Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ-лаби-зхт.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.05 Mб
Скачать

2. Хімічні реактиви, прилади та посуд

Реактиви:

  • титрований розчин трилона Б 0,01 н;

  • аміачно-буферний розчин рН = 10;

  • індикатор хромтемносиній.

  • вода дистильована,

  • амоній роданистой 0,1 н розчин;

  • кислота азотна 25 % розчин;

  • галуни залізо-амонійні, насичений розчин;

  • срібло азотно-кисле 0,1 н розчин;

  • сульфосаліцилова кислота, 10 %-й розчин.

  • аміак, розведений 2:3

  • кислота сірчана (густина 1,84 г/см3);

  • аміак водний, 25 %-й розчин, розведений 1:5;

  • трилон Б, 5 %-й розчин;

  • диетилдитіокарбомат натрію, 0,25 %-й розчин;

  • ортофосфатна кислота 17%;

  • дифенілкарбазид 0,25% р – н.

Прилади та посуд:

  • ФЕК;

  • Бюретка об`єм 25 мл - 2 шт;

  • Піпетки об`єм 10 мл - 2 шт;

об`єм 5 мл - 2 шт;

об`єм 2 мл - 2 шт;

об`єм 1 мл - 2 шт;

  • Колби мірні об`єм 50 мл - 10 шт;

Допоміжні матеріали

  • Папір фільтрувальна;

  • Індикаторний папір;

3. Послідовність виконання роботи

3.1 Визначення твердості води

Метод заснований на титруванні води динатрієвою сіллю етилендіамінтетра - оцтової кислоти (трилон Б) в присутності кислотного індикатора хромтемносинього.

Розчинні в воді солі твердості (Са, Mg) при рН = 10 утворюють з трилоном Б міцні безколірні комплексні сполуки. Кінцева точка титрування відповідає зникненню в розчина вільних іонів Са2+, Mg2+ і при цьому червоний колір переходить в синій.

В конічну колбу місткістю 250 мл відбирають 100 мл води взятої для аналізу. Потім добавляють 0,5 мл аміачно-буферного розчину (рН = 10) і 7 - 8 капель індикатору, після чого повільно титрують при інтенсивному перемішуванні 0,01н розчином трилону Б до переходу кольору із винно-червоного в синій.

Жорсткість води виражається в мг - екв/л іонів Ca2+ і Mg2+ в 1 л води. Жорсткість води, взятої для аналізу, визначають за формулою:

, (10.1)

де А - об'єм розчину трилону Б, який використали на титрування, мл;

К - поправочний коефіцієнт;

Vал - об'єм проби води, взятої для аналізу, мл;

0,1 – нормальність трилону Б.

3.2 Визначення хлоридів

Визначення С1-іонів по методу Фольгарда основане на застосуванні методу зворотного титрування. Хлорид-іон спочатку осаджують розчином азотно - кислого срібла, який беруть з надлишком. Потім відтитровують прореагувавший з хлоридом, надлишок азотно - кислого срібла стандартним розчином амонію роданистого в присутності залізо - амоншних галунів в якості індикатора. За різницею результатів двох титрувань визначаємо об'єм розчину азотно - кислого срібла, який використали на осадження хлорид-іонів.

В колбу місткістю 250 мл відбирають піпеткою 20 мл дослідної води, потім добавляють 2 мл розчину азотної кислоти, 5 мл розчину азотнокислого срібла, 1 - 2 мл розчину залізо-амонійних галунів і титрують розчином роданистого амонію до появи червоно-бурого кольору.

Вміст хлоридів в % визначають за формулою:

мг/дм3; (10.2)

де А - об'єм 0,1н розчину азотно - кислого срібла взятого на титрування, мл;

В - об'єм 0,1н розчину роданистого амонію, який використали на титрування надлишку азотно - кислого срібла, мл;

0,00335 - кількість хлорид-іонів, які відповідають 1 мл 0,1н розчину азотно -кислого срібла.

Vал - аліквота, см3;