![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Частина іі «регулювання міжнародних економічних відносин»
- •Тема 1. Сутність та структура регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Зміст механізму регулювання мев.
- •4 Основні рівні регулювання мев:
- •2. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Класифікація аргументів щодо тимчасового посилення протекціонізму державою:
- •4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.
- •Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави.
- •Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •4 Блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
- •1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •2. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •3. Угода з правил походження:
- •4. Угода із захисних заходів:
- •5. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •6. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •Загальні преференції:
- •Захист довкілля:
- •Для найменш розвинених країн:
- •Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
- •1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
- •2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках
- •3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
- •Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):
- •4. Гатт/сот та регулювання окремих секторів світової торгівлі.
- •Питома вага субсидій у валових надходженнях
- •Тема 4. Обмежувальна ділова практика в мев.
- •1. Поняття одп у світовому господарстві.
- •2. Основні види одп:
- •3. Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •Тема 5. Регулювання міжнародного обміну послугами.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •4. Регулювання міжнародної електронної комерції
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •Тема 6. Механізм регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •1. Зміст та структура регулювання міжнародного руху капіталу.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •2 Фактори, які впливають на зовнішній механізм регулювання обміну капіталу:
- •2. Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3. Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •Система регулювання міжнародного руху інших факторів виробництва.
- •Стан економічного та інвестиційного клімату країни.
- •Фактори, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні (%)
- •Конкурентні переваги економіки України за Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму 2010-2011:
- •10 Рекомендацій для України міжнародної конференції «міні - Давос» (2005р.):
- •Двосторонні та регіональні схеми регулювання руху капіталу.
- •6. Посилення ролі міжнародних організацій в регулюванні світового інвестиційного процесу.
- •2 Особливості для документів у межах оон:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •Тема 7. Механізм регулювання міграції робочої сили.
- •Механізм ринкового регулювання міжнародного руху робочої сили
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •Тема 8. Регулювання прав інтелектуальної власності у світовому господарстві.
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
- •Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
- •2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
- •1. Преференційні угоди.
- •Загальні преференції:
- •Спеціальні ініціативи щодо захисту довкілля:
- •Спеціальні ініціативи для найменш розвинутих країн.
- •5) Спеціальні ініціативи з метою боротьби з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •2. Зони вільної торгівлі (єес, нафта, сефта, гуам тощо)
- •Нові сфери регулювання у поглиблених зонах вільної торгівлі
- •Митний союз (ЄврАзЕс; єс; Меркосур тощо).
- •4А. Спільний ринок (єс, Меркосур).
- •4Б. Єдиний ринок
- •5. Економічний союз (ес)
- •6. Повна інтеграція
- •Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
Міжнародні організації у сфері торгівлі поділяються на:
1. Глобальні (ГАТТ, СОТ, ООН, Світовий банк).
2. Регіональні (інтеграційні об’єднання: ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, 367 регіональних торговельних угод, з яких 214 діючих за станом на грудень 2006р., у 2010р. – 474, з яких 283 діючих, 90% з них складають угоди про зону вільної торгівлі, 10% - митні союзи).
3. Двосторонні організації та угоди (1000 учасників угод про вільну торгівлю у двосторонньому режимі).
Глобальні міжнародні організації.
ГАТТ/СОТ. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (1947 р.). На базі ГАТТ була створена СОТ (1994 р.). ГАТТ підписали 23 країни у 1947 р. Спочатку створювалася як організація найбільш розвинутих країн (США та західноєвропейські країни), 1996 рік – 125 країн; 2007 рік – 152 країни. 95% світової торгівлі припадає на цю організацію.
Основні цілі:
- Лібералізація умов світової торгівлі.
- Зменшення митних бар’єрів.
- Усунення нетарифних бар’єрів (перш за все - кількісних).
Вимоги до країн, які вступають до СОТ:
дотримуватись принципів ринкової економіки;
регулювати зовнішньоекономічні зв’язків економічними, а не адміністративними, засобами;
не підвищувати рівня мита, яке зафіксоване при вступі;
поступово знижувати мито відповідно до раундів переговорів;
обмежити застосування немитних засобів регулювання, виключити з практики кількісне обмеження. (Виключення: за умов балансування платіжного балансу, при забезпеченні національної політики розвитку, в галузі сільського господарства.);
відмовитися від субсидування експорту (крім с/г);
відмовитися від планування двостороннього товарообігу на міждержавному рівні;
дотримуватися принципу найбільшого сприяння;
9. надавати прозору інформацію про стан регулювання зовнішньоекономічної діяльності та національної економіки;
10. розв’язувати торгові спори шляхом консультацій та преговорів або третейських судів.
Механізм ГАТТ/СОТ:
Торгові переговори:
- торгові конференції (1947 – 1956 рр.)
- раунди переговорів (з 1960 р.)
1947-1956 – проведено 4 митні конференції, прийняті „Конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів”, „Конвенція про митну вартість товарів”, тощо.
1960-1962 – Раунд Ділона (V): про взаємне зниження мита між США та Європейським Співтовариством: США зменшило мито на 8%, ЄС на 20%.
1964-1968 рік – Раунд Кеннеді (VІ): 46 країн підписали Угоду про зниження мита протягом 5-ти років на промислові товари на 35%; досягнута домовленість про участь країн, що розвиваються, у наступних переговорах на асиметричній основі. Розвинуті країни враховують різні рівні розвитку, тому зменшення мита повинно відбуватися на асиметричній основі: розвинуті країни мають скорочувати більше, ніж країни, що розвиваються.
1972-1979 – Токіо-раунд (VІІ): 102 країни. ГАТТ починає вже займатися немитними бар’єрами (до раунду увага концентрувалася на митних заходах), домовлено про зниження мита протягом 8 років на 33% на промислові товари. До раунду середнє мито розвинутих країн - 7,1%, після раунду – 4,7%.
1986-1994 рік – Уругвайський раунд (VІІІ):
1. предмет переговорів: внутрішнє регулювання на національних ринках. (раніше йшли переговори лише щодо прикордонного регулювання);
2. початок уніфікації принципів організації світового правового простору у галузі торгівлі не тільки товарами, а й у інших сферах, що мають відношення до торгівлі (послуги, інвестиції, права інтелектуальної власності);
3. скорочення мита на 1/3, перехід до безмитної торгівлі для 40% готової продукції. У 1947 р. середній рівень мита складав 40-50%, 1970 р. – 10%, 1980р. – 4,7%, 2000 рік – 3,2%, тобто мито вже не є основними бар’єром у регулюванні зовнішньої торгівлі в світі;
4. квоти для торгівлі текстилем повинні бути скасовані протягом 10 років (2004 рік – останній рік, коли дозволено використовувати кількісні обмеженні для регулювання торгівлі текстилем);
5. Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею – „Trade-related investment measures” – TRIM;
6. Генеральна угода з торгівлі послугами – „General Agreement of Trade in Services” – GATS;
7. Генеральна угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності – “Trade-Related Aspects of Intellectual Property” – TRIP;
8. визначення „законних субсидій” СОТ у зв’язку з охороною довкілля. Субсидії, які сприяють охороні довкілля, дозволяються, але мають складати до 1% вартості товару.
Глобальний характер регулювання міжнародної торгівлі у межах СОТ:
члени СОТ 152 країни;
95% світової торгівлі здійснюється країнами-членами;
розробка правил торгівлі не тільки товарами, а й в інших сферах за угодами TRIP, GATS, TRIM.
Система угод Уругвайського раунду (21 угода та домовленості)