1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.

Перші товарні угоди виникли в 1880 рр.: міжнародні організації з тютюну та перевезень, 1928 – Анкарська угода з нафти, 1933 рік – Міжнародна угода зі сталі і т. д.

На сучасному етапі нараховується більше 40 міжнародних товарних асоціацій, угод, організацій.

Особливості утворення товарних асоціацій:

1. переважно у галузі сировини та с/г продукції

2. по суті – це картельні об’єднання, які ведуть до отримання монопольного прибутку внаслідок елімінування цінової конкуренції.

Міжурядові угоди в межах ЮНКТАД реалізуються на основі Міжнародних товарних угод та Міжнародних дослідницьких груп. Організаційними формами угод країн-продуцентів та країн-імпортерів є Міжурядові організації країн-виробників та споживачів сировини, Міжнародні асоціації виробників та експортерів сировинних товарів.

Міжнародні товарні угоди розподіляються на 3 види:

• стабілізаційні (регулювання співвідношення попиту та пропозиції);

• адміністративні (погодження внутрішньої політики країн-виробників та споживачів у певній галузі, обмін інформацією);

• угоди із заходів розвитку (розробка заходів щодо виробництва та експортного потенціалу).

Основні цілі створення стабілізаційних товарних угод:

1. регулювання цін, об’ємів виробництва та зовнішньої торгівлі,

2. запобігання падіння експортних цін на ці товари,

3. стабілізація надходжень від експорту,

4. обмеження цінової конкуренції.

2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.

Міжнародний картель як монополія, яка максимізує прибуток

максимальний монопольний прибуток

Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках

ВЛЦ – верхній ліміт цін.

НЛЦ – нижній ліміт цін

МЦ – міжнародна ціна

ПБЗ – продаж буферного запасу

ЗТБЗ – закупівля товару в буферний запас (або валюти)

Основні елементи механізму товарних угод:

1. експортна квота,

2. імпортна квота,

3. мінімальний розмір закупок,

4. мінімальний розмір закупівельних цін,

5. ліміти відхилення від експортних квот,

6. буферний запас (валюта і товари).

Основні умови картельного регулювання цін на світових товарних ринках:

1. низька еластичність попиту по продукту (d) або відсутність товарних субститутов;

2. низька еластичність по продукту ззовні картелю, тобто інші країни та фірми невзмозі легко увійти до ринку внаслідок підвищення ціни (S0);

3. принаймні декілька членів картелю намагаються та здатні скоротити виробництво та продаж з метою збереження високої ціни;

4. кількість членів картелю не повинно бути значною, у цьому випадку можлива ефективна угода про ціни, квоти та механізми регулювання;

5. значна питома вага картелю у світовому виробництві товару (c) – чим меншу питому вагу він має, тим нижча ефективність контролю;

6. еластичність попиту на продукцію картелю на зовнішньому ринку:

3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.

1. Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):

Міжнародна організація з кави. Редакції 1957, 2001 рр.

1. Експортні квоти на каву.

2. Обмеження імпорту кави з країн, які не є учасниками угоди.

Міжнародна угода з цукру. Редакції 1953, 1993 рр.

1. Експортні коти.

2. Рівні цін на цукор.

3. Умови щодо запасів цукру: вони не повинні перевищувати 20% його виробництва в країнах.

Міжнародна угода з пшениці. (з 1995 р. – Міжнародна угода з зерна). Редакції – 1933, 1995 рр.

1. Квоти на експорт та імпорт.

2. Мінімальний розмір закупок.

3. Мінімальний ліміт цін.

4. Без розміру поставок по кожній країні (конкуренція в межах угод)

2. Міжнародні ради (з оливкової олії, олова, зерна):

Міжнародна рада з оливкової олії. Редакції 1956, 1994 рр.

1. Не має механізму регулювання цін та квот.

2. Носить інформаційний характер

Міжнародна рада з олова. Редакції 1953, 1986 рр.

1. Ліміти цін (нижня, верхня).

2. Буферні запаси.

3. Експортні та імпортні квоти тільки за умов падіння цін.

3. Міжнародні консультативні організації (з бавовни, вольфраму):

Міжнародний консультативний комітет з хлопку. Редакції 1946, 1982 рр.

1. Спостереження за станом кон’юнктури світового ринку бавовни.

2. Розповсюдженні відповідної статистичної інформації.

3. Надання рекомендацій урядам щодо співробітництва на світовому ринку бавовни.

4. Проведення обговорень з питань цін на бавовну.

4. Міжнародні дослідницькі групи (з каучуку, свинцю та цинку, міді):

Міжнародна дослідницька група з міді. Редакція 1989 р.

1. Забезпечення широкого міжнародного співробітництва з питань виробництва та торгівлі міддю.

2. Обмін інформацією щодо міжнародної економіки міді.

3. Розробка рекомендацій щодо запобігання різких коливань цін на мідь.

5. Міжнародні організації країн-виробників та експортерів сировини (з нафти, газу, міді, бокситів, залізної руди, олова, ртуті, вольфраму, фосфатів, срібла, натурального каучуку, кокосів, какао, кави, чаю, джуту, перцю, бананів, арахісу, лісоматеріалів, цукру, цитрусових, м’яса):

Організація країн – експортерів нафти (ОПЕК). Редакція 1960рр.

41% світового видобутку нафти (2010 р.).

Основні положення:

1. Регулювання експортних цін.

2. Експортні квоти.

3. Обсяг видобутку нафти.

Ціни на нафту: в дол. США. за барель

1972 – 2,59

1974 – 11,65 (1-ша нафтова криза)

1981 – 36 (2-га нафтова криза)

1986 – 15

1990 – 22

1996 – 18

1998 – 11

2004 – 50 (3-тя нафтова криза)

2005 – 60

2007 – 90

2011 – 92

Форум країн – експортерів газу. Заснован 2001 р., статут з 2008 р.

31% світового видобутку газу, 64% - запасів, 44% - експорту (2009 р.).

Основні положення:

1. Діалог між виробниками, споживачами, урядами, галузями промисловості.

2. Створення інформаційних баз для досліджень.

3. Забезпечення розвитку сталого та прозорого ринку газу.