4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:

Перша: 30% - заборонна ставка (бар’єр щодо ввезення товару, який робить його експорт у принципі нерентабельним за інших однакових умов).

Друга: на сировинні товари ставка мита є мінімальною і коливається, як правило, від 0 до 8%; на готову продукцію ставки є значно більшими – 6 – 20%.

Третя: у 90-х роках та на початку 2000-х найбільш розвинуті країни встановлюють мінімальні ставки мита від 0 до 6%. Країни, що розвиваються до 20%, країни з перехідною економікою – 12-15%.

Четверта: наявність тарифних піків.

Рівні тарифу

Від структури економіки країни залежать товарні групи, що мають високий рівень захисту: сільськогосподарська продукція, текстильна група товарів, сталеливарні вироби, тощо. Наявність піків – це свідчення неефективного використання ресурсів, тобто країна захищає неконкурентне виробництво, наприклад певні галузі сільського господарства в ЄС є неконкурентоздатними у порівнянні з продукцією багатьох країн, що розвиваються, тому і підвищена ставка на імпорт сільськогосподарських товарів.

П’ята: приблизно одна третина країн-членів СОТ використовує наряду з імпортним митом експортні мита. Експортні мита переважно існують на сільськогосподарську продукцію (цукор, кава, какао), деревину, рибу, мінеральні продукти, руди металів, шкіру тощо.

Якісні характеристики рівня тарифу:

1. Оптимальний тариф – рівень тарифу, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

При нульовій ставці тарифу рівень добробуту є (Е₁). Якщо збільшувати ставку тарифу до (Т₀) (оптимальна ставка тарифу), то добробут країни є максимальним: (Е₂) – добробут для 3-х основних учасників розподілу (виробник, бюджет, споживач). Якщо і надалі збільшувати ставку тарифу, то добробут починає знижуватись, поки не досягне (Т_З) (заборонний тариф), добробут досягне мінімального рівня (Е_З). Надалі зміна тарифу суттєво не впливає на добробут, оскільки імпорт практично відсутній (перейдена межа заборонного тарифу, і імпорт є невигідним).

Характерні риси оптимального тарифу:

• ставка позитивна: між 0 та заборонним тарифом;

• ставка відносно незначна;

• ставка зворотна еластичності імпорту за ціною;

• оптимальний тариф передбачає економічний виграш окремої країни, але втрати міжнародної економіки в цілому внаслідок перерозподілу доходів між країнами та розвиток менш ефективного виробництва у порівнянні з іноземним.

2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.

Номінальний рівень протекціонізму показує відхилення національної ціни випуску товару від його світової ціни, яке обумовлене митними заходами.

,

де – номінальний рівень захисту (протекціонізму);

– ціна випуску національна

– ціна випуску світова.

Відносне значення номінального рівня протекціонізму: .

Якщо абсолютне значення цього показника негативне (або відносне значення менше 1), то дана продукція є конкурентноздатною на національному ринку, і навпаки.

має позитивні та негативні значення:

• позитивне: дана продукція є неконкурентоздатною і потребує захисту митом;

• негативне: конкурентна продукція, оскільки навіть без мита національна ціна випуску є менше світової ціни.

• „0” значення: рівень протекціонізму є нейтральним P_ON= P_OW.

Реальний рівень протекціонізму показує співвідношення доданої вартості товару у національних цінах до доданої вартості у світових цінах:

N_R=VA_N/VA_W,

де N_R реальний рівень протекціонізму у відносному вигляді;

VA_N та VA_W додана вартість товару у національних та світових цінах відповідно.

Показник реального рівня протекціонізму мінімізує вплив витрат на сировину, енергію, комплектуючі тощо на визначення конкурентоспроможності товару. Чим нижча ціна на сировину, тим вища конкурентоспроможність.

N_R>1 – дана продукція конкурентноздатна (національні виробники додають більше вартості за умов захисту),

N_R<1 – неконкурентноздатна,

N_R=1 – приблизно однакові національні і світові рівні конкурентноздатності.

N_R≥1,2 – значний запас конкурентноздатності, під захистом тарифу виробники отримують додаткові прибутки.

1,2_>N_R≥1 – продукція конкурентноздатна, але виробники можуть втратити свої позиції;

0,8_≤N_R<1 – продукція неконкурентноздатна, потребує підвищення митного захисту;

N_R<0,8 – продукція явно неконкурентноздатна, потребує значного митного захисту або зупинення виробництва.

3. Ефективна ставка тарифу показує реальний рівень митного обкладення готових імпортних товарів з урахуванням мита на імпорт проміжних товарів. Розраховується за формулою: ,

де Т_е – ефективний рівень митного захисту готової продукції,

Т_n – номінальна ставка тарифу на готову продукцію,

T_im – номінальна ставка тарифу на імпортні компоненти (проміжну продукцію),

А_х – питома вага імпортних компонентів у вартості готової продукції.

З цієї формули випливає, що:

1) Лібералізація імпорту готової продукції (зменшення T_n) зменшує ефективний рівень протекціонізму. Лібералізація імпорту проміжної продукції (зменшення T_im) збільшує ефективний рівень протекціонізму.

2) Якщо мито на проміжну продукцію знижується у більшій мірі, ніж на готову продукцію, то рівень протекціонізму зростає.