Змістовий модуль 8. Державний кредит

Мета вивчення теми: дослідити економічну сутність та роль державного кредиту, розглянути форми державного кредиту, класифікацію державних позик та основи управління державним боргом

Рис. 8.1. Визначення державного кредиту

Рис. 8.2. Особливості державного кредиту

Рис. 8.3. Форми державного кредиту

Таблиця 8.1

Ознаки класифікації та види державних позик

Ознака класифікації	Вид позики
За правовим оформленням	на підставі угод (безоблігаційні); забезпечені випуском цінних паперів
За місцем розміщення	внутрішні; зовнішні
Залежно від статусу позичальника (емітента)	державні; місцеві
Залежно від термінів погашення	короткострокові (поточні, як правило, до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років)
За видами дохідності	відсоткові позики; безвідсоткові (дисконтні) позики; виграшні позики
За характером обігу цінних паперів	ринкові; неринкові
За формою випуску	готівкові; безготівкові
За способом погашення	ординарні; серійні; з довгостроковим погашенням
За видами забезпеченості	заставні; беззаставні

Рис. 8.4. Джерела погашення державних запозичень

Поточний

Рис. 8.6. Особливості державного боргу

Рис. 8.7. Різновиди державного боргу

Рис. 8.8. Методи управління державним боргом

Глосарій

Анулювання – це заходи, внаслідок яких держава повністю відмовляється від своїх боргових зобов’язань.

Відстрочення погашення – це перенесення строків виплати боргу. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами і підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави.

Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями держави, відсотки за неї і невиконані фінансові зобов'язання держави перед суб'єктами економіки.

Державний кредит – це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними особами або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн

Капітальний борг – загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками.

Конверсія – це зміна доходності позики. Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики.

Консолідація – зміна умов позики, пов’язана з її строками. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися і зменшення термінів дії позик.

Облігація – найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов'язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти.

Обмін з регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, що зменшується, здійснюється, щоб скоротити державний борг.

Поточний борг – видатки держави, пов’язані з погашенням у поточному році боргових зобов’язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Реструктуризація - використання у комплексі повністю або частково зазначених вище методів.

Рефінансування – це проведення запозичення з метою розрахунку з власниками облігацій раніше випущених позик.

Уніфікація позики – це об’єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Управління державним боргом – комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.