- •Лекція 5
- •5.1. Основні означення
- •5.2. Закон гесса
- •5.3.Розрахунок теплових ефектів
- •5.3.1. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •5.3.2. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану)
- •5.3.3. Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення)
- •5.3.4. Тепло розведення розчину
- •5.3.5. Тепло взаємодії кислоти та основи
- •5.3.6. Розрахунок теплового ефекту хемічних реакцій за теплом згоряння
- •Лекція 6
- •6.1.Означення другого начала термодинаміки
- •6.2. Рівняння другого начала термодинаміки
- •6.3. Коефіцієнти ефективности термодинамічних циклів
- •6.3.1.Прямий цикл
- •6.3.2. Зворотній цикл
- •6.4. Цикл карно
- •6.4.1. Прямий цикл Карно
- •6.4.2. Зворотній цикл Карно
- •6.5. Математичні вирази другого начала термодинаміки
- •Термодинамічний процес (незамкнутий цикл)
- •7.1.Означення характеристичних функцій і термодинамічних потенціалів
- •7.2. Ентропія, внутрішня енергія і ентальпія як характеристичні функції
- •7.3. Ізохорно-ізотермний потенціал гельмгольца
- •7.4. Ізобарно-ізотермний потенціал ґіббса
- •7.5.Десять вислідів з попередньої частини лекції
- •7.6. Рівняння гельмгольца
- •7.7. Рівняння ґіббса
- •7.8.Рівняння ґіббса-гельмгольца
- •Лекція 8
- •8.1. Залежність характеристичних функцій та ентропії від тиску. Фуґітивність
- •Стандартний стан
- •8.2. Хемічний потенціал
- •8.3.Хемічний потенціал ідеального ґазу
- •8.4.Хемічний потенціал реального ґазу
- •Лекція 9
- •9.1. Активність реальних ґазів і розчинів
- •9.1.1. Активність реального ґазу
- •9.1.2. Активність компонентів розчину
- •9.2. Хемічна рівновага
- •9.2.2. Рівняння рівноваги для суміші ідеальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.3. Рівняння рівноваги для ідеального розчину і константа рівноваги
- •9.2.4.Рівняння рівноваги для суміші реальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.5. Рівняння рівноваги для неідеальних розчинів і константа рівноваги
- •9.2.6. Закон діяння мас Ґульдберґа-Воґе
- •9.3.Рівняння ізотерми і напрямок хемічної реакції
- •Для ідеального розчину
- •Для суміші реальних ґазів
- •9.4.Стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції Введемо поняття стандартного потенціалу Ґіббса і знайдемо його зв’язок з константами рівноваги хемічної реакції:
- •Для суміші ідеальних ґазів
- •Для ідеального розчину
- •Для неідеального розчину
- •9.5. Константа рівноваги і стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції
- •9.6.Константа рівноваги і способи вираження складу реакційної суміші
- •9.7.Вплив тиску на рівновагу хемічної реакції. Принцип зміщення рівноваги ле шательє-брауна
- •Приклади
- •Гетерогенна хемічна рівновага
- •9.9.Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізобари та ізохори хемічної реакції
- •Рекомендована література
- •Використані джерела інформації
Термодинамічний процес (незамкнутий цикл)
Розглянемо оборотній цикл 1a2b1, в якому 1a2 – оборотній процес і 2b1 – теж оборотній процес (рис. 6.8). Для оборотнього циклу запишемо інтеґрал Клаузіуса:
(6.75)
Рис. 6.8. Схема циклу для означення термодинамічних процесів
Розіб’ємо цей інтеґрал на частини:
(6.76)
і представимо вираз (6.76) у вигляді:
(6.77)
Тоді
. (6.78)
За означенням інтеґрал (6.78) є зміна ентропії в кінцевому процесі 1→2:
(S2 – S1). (6.79)
Висліди з (6.79):
зведене тепло для оборотнього процесу є параметром термодинамічного стану;
при адіабатному процесі (δQ=0)
(S2 – S1)= ΔS= 0 (6.80)
тобто для ізольованої системи зміна ентропії в оборотньому процесі дорівнює нулю;
при ізотермному процесі (Т=const)
(6.81)
Нехай цикл 1a2b1 необоротній (рис. 6.8), при цьому процес 1a2 – необоротній, а 2b1 – оборотній.
Запишемо другий інтеґрал Клаузіуса для необоротнього циклу:
<0. (6.82)
Розіб’ємо (6.82) на два інтеґрали:
<0 (6.83)
і представимо вираз (6.83) у вигляді:
<0. (6.84)
Звідки
(S2 – S1) <0, (6.85)
<(S2 – S1). (6.86)
Висліди з (6.86):
зведене тепло для необоротнього процесу не є параметром термодинамічного стану;
при адіабатному процесі (δQ=0)
(S2 – S1)>0 – принцип зростання ентропії в ізольованій системі;
таким чином, для ізольованої системи зростання ентропії визначає напрямок самочинного процесу і досягнення рівноваги при
(S2 – S1)≥0; (6.87)
і у цьому полягає фізичний смисл ентропії;
при ізотермному процесі (Т=const)
< (S2 – S1); (6.88)
різниця
Δ=(S2 – S1) – (6.89)
визначає ступінь відхилення необоротнього процесу від оборотнього і в цьому полягає термодинамічний смисл ентропії.
Лекція 7
ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ФУНКЦІЇ. ТЕРМОДИНАМІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ. ТЕРМОДИНАМІЧНА РІВНОВАГА
Характеристичні функції. Термодинамічні потенціали. Ізохорно-ізотермний потенціал Гельмгольца. Ізобарно-ізотермний потенціал Ґіббса. Утворення термодинамічних потенціалів Гельмгольца і Ґіббса за допомогою термодинамічних функцій. Співвідношення між термодинамічними параметрами і характеристичними функціями.
Умови термодинамічної рівноваги. Критерії рівноваги і оборотности. Рівняння Гельмгольца. Рівняння Ґіббса. Рівняння Ґіббса-Гельмгольца.