка зубчастого колеса на дрібних
евольвентних шліцах
Рис.
29.42.
Виконання з'єднання напресуванням на
вушко бандажа 1
20.9. Точність розміщення деталей у вузлах
29.9.1. Точність взаємного розміщення деталей. Деталі, які потребують точної взаємної фіксації, рекомендується встановлювати в одному корпусі при мінімальній кількості перехідних спряжень і посадок.
Так, наприклад, при установці коліс конічної передачі в одному корпусі точність їх розміщення не порушується
при монтажу і перебиранні (рис. 29.43). Регулювання зачеплення спрощується. У випадку монтажу конічних коліс у різних частинах складеного корпусу їх стиковані поверхні повинні оброблятися з великою точністю, яка все ж порушується при затяжці прокладки в стику. Огляд передачі неможливий. Осьове положення коліс можна відрегулювати лише по фарбі з декількома пробами. При перебиранні редуктора точність регулювання порушується.
29.9.2. Розвантаження точних з'єднань і механізмів. Точні рухомі з'єднання і механізми необхідно розвантажувати від зайвих сил, які приводять до підвищеного спрацювання та порушення правильної роботи механізмів. Робочі поверхні необхідно оберігати від дії сторонніх сил і необережного поводження при експлуатації.
Приклад. У конічному пробковому крані з рукояткою, яка встановлюється безпосередньо на хвостовику пробки, силу повороту пробки сприймає притерта поверхня крана, випадкові удари по рукоятці можуть пошкодити ущільнюючі поверхні, якщо відтягнути рукоятку на себе - порушується герметичність посадки; самоцентрування пробки в конічному гнізді одночасно з центруванням хвостовика в кришці крана неможливе.
У раціональній конструкції (рис. 29.44) приводний валик з рукояткою встановлено в окремому корпусі, він зв'язаний з пробкою шліцьовим з'єднанням. Пробка розвантажена від дії зовнішніх сил і може самоцентруватися у гнізді.
Рис.
29.44.
Раціональна конструкція пробкового
крана
Рис.
29.43.
Установка коліс конічної передачі в
одному корпусі