- •Частина іі «регулювання міжнародних економічних відносин»
- •Тема 1. Сутність та структура регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Зміст механізму регулювання мев.
- •4 Основні рівні регулювання мев:
- •2. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Класифікація аргументів щодо тимчасового посилення протекціонізму державою:
- •4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.
- •Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави.
- •Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •4 Блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
- •1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •2. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •3. Угода з правил походження:
- •4. Угода із захисних заходів:
- •5. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •6. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •Загальні преференції:
- •Захист довкілля:
- •Для найменш розвинених країн:
- •Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
- •1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
- •2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках
- •3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
- •Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):
- •4. Гатт/сот та регулювання окремих секторів світової торгівлі.
- •Питома вага субсидій у валових надходженнях
- •Тема 4. Обмежувальна ділова практика в мев.
- •1. Поняття одп у світовому господарстві.
- •2. Основні види одп:
- •3. Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •Тема 5. Регулювання міжнародного обміну послугами.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •4. Регулювання міжнародної електронної комерції
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •Тема 6. Механізм регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •1. Зміст та структура регулювання міжнародного руху капіталу.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •2 Фактори, які впливають на зовнішній механізм регулювання обміну капіталу:
- •2. Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3. Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •Система регулювання міжнародного руху інших факторів виробництва.
- •Стан економічного та інвестиційного клімату країни.
- •Фактори, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні (%)
- •Конкурентні переваги економіки України за Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму 2010-2011:
- •10 Рекомендацій для України міжнародної конференції «міні - Давос» (2005р.):
- •Двосторонні та регіональні схеми регулювання руху капіталу.
- •6. Посилення ролі міжнародних організацій в регулюванні світового інвестиційного процесу.
- •2 Особливості для документів у межах оон:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •Тема 7. Механізм регулювання міграції робочої сили.
- •Механізм ринкового регулювання міжнародного руху робочої сили
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •Тема 8. Регулювання прав інтелектуальної власності у світовому господарстві.
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
- •Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
- •2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
- •1. Преференційні угоди.
- •Загальні преференції:
- •Спеціальні ініціативи щодо захисту довкілля:
- •Спеціальні ініціативи для найменш розвинутих країн.
- •5) Спеціальні ініціативи з метою боротьби з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •2. Зони вільної торгівлі (єес, нафта, сефта, гуам тощо)
- •Нові сфери регулювання у поглиблених зонах вільної торгівлі
- •Митний союз (ЄврАзЕс; єс; Меркосур тощо).
- •4А. Спільний ринок (єс, Меркосур).
- •4Б. Єдиний ринок
- •5. Економічний союз (ес)
- •6. Повна інтеграція
- •Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
заходи держави у сфері захисту інтелектуальної власності повинні бути ефективними, справедливими та однаковими, передбачати можливість судового перегляду рішень, залучення допомоги адвокатів, вимагати надання доказів, судову заборону з метою запобігання поширення підроблених і піратських товарів, механізми знищення таких товарів, відшкодування збитків навіть за неповідомлення про відомі порушення.
Переговори у межах Дохійського раунду СОТ щодо:
прав на інтелектуальну власність у сфері охорони здоров’я, фармацевтики у країнах, що розвиваються (питання ще остаточно не вирішено),
захисту географічних назв вин, алкогольних напоїв, продукції харчування, створення багатосторонньої системи реєстрації,
можливості патентування нових видів рослин і тварин.
Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції.
Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
У 1990 році налічувалося 136 регіональних інтеграційних угрупувань, у 2006 р. - 367, у 2010р. – 474, з яких 283 діючих, 90% з них складають угоди про зону вільної торгівлі, 10% - митні союзи.
У березні 2003 року тільки 4 країни не входили в регіональні інтеграційні угрупування: Гон Конг, Маккао, Тайвань, Монголія, у 2005 р. - лише Монголія.
Тенденції:
Значне зростання кількості РТУ (регіональні торговельні угоди) у 90-х та 2000 роках: з 136 до 367.
Розширення інтеграційних процесів між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються (31 угрупування), а також за участю країн з перехідною економікою (87 угрупувань).
Перехід до формування міжрегіональних інтеграційних угод: ЄС–МЕРКОСУР, ЄС–Латинська Америка, США–Латинська Америка, ЄС–країни Перської Затоки.
Ускладнення характеру та розширення сфери РТУ: крім усунення тарифних бар’єрів, РТУ спрямовані на усунення нетарифних бар’єрів, гармонізують стандарти, спрощують обмін послугами, капіталом, регулюють конкуренцію, стандарти захисту довкілля, розвиток людських ресурсів. Фактично сучасні регіональні угоди набувають характеру комплексних міждержавних економічних договорів.
Поєднання окремих елементів різних етапів інтеграції в межах основної її форми.
Ускладнення механізму участі окремої країни у різних РТУ.
Зростання ролі політичних факторів у прийнятті рішень щодо участі країн у РТУ.
Значна частина регіональних інтеграційних угрупувань не веде до ефекту створення торгівлі (часто до дезінтеграції та погіршення умов торгівлі): процес сегментації та регіоналізації світової торгівлі. Ефект створення торгівлі за умов митного союзу: збільшення більш дешевого імпорту з країн-партнерів або третіх країн; ефект відхилення – збільшення більш дорогого імпорту з країн-партнерів по митному союзу за рахунок зменшення більш дешевого імпорту з третіх країн.
2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
Форма |
Вільна торгівля товарами між країнами-членами |
Спільна торговельна політика |
Вільний рух факторів виробництва між країнами-членами |
Спільна монетарна та податкова політика |
Єдина економічна політика |
Зона вільної торгівлі |
Так |
Ні |
Ні |
Ні |
Ні |
Митний союз |
Так |
Так |
Ні |
Ні |
Ні |
Спільний ринок |
Так |
Так |
Так |
Ні |
Ні |
Економічний союз |
Так |
Так |
Так |
Так |
Ні |
Повна інтеграція (політичний союз) |
Так |
Так |
Так |
Так |
Так |
1. Преференційні угоди.
1968 рік - Генеральна загальна система преференцій – розвинуті країни надають автоматично торгівельні преференції країнам, що розвиваються (суттєве зменшення імпортного мита або його повне усунення).
Особливості:
а) формально суперечать ГАТТ/СОТ, порушують режим РНС,
б) дозволені ГАТТ/СОТ як виняток (преференційні угоди).
ЄС надає торговельні преференції 142 країнам плюс 36 територіям - 5 видів преференцій (до 2006 р.) :
Загальні преференції:
визначаються списки товарів для кожної преференції з „0” тарифом, або зі скороченням на 3,5 пункти,
тільки для товарів, які вироблені у цій країні (реекспорт не допускається),
крім зброї та амуніції,
чутливі товари мають більший рівень захисту (с/г продукція, металургійна, текстиль).