- •1. Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі
- •2. Розрахунок відкритої клинопасової передачі.
- •3. Розрахунок зубчастої конічної передачі
- •4. Проектувальний розрахунок валів редуктора.
- •5. Конструктивні розміри зубчастої пари.
- •6. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора.
- •7. Перший етап ескізного компонування.
- •8. Підбір підшипників валів редуктора.
- •9. Перевірочний розрахунок веденого вала
- •9.4.2 Амплітуда нормальних напружень вважаємо, що нормальні напруження згину змінюються по симетричному циклу:
- •9.5.6. Коефіцієнті зниження границі витривалості:
- •10. Другий етап ескізного компонування редуктора
- •11. Добирання муфти
- •11.3.Перевіряємо гумові втулки на зминання поверхонь стискання їх пальцями:
- •12. Підбір шпонок та перевірочний розрахунок шпоночних
- •13. Підбір посадок основних деталей редуктора
- •15. Схема полів допусків посадки зубчастого колеса на вал.
- •14. Вибір мастила зубчастого зачеплення та підшипників
- •15. Складання редуктора
- •Література
9.5.6. Коефіцієнті зниження границі витривалості:
Знаходимо відношення ; для вала в місцях запресовки підшипника. За табл. 8.7. [5] при dn2=55мм, σв=570МПа приймаємо =3,3 , =2,38.
Тоді:
=3,3+1,1-1,0=3,4
=2,38+1,1-1,0=2,7
9.5.7. Коефіцієнт запасу витривалості по нормальним і дотичним напруженням.
Sσ=
Sτ=
9.5.8. Коефіцієнт запасу витривалості перерізу Б-Б:
Умова виконується
Розрахункове значення коефіцієнтіу запасу витривалості небезпечного перерізу незначно перевищує допустимий коефіцієнт запасу витривалості, тому розміри діаметрів валу і вибраний матеріал залишаємо без змін.
10. Другий етап ескізного компонування редуктора
В розвитку першого компонування викреслюємо вали з посадженими на них деталями. Розміри мазезатримуючих кілець установчих гайок, кришок та ущільнень визначаються за таблицями стор. 209 (IX [3]) розміри шпонок за табл. (VIII [3]). Діаметри ділянок валів під зубчате колесо, підшипники та інші деталі визначаються у відповідності з результатами попередніх розрахунків з урахуванням технологічних вимог на обробку та складання. Взаємне розташування підшипників фіксується втулкою установчою гайкою М39 х 1,5 з запобіжними шайбами.
Товщину стінки втулки визначають (0,1 - 0,15)d, мазезатримуюче кільце встановлюють так, щоб воно виходило за торець стакана і стінки в середину корпуса на 1 - 2 мм.
Підшипники розташовані в стакані, товщина стінки 5СТ = (0,08 - 0,12)Д, де Д - зовнішній діаметр підшипника. Приймаємо 6СТ = (0,08 - 0,12)90= 10 мм
Для фіксування зовнішніх кілець підшипника осьових переміщень в стакані зроблений упор. З другого підшипника зовнішнє кільце фіксується торцевим виступом кришки підшипника через кільце. Для полегшення посадки підшипника на вал діаметр вала зменшується на 1 мм, по довжині, декілька меншої довжини розмірної втулки. Обкреслюємо всю внутрішню стінку корпуса зберігаючи величину зазорів, прийнятих в першому етапі компонування.
Використовуючи відстань f2 і С2, викреслюємо підшипник. Для фіксування зубчате колесо впирається з однієї сторони в бурт, а з другої в мазезатримуюче кільце, ділянку вала робимо менше маточини колеса, щоб мазезатримуюче кільце упиралося в торець колеса, а не в буртик вала. Наносимо товщину стінки корпуса 8СТ = 10 мм і призначаємо розміри основних елементів корпуса.
11. Добирання муфти
11.1. Із попередніх розрахунків:
номінальний момент, що передається муфтою Т3= 452,8 Нм;
частота обертання валу n3= 99,8 об/хв;
діаметр валу під муфту db2= 50 мм.
Розрахунковий момент:
де КР – коефіцієнт режиму роботи. За табл.5.8.[4] КР=1,3
11.2.За табл. 11.5 [5] (ГОСТ 21424-75) вибираємо муфту за розмірами
D=190мм; D2=140мм;Lп=42мм; dп=18мм;lB=36мм;Z=8.L = 226 мм.
Допустимий момент що передає муфта (Т)=710 Н м.
Рис.12. Схема муфти.
11.3.Перевіряємо гумові втулки на зминання поверхонь стискання їх пальцями:
Де ( σM ) =2МПа допустимі напруження
< 2,0 МПа
11.4. Перевірка пальців на згин
МПа < [Gзг] = 72,5 МПа.
Умова виконується.