Змістовий модуль 2. Генезис і еволюція фінансів

Період

Характеристика

1

2

Київська Русь

• виникли зародкові форми фінансів, необхідні для утримання верховної князівської та помісної влади.

• система оподаткування була примітивною і здебільшого представлена даниною (сплачувалася як у натуральному так і в грошовому вираженні).

• з часом данина набула форм прямого державного податку з переорієнтацією державного скарбу на внутрішні джерела доходів. Одиницею оподаткування були «плуг», «рало», «дим», що вказувало на основних платників - землеробів.

Кінець XI ст.

• об'єктом обкладання стає кожне господарство (дим, соха). важливим видом доходів було мито, що пов'язано зі значним розвитком внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

• збільшується кількості податків та багаторазовість їх стягнення (наприклад, мита).

• запроваджуються різні об'єкти оподаткування на окремих територіях (поголовщина, воловщина, подимщина). встановлюються диференційовані ставки податків залежно від платника (привілейовані особи платили менше).

• Домени виступали важливим джерелом доходів держави. Держава мала виключне право на експлуатацію землі, надр, повітря, виробництво окремих товарів, що давало їй право на отримання доходів від цього.

• Методи формування доходів державної казни, що базувалися на особливих привілеях і правах держави, отримали назву регалій.

• Найбільш поширені: судова, митна, лісова, монетна, та ін. Регаліям властиві риси податків (мають примусовий характер) і зборів (збираються за певну послугу, іноді мають цільове призначення). Однак за своєю економічною природою регалії - державні монополії на ведення певної діяльності або торгівлі окремими видами товарів.

• У подальшому багато видів регалій трансформувалися у непряме оподаткування (акцизи на сіль, сірники, тютюн, цукор тощо).

XVII-XVIII ст.

• регалії змінюються непрямими податками, переважно на товари широкого вжитку, які сплачували всі соціальні групи населення без урахування податкового імунітету.

• У Російській імперії непрямі податки займали більше половини доходів державного бюджету і включали акцизи на сіль, цукор, тютюн, сірники, газ та багато інших товарів.

1

2

Початок XX ст.

у Росії був запроваджений подохідний податок замість подушного.

1941-1945 рр.

уряд активно залучає податки з метою поповнення доходів державного бюджету. Так, на початку війни до подохідного і сільськогосподарського податків була встановлена стовідсоткова надбавка, яку з січня 1942 р. замінили військовим податком, що мав подушний характер. Були введені податок з холостяків, одиноких і малосімейних громадян СРСР, податок з видовищ, збільшені ставки інших податків. Податки з населення виконали своє фіскальне призначення і дали близько 30 % від усіх надходжень у державний бюджет.

1965 р.

рішеннями господарської реформи запроваджуються нові прямі податки з юридичних осіб у бюджет: плата за фонди (прообраз податку на нерухомість), фіксовані (рентні) платежі, вільний залишок прибутку.

70-ті роки

розпочалися економічні експерименти, які змінили механізм розподілу прибутку і платежі в бюджет. Однак поверхові зміни і доповнення проблему наповнення дохідної частини бюджетів вирішували частково та не могли зрушити основи соціалістичного ладу.

1 січня 2000 року

позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету.

2 грудня 2012 року

був прийнятий Податковий кодекс України, який регулює усі відносини у сфері оподаткування в України.