- •Тема: Історичний аспект виникнення держави та права
- •Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».
- •Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
- •Теорії виникнення держави. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •Тема: Загальна характеристика держави та державної влади
- •Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види
- •Органи держави: поняття, ознаки, види
- •Поняття і види влади. Особливості державної влади.
- •Тема: Державний лад
- •Поняття і загальна характеристика державного ладу
- •Види і загальна характеристика форм правління.
- •Політичні режими: поняття і види.
- •Форми територіального устрою держави: поняття і види
- •Тема: Поняття і загальна характеристика права
- •Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права
- •Право і мораль
- •Функції права
- •Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти
- •Принцип верховенства закону
- •Систематизація правових актів: поняття й види
- •Тема: Поняття і структура правової системи
- •Поняття системи права. Галузі права, правові інститути
- •Правові норми: ознаки, структура. Співвідношення правових норм зі статтями правових актів
- •Система права і система законодавства
- •Види правових систем. Поняття міжнародного права
- •Тема: Правовідносини
- •Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
- •Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб
- •Об’єкти правовідносин.
- •Зміст правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •Тема: Правопорядок і правопорушення
- •Поняття суспільного порядку та дисципліни, способи їх забезпечення. Правопорядок як складова суспільного порядку. Поняття і гарантії законності.
- •Поняття правосвідомості.
- •Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень
- •Тема: Конституційне право
- •Загальна характеристика конституційного права
- •Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України
- •Тема: Основні права, свободи і обов’язки громадян України
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
- •Поняття і загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Міжнародні стандарти у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають
- •Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків громадян України.
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Загальні засади організації державної влади в Україні
- •Референдум і вибори як способи безпосереднього волевиявлення народу: поняття, види
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Органи державної виконавчої влади України. Кабінет Міністрів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Органи судової влади України
- •Правоохоронні органи України
- •Тема: Фінансове право
- •Загальна характеристика фінансового права
- •Бюджетна система України
- •Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів
- •Тема: Адміністративне право
- •Загальна характеристика адміністративного права
- •Суб’єкти адміністративного права. Державна служба
- •Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Тема: Екологічне право
- •Загальна характеристика екологічного права
- •Екологічні права і обов’язки громадян.
- •Використання природних ресурсів.
- •Тема: Кримінальне право
- •Загальна характеристика кримінального права
- •Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині
- •Тема: Кримінальне право
- •Види кримінальних покарань.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Цивільне право
- •Загальна характеристика цивільного права.
- •Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб
- •Право власності: поняття, зміст. Види власності
- •Тема: Цивільне право
- •Поняття спадкового права. Порядок спадкування
- •Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Сімейне право. Житлове право
- •Загальна характеристика сімейного права.
- •Умови і порядок укладення та припинення шлюбу
- •Особисті та майнові права і обов’язки подружжя, батьків і дітей.
- •Тема: Земельне право
- •Загальна характеристика земельного права
- •Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
- •Тема: Земельне право
- •Користування землею: поняття, суб’єкти, види
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.
- •Тема: Трудове право
- •Загальна характеристика трудового права
- •Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення
- •Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
- •Припинення трудового договору: поняття, підстави
- •Тема: Трудове право
- •Поняття і види робочого часу та часу відпочинку
- •Поняття трудової дисципліни і обов’язки працівника
- •Тема: Трудове право
- •Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття
- •Матеріальна відповідальність
Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
Суспільні відносини – це різноманітні (економічні, моральні, релігійні, політичні, юридичні) відносини між соціальними спільнотами та всередині них. Суспільні відносини, що є різновидом соціальних зв’язків, мають істотне значення для існування та діяльності людей. Фактично вони є специфічною формою співіснування людей. До суспільних відносин належать правові, економічні, політичні, духовні, професійні та інші різновиди суспільних відносин. Кожен з цих видів формується і реалізується у функціонуванні суспільства та життєдіяльності індивіда. Правові відносини визначаються правовими нормами; економічні – засобами виробництва; духовні – рівнем розвитку суспільної свідомості; професійні – діяльністю людини.
Суб’єкти суспільних відносин залежно від їх своєрідності поділяються на:
індивідуальні (люди);
соціально–групові (клани, касти, класи, стани);
соціально–демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, люди похилого віку);
соціально–етнічні (народ, нація, національна або етнічна група);
соціально–професійні (трудові колективи, професійні та творчі об’єднання);
соціально–політичні (держава, політичні партії, громадські організації, громадські рухи).
Особливими суб’єктами суспільних відносин виступають держава та її органи. Держава є носієм публічної політичної влади і в такій якості виконує роль організатора та керівника, а іноді й ініціатора суспільних відносин та суспільного життя. Зокрема, за допомогою права держава закріплює ті чи інші суспільні ідеї, організує суспільство на втілення їх у життя. Органи держави від імені держави вступають у різноманітні виробничі, політичні, ідеологічні відносини з усіма суб’єктами суспільних відносин.
Суспільні відносини можуть класифікуватися за їх об'єктами, суб'єктами та характером відносин між ними. За характером виокремлюють антагоністичні й неантагоністичні відносини. В основі антагоністичних відносин лежать суперечності, що можуть бути розв'язані лише шляхом знищення однієї або обох сторін відносин. Неантагоністичні відносини передбачають наявність таких суперечностей, які вирішуються без знищення сторін.
Об'єкт (від латин. — предмет) — предмет наукового дослідження, спеціальної зацікавленості, компетенції.
Суб'єкт (від латин. — підкладене) — істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об'єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності; особа, група осіб, організація тощо, яким належить активна роль у певному процесі, акті.
Людство у своєму розвитку пройшло ряд етапів, кожний з яких відрізнявся певним рівнем і характером суспільних відносин. Найбільш тривалим етапом у житті людського суспільства були часи, коли не існувало держави та права в сучасному розумінні. Цей період дістав назву первісного суспільства.
Додержавний період розвитку суспільства відзначався такими рисами:
• примітивність знарядь і низька продуктивність праці, повна залежність людей від сил природи;
• суспільна власність, привласнювальний тип господарства: основні заняття — збиральництво та мисливство;
• основа організації людського суспільства — рід (родова община, що склалася за кровно-родинними зв'язками). Характерні риси роду: єдність, співробітництво й взаємодопомога, рівний розподіл власності;
• соціальна однорідність суспільства;
• участь в управлінні всіх членів роду без спеціально уповноважених осіб та особливих установ;
• публічна влада не відокремлювалася від населення, ґрунтувалася на суспільному самоврядуванні, спиралася на авторитет, повагу, традиції.
Соціальні норми первісного суспільства мали певні особливості:
• праця і побут членів роду регламентувалися звичаями, традиціями, нормами поведінки, що склалися історично й передавалися від покоління до покоління;
• не мали зовнішніх форм вираження, існували лише у свідомості людей, реалізуючись у їхній поведінці;
• не деталізувалися (відсутнє розмежування прав та обов'язків);
• виконання забезпечувалось усім суспільством, переважно добровільно, за звичкою.