- •Тема: Історичний аспект виникнення держави та права
- •Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».
- •Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
- •Теорії виникнення держави. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •Тема: Загальна характеристика держави та державної влади
- •Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види
- •Органи держави: поняття, ознаки, види
- •Поняття і види влади. Особливості державної влади.
- •Тема: Державний лад
- •Поняття і загальна характеристика державного ладу
- •Види і загальна характеристика форм правління.
- •Політичні режими: поняття і види.
- •Форми територіального устрою держави: поняття і види
- •Тема: Поняття і загальна характеристика права
- •Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права
- •Право і мораль
- •Функції права
- •Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти
- •Принцип верховенства закону
- •Систематизація правових актів: поняття й види
- •Тема: Поняття і структура правової системи
- •Поняття системи права. Галузі права, правові інститути
- •Правові норми: ознаки, структура. Співвідношення правових норм зі статтями правових актів
- •Система права і система законодавства
- •Види правових систем. Поняття міжнародного права
- •Тема: Правовідносини
- •Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
- •Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб
- •Об’єкти правовідносин.
- •Зміст правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •Тема: Правопорядок і правопорушення
- •Поняття суспільного порядку та дисципліни, способи їх забезпечення. Правопорядок як складова суспільного порядку. Поняття і гарантії законності.
- •Поняття правосвідомості.
- •Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень
- •Тема: Конституційне право
- •Загальна характеристика конституційного права
- •Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України
- •Тема: Основні права, свободи і обов’язки громадян України
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
- •Поняття і загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Міжнародні стандарти у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають
- •Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків громадян України.
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Загальні засади організації державної влади в Україні
- •Референдум і вибори як способи безпосереднього волевиявлення народу: поняття, види
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Органи державної виконавчої влади України. Кабінет Міністрів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Органи судової влади України
- •Правоохоронні органи України
- •Тема: Фінансове право
- •Загальна характеристика фінансового права
- •Бюджетна система України
- •Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів
- •Тема: Адміністративне право
- •Загальна характеристика адміністративного права
- •Суб’єкти адміністративного права. Державна служба
- •Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Тема: Екологічне право
- •Загальна характеристика екологічного права
- •Екологічні права і обов’язки громадян.
- •Використання природних ресурсів.
- •Тема: Кримінальне право
- •Загальна характеристика кримінального права
- •Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині
- •Тема: Кримінальне право
- •Види кримінальних покарань.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Цивільне право
- •Загальна характеристика цивільного права.
- •Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб
- •Право власності: поняття, зміст. Види власності
- •Тема: Цивільне право
- •Поняття спадкового права. Порядок спадкування
- •Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Сімейне право. Житлове право
- •Загальна характеристика сімейного права.
- •Умови і порядок укладення та припинення шлюбу
- •Особисті та майнові права і обов’язки подружжя, батьків і дітей.
- •Тема: Земельне право
- •Загальна характеристика земельного права
- •Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
- •Тема: Земельне право
- •Користування землею: поняття, суб’єкти, види
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.
- •Тема: Трудове право
- •Загальна характеристика трудового права
- •Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення
- •Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
- •Припинення трудового договору: поняття, підстави
- •Тема: Трудове право
- •Поняття і види робочого часу та часу відпочинку
- •Поняття трудової дисципліни і обов’язки працівника
- •Тема: Трудове право
- •Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття
- •Матеріальна відповідальність
Об’єкти правовідносин.
Об'єктом (від латин. оbjесіив — предмет) правовідносин є все те, із приводу чого вони виникають, на що спрямовано дії сторін, що складає предмет їхніх інтересів. Це можуть бути матеріальні блага — гроші, цінності, речі, інше майно, послуги виробничого і невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості; цінні папери, а також нематеріальні блага — життя, здоров'я, честь та гідність людини, недоторканність особи, почесні звання тощо.
Людина в жодному разі не може бути об'єктом правовідносини (на відміну від минулого, коли раб або кріпак був таким об'єктом і міг бути проданий або подарований). Навіть у тих випадках, коли в межах сімейного права між батьками у випадку їхнього розлучення виникає спір, у кого з них має залишитися дитина, то об'єктом правовідносин буде виступати не дитина, а відповідні дії і нематеріальні блага — можливість повсякденно спілкуватися з цією дитиною, більшою мірою впливати на її виховання тощо.
Об'єкти правовідносин — це матеріальні й нематеріальні блага, із приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.
Зміст правовідносин.
Зміст правовідносин — це, власне, суть правовідносин, яка розкривається у двох аспектах — фактичному (матеріальному) та юридичному. Юридичний аспект — це суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій. Фактичний аспект — сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін, зовнішній вияв правовідносин.
Суб'єктивне право — це вид і міра можливої або дозволеної поведінки учасника правовідносин, забезпечені відповідними юридичними обов'язками інших учасників правовідносин.
Суб'єктивне право включає:
• право на юридичні дії, на прийняття юридичних рішень (наприклад, громадянин може укласти договір підряду на виконання певного виду робіт);
• право вимагати від іншої сторони виконання обов'язку (замовник може вимагати якісного виконання робіт у термін, зазначений в договорі підряду);
• право привести в дію апарат примусу держави, тобто право на примусове виконання обов'язку (виконавець у примусовому порядку може вимагати оплати наданих послуг);
• можливість користуватися на основі цього права певними соціальними благами (замовник — результатами виконаної роботи, виконавець — отриманою винагородою).
Юридичний обов'язок — це передбачені та забезпечені можливістю державного примусу вид і міра необхідної поведінки, забезпечена можливістю державного примусу.
Юридичний обов'язок включає такі основні компоненти:
• необхідність здійснювати певні дії або утримуватись від них (громадянин, що уклав договір підряду, має виконати взяті на себе зобов'язання);
• необхідність відреагувати на законні вимоги інших учасників правовідносин (замовник має своєчасно заплатити за виконання робіт);
• необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог;
• необхідність не перешкоджати іншим учасникам правовідносин користуватися тими благами, на які вони мають право.
У більшості правовідносин кожний з учасників одночасно володіє суб'єктивним правом і виконує юридичні обов'язки (трудова угода, договір купівлі-продажу тощо).