6. Термінологічний словник

Біпартизм – децентралізована форма взаємодії профспілкових організацій та власників засобів виробництва, спрямована на координацію суспільно-виробничих відносин в бік зростання обсягів і прибутковості виробництва, а також підвищення стандартів життя безпосередніх виробників суспільних благ.

Виконавець соціального замовлення – комерційна організація, яка на умовах конкурсу здійснює виконання замовлених соціальних послуг або продаж товарів, які необхідні для реалізації соціальної програми.

Галузева угода – різновид угоди, яка укладається між державними регуляторами галузі, галузевими профспілками та представниками власників спеціалізованих підприємств задля оптимізації процесу виробництва у бік збільшення його прибутковості та забезпечення відповідних соціальних стандартів працівників.

Генеральна угода – різновид угоди, яка укладається між вповноваженими органами державної влади, федераціями профспілок та представниками власників засобів виробництва та передбачає в собі вирішення найбільш актуальних для країни питань щодо організації та управління процесом виробництва суспільних благ.

Громадянський шлюб – форма вільного союзу чоловіка та жінки, яка не передбачає державної реєстрації та наявності ознаки родини.

Державне соціальне замовлення – форма децентралізованого державного управління, що передбачає передання виконання частини соціальних зобов’язань до посередницьких організації, які обираються та фінансуються державою на конкурсній основі задля більш ефективної взаємодії органів державної влади з верствами населення, які потребують відповідної соціальної допомоги.

Державний замовник – вповноважений орган державної влади, який має право та відповідне матеріальне забезпечення на розміщення та контроль за виконанням соціального замовлення.

Дитина – соціально-правовий статус людини, яка не досягла повноліття у відповідності до чинного законодавства.

Ділові переговори – різновид взаємодії представників юридичних осіб, який передбачає вирішення питань щодо сумісної діяльності з постачання, вироблення та реалізації продукції чи надання послуг.

Колективний договір – нормативно-правовий акт, який визначає на окремому підприємстві чи установі сукупність прав та обов’язків трудового колективу та власника засобів виробництва щодо участі в процесі виробництва суспільних благ і розподілу вигоди від їх реалізації.

Колективні переговори – спосіб вирішення накопичених розбіжностей з приводу виробництва та розподілу суспільних благ між його основними учасниками за допомогою обговорення нагальної ситуації між вповноваженими на це представниками у встановленому законом порядку.

Колективний трудовий конфлікт – це критичне непереборне непорозуміння, яке виникло між працівниками та власниками засобів виробництва щодо розподілу вигоди від результатів виробництва та реалізації суспільних благ.

Команда переговірників – група високопрофесійних фахівців в галузі економіки, маркетингу, управління, які делеговані для участі в переговорах.

Некомерційна організація – громадська організація, яка спрямована на надання соціальних послуг для забезпечення рівного доступу кожної людини до важливих осередків суспільного життя за допомогою використання спонсорських коштів і підтримки органів державної влади.

Одношлюбність – правова норма, яка закріплює можливість перебувати у шлюбних відносинах лише з однією людиною.

Партнерство – форма організації людських відносин, спрямована як на формування горизонтальної єдності їх учасників, так і на визнання самостійності кожного з них задля досягнення взаємовигідних результатів.

Патерналізм – різновид владних відносин, спрямованих на регулювання діяльності їх суб’єктів у формі надання ресурсів, які забезпечують стабільне функціонування системи в обмін на визнання легітимності її владних представників.

Регламент переговорів – комплекс прийнятих і обов’язкових для виконання правил проведення переговорного процесу, які регулюють порядок розгляду питань, висловлювання позицій сторін та форму прийняття остаточних рішень.

Сім'я – сукупність людей, які є близькими кровними родичами та проживають (або не проживають за встановлених обставин) разом на одній житловій площі.

Солідарність – здатність людей, яка передбачає привалювання групових інтересів над особистісними на основі засвоєних норм і правил поведінки в суспільному утворенні.

Соціальне партнерство – форма організації суспільних відносин, яка передбачає збалансовану взаємодію влади, праці та капіталу на основі визнання та дотримання гуманістичних норм людського співіснування.

Стратегія ділових переговорів – узагальнений напрямок дій, який визначає заходи, необхідні для досягнення корисних результатів від участі в переговорному процесі задля підтримання та активізації господарської діяльності.

Страйк – це активне або пасивне невиконання покладених на працюючу особу трудових обов’язків задля оприлюднення вимог поліпшення умов праці та збільшення розміру винагороди за неї, яке організовується та оформлюється у відповідності з чинним національним законодавством.

Суб’єктність – особлива ознака, яка відображає рівень самостійності та рівноправності кожного учасника суспільних відносин.

Тактика ділових переговорів – модель поведінки на переговорах з бізнес партнером, яка спрямована на якісне і оперативне корегування ситуації на власну користь.

Територіальна угода – різновид угоди, яка укладається між органами місцевого самоврядування, представниками власників засобів виробництва, працюючих на цій території, та відповідними представниками профспілкових організацій (за потреби) щодо регулювання процесу виробництва суспільних благ, виходячи з потреб цієї території.

«Торгівля поступками» – процес погодження позицій учасників переговорів у вигляді взаємного врахування побажань задля досягнення максимальної вигоди кожного з них.

Трипартизм – централізована форма взаємодії профспілкових організацій, власників засобів виробництва та органів державної влади, спрямована на регуляцію суспільно-виробничих відносин в бік зростання обсягів і прибутковості виробництва, а також підвищення стандартів життя безпосередніх виробників суспільних благ.

Цільова соціальна програма – суспільно-державний механізм, який спрямований на вирішення нагальних соціальних проблем у встановленому порядку за рахунок державного або місцевого бюджетів.

Шлюб – добровільне, свідоме та рівноправне родинне об’єднання чоловіка та жінки, яке зареєстровано відповідно до чинного національного законодавства вповноваженим органом державної влади.