Тема 7. Німецька класична філософія

Умови виникнення німецької класичної філософії, її теоретичні джерела. Філософський ідеалізм у різноманітних його формах. Теорія пізнання та етичні погляди І. Канта: перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта; вчення про мораль і моральність, категоричний імператив. Об’єктивний ідеалізм Г. Гегеля: теорія розвитку і філософія “Абсолютного Духу”. Основне протиріччя філософії Г. Гегеля. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії Л. Фейєрбаха. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії Й. Фіхте. “Філософія тотожності” законів природи і мислення Ф. Шеллінга. Проблема людини, світу, пізнання і світоперетворення у філософії І. Канта, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга.

Головні надбання німецької класичної філософії. Місце і роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки. Єдність і суперечливість німецької класичної філософії. Межи класичної філософії. Класична і посткласична філософія.

Література: [3,5,9,12,16,22,24-29].

Тема 8. Марксистсько-Ленінська (Сталінська) філософія

Еволюція філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса. Основні ідеї філософії “пізнього” Маркса. Особливості сприйняття філософії Маркса в країнах Західної Європи (Е. Бернштейн, К. Каутський, А. Грамші та ін.).

Особливості сприйняття філософії Маркса в Росії. Формування російської версії марксизму (Г. Плеханов. В. Ленін). Економічний матеріалізм. Особливості філософії ленінізму як спроби поєднання німецької і російської світоглядних ментальностей. Суперечності матеріалістичної філософії Леніна. Матеріалістична діалектика як маніфестація тотальності матерії.

Спрощення і поворот Сталіна до ідей домарксовой філософії природи. Суспільство як “частина природи” і пізнання як “третя частина” вчення про природу. Реставрація “економічного матеріалізму” як “історичного матеріалізму”. Концепція поширення “законів діалектики”. Створення М.Б. Мітіним і Т. Павловим (Досєвим) “ленінської теорії відображення” і підміна нею філософії пізнання Маркса. Людина як “гвинтик”. Концепція “маленької людини” Сталіна.

Репресивність як метод “впровадження” марксистсько-ленінської філософії в Україні. Модерністські тенденції в марксистсько-ленінській філософії.

Література: [3, 9,12,16,22,24-29].

Змістовий модуль №2 Історія української філософії. Сучасна світова українська філософія

Тема 9. Формування філософської думки України

Українська філософія у контексті національної культури. Джерела й складники української культури. Дві концепції історії філософії. Поняття національної філософії. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян. Українська міфологія, її особливості і провідні світоглядні архетипи. Роль християнства в установлені філософської думки Київської Русі. Проблеми людини, світу і мудрості в “книжництві”. Онтологічні та натурфілософські уявлення діячів культури в пам'ятках Київської Русі. Морально-етичні уявлення в Київській Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі.

Проблема співвідношення розуму і віри у філософії "київських книжників": Іларіон, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Нестор, Никифор, Володимир Мономах, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Характерні риси й особливості філософської культури Київської Русі: спосіб буття філософії та її розуміння в києворуській культурі. Проблема пізнання. Онтологічні та натурфілософські ідеї. Естетична свідомість. Образ історії і сприйняття часу. Уявлення про суспільство (влада – церква – людина).

Філософські ідеї у духовній культурі України ХІІІ – ХV століття. Галицько-Волинський літопис. Єретичні ідеї та ідеї вільнодумства. Літературне та культурне життя України в XV столітті: "Логіка Авіасафа", "Промова Мойсея Єгиптянина", "Аристотелеві врата" або "Тайна тайних".

Література: [7,8,14,15,20,21,35-50].