- •Лекція 5
- •5.1. Основні означення
- •5.2. Закон гесса
- •5.3.Розрахунок теплових ефектів
- •5.3.1. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •5.3.2. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану)
- •5.3.3. Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення)
- •5.3.4. Тепло розведення розчину
- •5.3.5. Тепло взаємодії кислоти та основи
- •5.3.6. Розрахунок теплового ефекту хемічних реакцій за теплом згоряння
- •Лекція 6
- •6.1.Означення другого начала термодинаміки
- •6.2. Рівняння другого начала термодинаміки
- •6.3. Коефіцієнти ефективности термодинамічних циклів
- •6.3.1.Прямий цикл
- •6.3.2. Зворотній цикл
- •6.4. Цикл карно
- •6.4.1. Прямий цикл Карно
- •6.4.2. Зворотній цикл Карно
- •6.5. Математичні вирази другого начала термодинаміки
- •Термодинамічний процес (незамкнутий цикл)
- •7.1.Означення характеристичних функцій і термодинамічних потенціалів
- •7.2. Ентропія, внутрішня енергія і ентальпія як характеристичні функції
- •7.3. Ізохорно-ізотермний потенціал гельмгольца
- •7.4. Ізобарно-ізотермний потенціал ґіббса
- •7.5.Десять вислідів з попередньої частини лекції
- •7.6. Рівняння гельмгольца
- •7.7. Рівняння ґіббса
- •7.8.Рівняння ґіббса-гельмгольца
- •Лекція 8
- •8.1. Залежність характеристичних функцій та ентропії від тиску. Фуґітивність
- •Стандартний стан
- •8.2. Хемічний потенціал
- •8.3.Хемічний потенціал ідеального ґазу
- •8.4.Хемічний потенціал реального ґазу
- •Лекція 9
- •9.1. Активність реальних ґазів і розчинів
- •9.1.1. Активність реального ґазу
- •9.1.2. Активність компонентів розчину
- •9.2. Хемічна рівновага
- •9.2.2. Рівняння рівноваги для суміші ідеальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.3. Рівняння рівноваги для ідеального розчину і константа рівноваги
- •9.2.4.Рівняння рівноваги для суміші реальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.5. Рівняння рівноваги для неідеальних розчинів і константа рівноваги
- •9.2.6. Закон діяння мас Ґульдберґа-Воґе
- •9.3.Рівняння ізотерми і напрямок хемічної реакції
- •Для ідеального розчину
- •Для суміші реальних ґазів
- •9.4.Стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції Введемо поняття стандартного потенціалу Ґіббса і знайдемо його зв’язок з константами рівноваги хемічної реакції:
- •Для суміші ідеальних ґазів
- •Для ідеального розчину
- •Для неідеального розчину
- •9.5. Константа рівноваги і стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції
- •9.6.Константа рівноваги і способи вираження складу реакційної суміші
- •9.7.Вплив тиску на рівновагу хемічної реакції. Принцип зміщення рівноваги ле шательє-брауна
- •Приклади
- •Гетерогенна хемічна рівновага
- •9.9.Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізобари та ізохори хемічної реакції
- •Рекомендована література
- •Використані джерела інформації
Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
Аl2О3 (т) + 3SО3 (ґ) = Аl2(SО4)3 (т), (5.30)
виходячи з тепла утворення
= − 1672 кДж/моль;
= − 396 кДж/моль;
= − 3440 кДж/моль,
тепловий ефект хемічної реакції (5.30):
= −[ +3 ]=−3440−[(−1672)+(−3·396)]= = − 580 кДж. (5.31)
Схема термохемічних розрахунків (рис. 5.3) хемічної реакції
Аl2О3 (т) + 3SО3 (ґ) = Аl2(SО4)3 (т), = − 580 кДж. (5.32)
A l2O3 |
3 SO3 |
-
A l2(SO4)3
-3440
2Al |
3S |
6O2 |
Рис. 5.3. Схема розрахунку теплового ефекту хемічної реакції (5.30)
Стандартне тепло утворення (ентальпія) сполуки є важливою енергетичною характеристикою її стійкости:
якщо < 0, то речовина є стійкішою, ніж прості (вихідні) речовини, з яких вона утворилася;
якщо > 0, то речовина є менш стійкою, ніж прості (вихідні) речовин, з яких вона утворилася;
наприклад, у ряду сполук
ZnO, CdO, HgO стандартне тепло їх утворення дорівнює
–350; –260; +90,9 (відповідно), і в такій послідовности зменшується стійкість цих сполук.
5.3.2. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану)
Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану дорівнює:
, (5.33)
де − тепловий ефект утворення хемічної сполуки в іншому аґреґатному стані;
− тепловий ефект утворення хемічної сполуки у твердому стані;
− тепловий ефект утворення хемічної сполуки у рідкому стані;
, , − тепло топлення, перегону, випаровування одного моля хемічної сполуки, які пов’язані співвідношенням:
(5.34)
5.3.3. Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення)
1. При термохемічних розрахунках хемічних реакцій в розчинах необхідно враховувати тепловий ефект процесу розчинення сполуки в даному розчиннику.
2. Тепловий ефект утворення хемічної сполуки в розчині, яка дисоціює на іони, визначається за теплом утворення йонів у розчині.
Наприклад:
а) тепло утворення іону уявляє собою тепловий ефект хемічної реакції:
(ґ)+ , , (5.35)
де aq. (від лат. «aqua» − вода) означає, що реакція проводиться в розчині;
б) тепло утворення іону гідроксонію за реакцією:
(5.36)
уявляє собою тепловий ефект реакції в термінах термохемічного рівняння:
, , (5.37)
де .
3. Згідно закону Гесса тепло утворення речовини в розчині дорівнює його теплу утворення плюс тепло розчинення:
(s – від solution – розчинення). (5.38)
4. Інтеґральним теплом розчинення називають тепло, яке поглинається або виділяється при розчиненні 1 моля сполуки в такій кількости розчинника, щоб утворився розчин з певною моляльністю m.
5. Тепло розчинення твердої сполуки з іонною кристалічною ґраткою дорівнює сумі тепла руйнування кристалічної ґратки та тепла сольватації іонів молекулами розчинника.
6. Тепло руйнування кристалічної ґратки має знак «+» (тепло поглинається), а процес сольватації супроводжується виділенням тепла (знак «−»). Тоді, знак тепла розчинення може бути «+» або «−», наприклад, при розчиненні 1 моля кристалогідрату у воді тепло розчинення дорівнює:
8 молей води +3,35 кДж;
12 молей води 0;
∞ молей води −17,67 кДж.
Тепло розчинення залежить від концентрації хемічної сполуки в розчині (рис. 5.4).
0
Рис. 5.4. Залежність інтеґрального тепла розчинення ΔНm від моляльної концентрації розчину
На рис. 5.4 показано залежність інтеґрального тепла розчинення ΔНm від моляльности m розчину. Тут:
− перше інтеґральне тепло розчинення, яке дорівнює тепловому ефекту при розчиненні 1 моля речовини у безкінечно великій (∞) кількости розчинника (m→0) і визначається екстраполяцією кривої ΔН ~ f (m) до m=0;
− повне інтеґральне тепло розчинення, яке дорівнює тепловому ефекту при розчиненні 1 моля речовини в такій кількости розчинника, щоб утворився насичений розчин.
Наприклад, користуючись інтеґральним теплом розчинення, розрахувати тепло утворення кристалогідрату CuSO4·5H2O з CuSO4(т) і Н2О(р) при стандартних умовах.
Розглянемо процеси, що здійснюються двома шляхами:
CuSO4(т) + 5Н2О(р) = CuSO4·5H2O(т), ΔН0 (5.39)
CuSO4·5H2O(т) + 795H2O(р) = CuSO4·aq, (5.40)
CuSO4(т) + 800Н2О(р) = CuSO4·aq, (5.41)
За законом Гесса запишемо:
ΔН0 + = , (5.42)
звідки ΔН0 = – , (5.43)
де – інтеґральне тепло розчинення кристалогідрату CuSO4·5H2O(т) у воді;
– інтеґральне тепло розчинення безводної солі CuSO4(т) у воді.
Розрахунок тепла утворення кристалогідрату CuSO4·5H2O(т):
ΔН0 = –66,53 – 11,72 = –78,25 кДж/моль, (5.44)
тобто утворення кристалогідрату йде із значним виділенням тепла.