- •Лекція 5
- •5.1. Основні означення
- •5.2. Закон гесса
- •5.3.Розрахунок теплових ефектів
- •5.3.1. Розрахунок теплових ефектів хемічних реакцій за теплом утворення сполук
- •Наприклад, отримання при 25 ºС Al2(sо4)3 з кристалічного Аl2о3 (т) і ґазу sо3 за реакцією:
- •5.3.2. Тепловий ефект утворення сполуки певного аґреґатного стану (тепло аґреґатного стану)
- •5.3.3. Тепловий ефект утворення сполуки у розчині (тепло розчинення)
- •5.3.4. Тепло розведення розчину
- •5.3.5. Тепло взаємодії кислоти та основи
- •5.3.6. Розрахунок теплового ефекту хемічних реакцій за теплом згоряння
- •Лекція 6
- •6.1.Означення другого начала термодинаміки
- •6.2. Рівняння другого начала термодинаміки
- •6.3. Коефіцієнти ефективности термодинамічних циклів
- •6.3.1.Прямий цикл
- •6.3.2. Зворотній цикл
- •6.4. Цикл карно
- •6.4.1. Прямий цикл Карно
- •6.4.2. Зворотній цикл Карно
- •6.5. Математичні вирази другого начала термодинаміки
- •Термодинамічний процес (незамкнутий цикл)
- •7.1.Означення характеристичних функцій і термодинамічних потенціалів
- •7.2. Ентропія, внутрішня енергія і ентальпія як характеристичні функції
- •7.3. Ізохорно-ізотермний потенціал гельмгольца
- •7.4. Ізобарно-ізотермний потенціал ґіббса
- •7.5.Десять вислідів з попередньої частини лекції
- •7.6. Рівняння гельмгольца
- •7.7. Рівняння ґіббса
- •7.8.Рівняння ґіббса-гельмгольца
- •Лекція 8
- •8.1. Залежність характеристичних функцій та ентропії від тиску. Фуґітивність
- •Стандартний стан
- •8.2. Хемічний потенціал
- •8.3.Хемічний потенціал ідеального ґазу
- •8.4.Хемічний потенціал реального ґазу
- •Лекція 9
- •9.1. Активність реальних ґазів і розчинів
- •9.1.1. Активність реального ґазу
- •9.1.2. Активність компонентів розчину
- •9.2. Хемічна рівновага
- •9.2.2. Рівняння рівноваги для суміші ідеальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.3. Рівняння рівноваги для ідеального розчину і константа рівноваги
- •9.2.4.Рівняння рівноваги для суміші реальних ґазів і константа рівноваги
- •9.2.5. Рівняння рівноваги для неідеальних розчинів і константа рівноваги
- •9.2.6. Закон діяння мас Ґульдберґа-Воґе
- •9.3.Рівняння ізотерми і напрямок хемічної реакції
- •Для ідеального розчину
- •Для суміші реальних ґазів
- •9.4.Стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції Введемо поняття стандартного потенціалу Ґіббса і знайдемо його зв’язок з константами рівноваги хемічної реакції:
- •Для суміші ідеальних ґазів
- •Для ідеального розчину
- •Для неідеального розчину
- •9.5. Константа рівноваги і стандартний потенціал ґіббса хемічної реакції
- •9.6.Константа рівноваги і способи вираження складу реакційної суміші
- •9.7.Вплив тиску на рівновагу хемічної реакції. Принцип зміщення рівноваги ле шательє-брауна
- •Приклади
- •Гетерогенна хемічна рівновага
- •9.9.Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізобари та ізохори хемічної реакції
- •Рекомендована література
- •Використані джерела інформації
5.2. Закон гесса
Формулювання закону Гесса:
Антуан Лавуазьє і П’єр Лаплас (1780 р.): кількість тепла, що поглинається при розкладі сполуки дорівнює кількости тепла, що виділяється при її утворенні при однакових умовах.
Герман Гесс (1840 р.): сумарний тепловий ефект хемічної реакції при р=const дорівнює ΔН, а при V=const – ΔU і залежить від начального і кінцевого стану системи, і не залежить від проміжних стадій і шляхів переходу.
Закон Гесса у сучасному означенні: тепловий ефект хемічної реакції залежить від природи і стану вихідних речовин і кінцевих продуктів реакції і не залежить від шляху переходу між ними.
Всі три формулювання витікають з першого начала термодинаміки і є вислідом того, що Н і U є функціями термодинамічного стану.
Загальна схема пояснення закону Гесса приведена на рис. 5.1.
4 Q4 2
Q3
3 Q8
7
Q1
Q2 Q7
6
Q6
1 Q5 5
Рис. 5.1. Загальна схема до закону Гесса за шляхами переходу системи:
1→3→4→2; 1→2; 1→5→6→7→2.
На рис. 5.1: А1, А2, А3, … – вихідні речовини реакції;
B1, B2, B3, … – кінцеві продукти реакції.
Тоді Q1=Q2+Q3+Q4=Q5+Q6+Q7+Q8. (5.15)
Приклад 1. Застосування закону Гесса для розрахунку тепла окиснення заліза:
2Fe(т)
+
O2(ґ)
= Fe2O3(т),
=
–821кДж. (5.16)
Реакція (5.16) може бути здійснена з утворенням проміжних продуктів FeО (ІІ):
2Fe(т)
+ O2(ґ)
= 2FeO(т),
=
–527 кДж; (5.17)
2FeО(т)
+
O2(ґ)
= Fe2O3(т),
=
–294 кДж.
(5.18)
2
Fe(т)
+
O2(ґ)
= Fe2O3(т),
(5.19)
ΔH01= ΔH02 + ΔH03 = (–527) + (–294) = –821кДж. (5.20)
Приклад 2. Застосування закону Гесса для розрахунку тепла утворення ΔHf (СО) з ґрафіту.
За схемою (рис. 5.2), що ілюструє закон Гесса, ΔHf (СО) можна розрахувати, знаючи, що тепло згоряння СО [ΔHс(СО)] і С [ΔHс(С)] до СО2 при Т=298,15 К дорівнюють відповідно (–282,99) кДж/моль і (–393,32) кДж/моль відповідно. Розглянемо два шляхи утворення СО2: з ґрафіту при безпосередньому згорянні його і при проміжному утворенні СО (рис. 5.2).
За законом Гесса загальний тепловий ефект обох шляхів переходу однаковий, тому знаходимо:
ΔHf (СО) = [ΔHс(С)] – [ΔHс(СО)] = –393,32 – (–282,99) = –110,33кДж.
Рис. 5.2. Шляхи утворення СО2 з ґрафіту
Обмеження застосування закону Гесса для розрахунку теплових ефектів.
Закон є точним лише для процесів V=const (ΔU) і р=const (ΔН).
Закон є правдивим, якщо для кількох процесів (шляхів переходу) будуть однакові початкові і кінцеві стани, а саме:
однаковий хемічний склад;
однакові умови існування (р, Т,…);
однакові аґреґатні і фазові стани (між (ґ) і (р) є різниця тепла на випаровування або конденсацію; між (ґ) і (т) є різниця тепла на перегін або деперегін; між (р) і (т) є різниця тепла на топлення або твердіння).
Наприклад:
Н2(ґ) + О2(ґ) = Н2О(ґ), ΔН01 = –242 кДж, (5.21)
Н2(ґ) + О2(ґ) = Н2О(р), ΔН02 = –286 кДж, (5.22)
Різниця на випаровування:
ΔН02 – ΔН01 = –(286– 242)=Qвипар.= –44 кДж.
для кристалічних тіл – однакова кристалічна модифікація;
для високодисперсних тіл – однакова ступінь дисперсности;
однаковий чистий вигляд в твердому стані чи в розчині.
