- •Частина іі «регулювання міжнародних економічних відносин»
- •Тема 1. Сутність та структура регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Зміст механізму регулювання мев.
- •4 Основні рівні регулювання мев:
- •2. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Класифікація аргументів щодо тимчасового посилення протекціонізму державою:
- •4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.
- •Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави.
- •Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •4 Блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
- •1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •2. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •3. Угода з правил походження:
- •4. Угода із захисних заходів:
- •5. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •6. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •Загальні преференції:
- •Захист довкілля:
- •Для найменш розвинених країн:
- •Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
- •1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
- •2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках
- •3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
- •Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):
- •4. Гатт/сот та регулювання окремих секторів світової торгівлі.
- •Питома вага субсидій у валових надходженнях
- •Тема 4. Обмежувальна ділова практика в мев.
- •1. Поняття одп у світовому господарстві.
- •2. Основні види одп:
- •3. Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •Тема 5. Регулювання міжнародного обміну послугами.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •4. Регулювання міжнародної електронної комерції
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •Тема 6. Механізм регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •1. Зміст та структура регулювання міжнародного руху капіталу.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •2 Фактори, які впливають на зовнішній механізм регулювання обміну капіталу:
- •2. Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3. Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •Система регулювання міжнародного руху інших факторів виробництва.
- •Стан економічного та інвестиційного клімату країни.
- •Фактори, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні (%)
- •Конкурентні переваги економіки України за Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму 2010-2011:
- •10 Рекомендацій для України міжнародної конференції «міні - Давос» (2005р.):
- •Двосторонні та регіональні схеми регулювання руху капіталу.
- •6. Посилення ролі міжнародних організацій в регулюванні світового інвестиційного процесу.
- •2 Особливості для документів у межах оон:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •Тема 7. Механізм регулювання міграції робочої сили.
- •Механізм ринкового регулювання міжнародного руху робочої сили
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •Тема 8. Регулювання прав інтелектуальної власності у світовому господарстві.
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
- •Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
- •2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
- •1. Преференційні угоди.
- •Загальні преференції:
- •Спеціальні ініціативи щодо захисту довкілля:
- •Спеціальні ініціативи для найменш розвинутих країн.
- •5) Спеціальні ініціативи з метою боротьби з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •2. Зони вільної торгівлі (єес, нафта, сефта, гуам тощо)
- •Нові сфери регулювання у поглиблених зонах вільної торгівлі
- •Митний союз (ЄврАзЕс; єс; Меркосур тощо).
- •4А. Спільний ринок (єс, Меркосур).
- •4Б. Єдиний ринок
- •5. Економічний союз (ес)
- •6. Повна інтеграція
- •Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
Загальні преференції:
- списки товарів з нульовим тарифом для кожної преференції;
- тільки для товарів, що виробляються в цій країні;
- крім зброї та амуніції;
- чутливі товари мають більший рівень захисту, передбачено зниження тарифів (с/г – 30%, текстиль – 20%).
Спеціальні ініціативи щодо захисту праці – виконання вимог конвенцій Міжнародної організації праці (МОП):
- заборона всіх форм примусової або обов’язкової праці;
- забезпечення свободи об’єднань та ефективного визначення права на колективні трудові угоди;
- заборона дискримінації щодо зайнятості та місць роботи;
- заборона дитячої праці.
За умов дотримання відповідних вимог скорочення тарифу на 5%+20% на текстиль.
Захист довкілля:
- на 50 тарифних груп тропічної продукції;
- скорочення мита на 5%;
- вимога виконання міжнародних стандартів збереження лісів.
Для найменш розвинених країн:
- 49 країн (найменш розвинуті в світі);
- 8200 тарифних груп;
- крім бананів, рису та цукру.
Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- всі промислові товари, крім с/г продукції;
- імпорт без мита (нульова ставка);
- визначено 12 країн, які користуються цією пільгою (Болівія, Колумбія, Перу, Венесуела, Гондурас, Сальвадор, Панама, Пакистан та інші.)
З 01.01.2006 р. ЄС використовує лише 3 види преференцій: загальні, спеціальні та для найменш розвинених країн.
Регіональні інтеграційні об’єднання.
50% світової торгівлі здійснюється у межах РТУ. На грудень 2006 р. нараховувалося 367 регіональних торговельних угод, фактично діють 214. Із загальної кількості РТУ 90% припадає на угоди про вільну торгівлю. У 2010р. – 474, з яких 283 діючих, 90% з них складають угоди про зону вільної торгівлі, 10% - митні союзи.
NB! Лише Монголія не була членом регіональних торгівельних організацій за станом на 01.01.2006 р.
Основні тенденції формування:
значне збільшення РТУ в 90-ті роки та на початку 2000-х рр.;
розширення інтеграційних процесів між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються і країнами з перехідною економікою;
перехід до створення міжінтеграційних, міжрегіональних організацій (угод);
ускладнення характеру та розширення сфери РТУ: крім усунення тарифних бар’єрів, угоди визначають умови зменшення нетарифних бар’єрів, гармонізацію стандартів, правила обміну послугами, руху капіталів, конкуренції, стандарти захисту довкілля, праці і т.д.;
поєднання окремих елементів різних етапів інтеграції в межах основної її форми;
ускладнення механізму участі окремої країни в різних РТУ.
Елементи механізму (на прикладі зони вільної торгівлі):
усунення тарифів у взаємній торгівлі;
усунення або зменшення кількісних обмежень та імпортних нетарифних обмежень;
визначення країни походження товару;
визначення системи винятків та терміну їх існування для чутливих товарів.
Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
ГАТТ/СОТ та регулювання окремих секторів світової торгівлі.