Усі правові відносини, пов'язані зі здійсненням страхування, поділяються на дві групи:

правовідносини, які виникають у зв'язку з організацією страхової справи, що регулюють діяльність страховиків" їх взаємозв'язок із бюджетом, банками й органами державного управління

правовідносини, що регулюють процес формування та використання страхового фонду при особистому, майновому страхуванні та страхуванні відповідальності

Рис. 13.7. Групи правових відносин, які пов’язані зі здійсненням страхування

Рис. 13.8. Принципи, які використовують страхові компанії під час формування організаційних структур

Рис.13.9. Організаційна структура страхового ринку

Рисю

Рис. 13.10. Основні види вторинного страхового ринку

Рис. 13.11 Процедура введення співстрахування

Рис. 13.11 Процедура введення перестрахування

доходи від страхової діяльності

всі премії зі страхування і перестрахування

доходи від розміщення тимчасово вільних коштів як власних, так і страхових резервів

• відсотки за депозитами коштів, розміщених на розрахункових рахунках у банку;

• відсотки від облігацій і акцій; участь у прибутку перестрахувальника;

• доходи від реалізації корпоративних прав;

• відсотки за довготерміновими інвестиціями

Доходи страховика

кошти, що створюють необхідний страховий фонд

Рис. 13.12. Доходи і витрати страховика

Рис. 13.13. Визначення та види франшизи

Глосарій

Аджастери (диспашери) – спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення.

Аварійні комісари – спеціалісти, які встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків.

Андерайтери – юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страхування на основі норм страхового права.

Вигодонабувачі – особи, зазначені страхувальником у договорі страхування для отримання страхового відшкодування або страхової виплати у разі, якщо страхувальник чи застрахована особа не може скористатися належними сумами самостійно

Сюрвейєри – інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд та оцінку майна і визначають імовірність реалізації страхового ризику.

Страховий ринок – особливе соціально-економічне середовище, частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист (страхова послуга) і формуються попит та пропозиція на неї, а також інфраструктура й конкуренція.

Страховий тариф – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми, що складається з нетто-ставки та навантаження.

Страховики – суб'єкти фінансового ринку, які реалізують різні види страхових послуг (страхових продуктів). Основною функцією страховиків є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом прийняття на себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов'язанням відшкодувати суб'єктові страхування збитки при настанні страхового випадку.

Страхувальники – суб'єкти фінансового ринку, котрі купують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метою мінімізації фінансових втрат при настанні страхової події. Страхувальниками є як юридичні, так і фізичні особи.

Страхування – вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян (фізичних) і юридичних осіб при настанні страхового випадку, визначеного договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страховиками страхових платежів (внесків, страхових премій).

Страхування відповідальності – галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є відповідальність перед третіми фізичними й юридичними особами, котрі можуть зазнати збитків унаслідок яких-небудь дій або бездіяльності страхувальника.

Співстрахування – особливий вид спільної діяльності страховиків, коли одночасно два або кілька страховиків за угодою про співстрахування приймають на страхування великі страхові ризики одного страхувальника з дотриманням принципу пропорційної відповідальності. Кожен із цих страховиків відповідає за свою частину страхових зобов'язань безпосередньо перед страхувальником.