- •Тема: Історичний аспект виникнення держави та права
- •Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».
- •Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
- •Теорії виникнення держави. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави
- •Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика
- •Тема: Загальна характеристика держави та державної влади
- •Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види
- •Органи держави: поняття, ознаки, види
- •Поняття і види влади. Особливості державної влади.
- •Тема: Державний лад
- •Поняття і загальна характеристика державного ладу
- •Види і загальна характеристика форм правління.
- •Політичні режими: поняття і види.
- •Форми територіального устрою держави: поняття і види
- •Тема: Поняття і загальна характеристика права
- •Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права
- •Право і мораль
- •Функції права
- •Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти
- •Принцип верховенства закону
- •Систематизація правових актів: поняття й види
- •Тема: Поняття і структура правової системи
- •Поняття системи права. Галузі права, правові інститути
- •Правові норми: ознаки, структура. Співвідношення правових норм зі статтями правових актів
- •Система права і система законодавства
- •Види правових систем. Поняття міжнародного права
- •Тема: Правовідносини
- •Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
- •Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб
- •Об’єкти правовідносин.
- •Зміст правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •Тема: Правопорядок і правопорушення
- •Поняття суспільного порядку та дисципліни, способи їх забезпечення. Правопорядок як складова суспільного порядку. Поняття і гарантії законності.
- •Поняття правосвідомості.
- •Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень
- •Тема: Конституційне право
- •Загальна характеристика конституційного права
- •Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України
- •Тема: Основні права, свободи і обов’язки громадян України
- •Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення
- •Поняття і загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Міжнародні стандарти у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають
- •Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків громадян України.
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Загальні засади організації державної влади в Україні
- •Референдум і вибори як способи безпосереднього волевиявлення народу: поняття, види
- •Тема: Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
- •Органи державної виконавчої влади України. Кабінет Міністрів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Органи судової влади України
- •Правоохоронні органи України
- •Тема: Фінансове право
- •Загальна характеристика фінансового права
- •Бюджетна система України
- •Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів
- •Тема: Адміністративне право
- •Загальна характеристика адміністративного права
- •Суб’єкти адміністративного права. Державна служба
- •Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Тема: Екологічне право
- •Загальна характеристика екологічного права
- •Екологічні права і обов’язки громадян.
- •Використання природних ресурсів.
- •Тема: Кримінальне право
- •Загальна характеристика кримінального права
- •Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині
- •Тема: Кримінальне право
- •Види кримінальних покарань.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Цивільне право
- •Загальна характеристика цивільного права.
- •Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб
- •Право власності: поняття, зміст. Види власності
- •Тема: Цивільне право
- •Поняття спадкового права. Порядок спадкування
- •Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх
- •Тема: Сімейне право. Житлове право
- •Загальна характеристика сімейного права.
- •Умови і порядок укладення та припинення шлюбу
- •Особисті та майнові права і обов’язки подружжя, батьків і дітей.
- •Тема: Земельне право
- •Загальна характеристика земельного права
- •Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
- •Тема: Земельне право
- •Користування землею: поняття, суб’єкти, види
- •Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.
- •Тема: Трудове право
- •Загальна характеристика трудового права
- •Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення
- •Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
- •Припинення трудового договору: поняття, підстави
- •Тема: Трудове право
- •Поняття і види робочого часу та часу відпочинку
- •Поняття трудової дисципліни і обов’язки працівника
- •Тема: Трудове право
- •Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття
- •Матеріальна відповідальність
Тема: Правовідносини
План
Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб.
Об’єкти правовідносин.
Зміст правовідносин.
Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин.
Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
Серед усього різноманіття суспільних відносин — економічних, політичних, моральних, культурних — правовідносини вирізняє те, що вони регулюються правом. Право регулює не всі, а тільки найважливіші для держави, суспільства та окремої людини відносини, без яких неможливою є їхня нормальна життєдіяльність. Це відносини власності, управління, економічні, сімейні, суспільна праця і розподіл тощо. Інші відносини або не регулюються взагалі (сфера дії моралі, дружби, симпатії, кохання тощо), або регулюються лише частково. Наприклад, у сім'ї, крім тих питань, які регулюються за допомогою права, існують також суто особистісні відносини між подружжям, батьками й дітьми, що регулюються нормами моралі, релігії, звичаями. Учасники правових відносин наділяються державою взаємними, пов'язаними між собою правами та обов'язками. Ці відносини стають підконтрольними державі й керованими нею.
Правовідносини — це врегульовані нормами права суспільні відносини, у ході яких їхні учасники реалізують свої суб'єктивні права і виконують юридичні обов'язки.
Правовідносини мають свої характерні ознаки:
• є різновидом суспільних відносин, тобто створюються людьми в процесі їхніх взаємовідносин;
• є ідеологічними відносинами, результатом свідомої діяльності людини;
• виникають на основі норм права, тобто виступають як засіб реалізації правових норм;
• є вольовими відносинами, оскільки в них втілюється воля (інтерес) держави, з одного боку, і воля (інтерес) їх учасників — з іншого;
• мають зазвичай двосторонній характер, причому в однієї сторони є суб'єктивні права, а на іншу покладені юридичні обов'язки.
Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб
Правові відносини мають складну структуру. До структурних елементів правовідносин належать суб'єкти правовідносин, об'єкти правовідносин та зміст правовідносин.
Існує багато видів правовідносин. Найчастіше їх розрізняють за галузевою ознакою: конституційні, сімейні, адміністративні, трудові, цивільні тощо. За галузевою ознакою можна також виділити матеріальні й процесуальні правовідносини. Матеріальні правовідносини виникають на основі норм матеріального права і регулюють суспільні відносини безпосередньо. Процесуальні правовідносини (кримінально-процесуальні, цивільно-процесуальні тощо) виникають на основі норм процесуального права і мають організаційний характер. Існують також інші підстави для розрізнення правовідносин.
Суб'єкти правовідносин — це учасники правовідносин, які мають суб'єктивні права та виконують юридичні обов'язки на основі юридичних норм.
Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні і юридичні особи.
Фізичні особи — це люди, які, залежно від свого правового статусу, у правовідносинах виступають як:
• громадяни;
• іноземці;
• особи без громадянства;
• особи з подвійним громадянством.
Юридичні особи — це організації, що створені та зареєстровані у визначеному законом порядку і можуть бути самостійними учасниками правовідносин.
Розрізняють також індивідуальних і колективних суб'єктів правовідносин. Індивідуальними суб'єктами правовідносин є окремі фізичні особи.
Серед колективних суб'єктів виокремлюють такі категорії:
• держава;
• державні органи та установи;
• громадські об'єднання;
• адміністративно-територіальні одиниці та їх населення;
• виборчі округи;
• релігійні організації;
• промислові підприємства;
• іноземні підприємства тощо.
Бути учасником правовідносин окрема особа чи організація може лише за наявності правосуб'єктності. Правосуб'єктність складається з правоздатності, дієздатності та деліктоздатності.
Правоздатність — це визнана державою загальна (абстрактна) можливість мати передбачені законом права та обов'язки, здатність бути їхнім носієм. Тобто правоздатність не є фактичною здатністю реалізовувати права й обов'язки на практиці, а лише принциповою потенційною здатністю суб'єкта мати їх у певний момент або в майбутньому. Усі громадяни наділені і правоздатністю незалежно від віку та стану здоров'я. Вона виникає від моменту народження та припиняється зі смертю. Правоздатність є однаковою для всіх і гарантована державою. Правоздатність випливає з міжнародних пактів про права людини, із принципів гуманізму, формальної рівності, справедливості.
Але замало просто володіти правами та обов'язками. Важливо бути здатним свідомо здійснювати ці права, виконувати обов'язки, проводити необхідні для їх набуття дії, брати на себе відповідальності за їхні наслідки, тобто бути дієздатними
Дієздатність — це здатність особи своїми діями реалізовувати свої права та обов'язки.
Повністю дієздатна особа — це повнолітня особа, яка є психічно здоровою та розумово повноцінною, тобто такою, що усвідомлює значення своїх дій та несе за них відповідальність. Ніхто не може бути обмежений в дієздатності інакше як за рішенням суду і відповідно до закону. Відсутність у дітей і психічно хворих осіб власної дієздатності заміняється дієздатністю інших, спеціально визначених, осіб — батьків, опікунів або піклувальників. Отже, дієздатність, на відміну від правоздатності, залежить від віку, фізичного стану особи, а також інших особистих рис людини, що з'являються в неї в міру розумового, фізичного, соціального розвитку.
Третім елементом правосуб'єктності є деліктоздатність.
Деліктоздатність — здатність нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.
У деяких випадках деліктоздатність передує настанню повної дієздатності. Наприклад, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочинів така відповідальність настає з 14 років. Обов'язковою умовою деліктоздатності є осудність, тобто здатність у момент вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Правосуб'єктність юридичних осіб знаходить свій вияв у сукупності прав і обов'язків, які надані їм для виконання відповідних функцій згідно з метою і завданнями, зафіксованими в їхніх документах. Правоздатність і дієздатність юридичної особи настає одночасно — від моменту її державної реєстрації. Обсяг дієздатності юридичної особи має спеціальний характер і залежить від мети і завдань, для яких ця особа створена (вони закріплені в статутних документах). Припиняється дієздатність і правоздатність юридичної особи також одночасно — з моменту припинення існування такої особи.
Поняття «суб'єкт права», «суб'єкт правовідносин» не є тотожними. Поняття «суб'єкт права» є ширшим. Суб'єкт права — це носій прав і обов'язків, які можуть ними і не скористатися. Суб'єктами правовідносин вони стануть лише тоді, коли такі правовідносини виникнуть у результаті настання конкретного юридичного факту. Наприклад, право укладати договори цивільно-правового характеру, ще не означає, що особа обов'язково укладе такий договір. До того ж, учасниками правовідносин можуть бути особи, наділені не тільки правоздатністю, але й дієздатністю.
Отже, суб'єктами правовідносин є фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи (державні органи, організації, установи, підприємства, об'єднання громадян), держава, державні утворення (республіки, штати, землі), адміністративно-територіальні утворення (міста, села); соціальні спільноти (народ, нація, етнічна група). Суб'єкт правовідносин повинен мати правосуб'єктність, тобто правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.