4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.

Міжнародні організації у сфері торгівлі поділяються на:

1. Глобальні (ГАТТ, СОТ, ООН, Світовий банк).

2. Регіональні (інтеграційні об’єднання: ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, 367 регіональних торговельних угод, з яких 214 діючих за станом на грудень 2006р., у 2010р. – 474, з яких 283 діючих, 90% з них складають угоди про зону вільної торгівлі, 10% - митні союзи).

3. Двосторонні організації та угоди (1000 учасників угод про вільну торгівлю у двосторонньому режимі).

Глобальні міжнародні організації.

ГАТТ/СОТ. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (1947 р.). На базі ГАТТ була створена СОТ (1994 р.). ГАТТ підписали 23 країни у 1947 р. Спочатку створювалася як організація найбільш розвинутих країн (США та західноєвропейські країни), 1996 рік – 125 країн; 2007 рік – 152 країни. 95% світової торгівлі припадає на цю організацію.

Основні цілі:

- Лібералізація умов світової торгівлі.

- Зменшення митних бар’єрів.

- Усунення нетарифних бар’єрів (перш за все - кількісних).

Вимоги до країн, які вступають до СОТ:

1. дотримуватись принципів ринкової економіки;

2. регулювати зовнішньоекономічні зв’язків економічними, а не адміністративними, засобами;

3. не підвищувати рівня мита, яке зафіксоване при вступі;

4. поступово знижувати мито відповідно до раундів переговорів;

5. обмежити застосування немитних засобів регулювання, виключити з практики кількісне обмеження. (Виключення: за умов балансування платіжного балансу, при забезпеченні національної політики розвитку, в галузі сільського господарства.);

6. відмовитися від субсидування експорту (крім с/г);

7. відмовитися від планування двостороннього товарообігу на міждержавному рівні;

8. дотримуватися принципу найбільшого сприяння;

9. надавати прозору інформацію про стан регулювання зовнішньоекономічної діяльності та національної економіки;

10. розв’язувати торгові спори шляхом консультацій та преговорів або третейських судів.

Механізм ГАТТ/СОТ:

Торгові переговори:

- торгові конференції (1947 – 1956 рр.)

- раунди переговорів (з 1960 р.)

1947-1956 – проведено 4 митні конференції, прийняті „Конвенція про уніфікацію номенклатури митних тарифів”, „Конвенція про митну вартість товарів”, тощо.

1960-1962 – Раунд Ділона (V): про взаємне зниження мита між США та Європейським Співтовариством: США зменшило мито на 8%, ЄС на 20%.

1964-1968 рік – Раунд Кеннеді (VІ): 46 країн підписали Угоду про зниження мита протягом 5-ти років на промислові товари на 35%; досягнута домовленість про участь країн, що розвиваються, у наступних переговорах на асиметричній основі. Розвинуті країни враховують різні рівні розвитку, тому зменшення мита повинно відбуватися на асиметричній основі: розвинуті країни мають скорочувати більше, ніж країни, що розвиваються.

1972-1979 – Токіо-раунд (VІІ): 102 країни. ГАТТ починає вже займатися немитними бар’єрами (до раунду увага концентрувалася на митних заходах), домовлено про зниження мита протягом 8 років на 33% на промислові товари. До раунду середнє мито розвинутих країн - 7,1%, після раунду – 4,7%.

1986-1994 рік – Уругвайський раунд (VІІІ):

1. предмет переговорів: внутрішнє регулювання на національних ринках. (раніше йшли переговори лише щодо прикордонного регулювання);

2. початок уніфікації принципів організації світового правового простору у галузі торгівлі не тільки товарами, а й у інших сферах, що мають відношення до торгівлі (послуги, інвестиції, права інтелектуальної власності);

3. скорочення мита на 1/3, перехід до безмитної торгівлі для 40% готової продукції. У 1947 р. середній рівень мита складав 40-50%, 1970 р. – 10%, 1980р. – 4,7%, 2000 рік – 3,2%, тобто мито вже не є основними бар’єром у регулюванні зовнішньої торгівлі в світі;

4. квоти для торгівлі текстилем повинні бути скасовані протягом 10 років (2004 рік – останній рік, коли дозволено використовувати кількісні обмеженні для регулювання торгівлі текстилем);

5. Угода про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею – „Trade-related investment measures” – TRIM;

6. Генеральна угода з торгівлі послугами – „General Agreement of Trade in Services” – GATS;

7. Генеральна угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності – “Trade-Related Aspects of Intellectual Property” – TRIP;

8. визначення „законних субсидій” СОТ у зв’язку з охороною довкілля. Субсидії, які сприяють охороні довкілля, дозволяються, але мають складати до 1% вартості товару.

Глобальний характер регулювання міжнародної торгівлі у межах СОТ:

1. члени СОТ 152 країни;

2. 95% світової торгівлі здійснюється країнами-членами;

3. розробка правил торгівлі не тільки товарами, а й в інших сферах за угодами TRIP, GATS, TRIM.

Система угод Уругвайського раунду (21 угода та домовленості)