15. Основні функції менеджера
Функції менеджера пов’язані з прийняттям рішень, інформаційних ролей, міжособистісних ролей. Професійність менеджера полягає у наявності спеціальних знань та навичок у сфері управління організації та на здатності до роботи з людьми в різних галузях.
Класичні функції менеджера:
1) планування і прогнозування;
2) підбір і оцінка персоналу;
3) навчання і адаптація;
4) інформування;
5) мотивація і активізація співробітників;
6) організація і адміністрування;
7) розподіл задач;
8) контроль;
9) пошук і прийняття рішень (у вузькому смислі);
10) управлінський вплив;
11) представницька функція.
Функції менеджменту
Управлінське рішення та управління загалом на практиці реалізується через певний комплекс функцій. Функція управління-вид діяльності, у процесі якої здійснюється ефективний вплив на об'єкт управління і розв'язується поставлене завдання, досягається мета.
Менеджери виконують п'ять основних функцій:
• Планування — прийняття рішень щодо філософії, цілей та стратегії бізнесу, тобто визначення того, до чого треба прагнути, чому.
• Організація — робота, спрямована на досягнення цілей, вона передбачає поділ праці за структурними підрозділами (бригадами, ланками тощо) та налагодження координації між ними.
• Кадрове забезпечення — наймання на роботу, навчання, утримання людей, які здатні та прагнуть виконувати роботу як одна організована команда.
• Лідерство — вплив на поведінку підлеглих, як правило, черезміжособистісне спілкування (комунікації).
• Контроль — оцінка фактичних результатів з огляду на поставлені цілі, тобто порівняння того, що зроблено, з тим, що було заплановано.
16. Особливості управлінської праці.
Управлінська праця - це вид суспільної праці, основним завданням якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому.
УП в процесі трудової діяльності в кожному конкретному випадку різна, що й залежить від займаної посади, сфери діяльності працівника, рівня його компетентності, підготовленості, уміння організувати свою працю й працю очолюваних їм колективів. УП спрямована переважно на поліпшення ефективності використання людського фактора як основного носія стратегічного конкурентного потенціалу.
Основним завданням УП є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому. Предметом управлінської праці є людина і її діяльність. Об’єктом УП є праця людей в організації. Продуктом УП є управлінський вплив на людей, що активізує роботу підприємства.
Управлінська праця насамперед це різновид розумової праці характеризується слабкою фізичною енергоємністю і водночас високим рівнем використання енергії і психічною напруженістю. Отже, це переважно розумова праця.
В управлінні підприємства колективом можуть бути виділені три види
розумової праці:
1. Евристична це праця керівників і фахівців, дослідження й розробки питань, планів діяльності, аналізі їх виконання, визначенні напрямків удосконалювання технологічних процесів, форм організації й виробництва праці й керування. Усі евристичні методи поділяються на дві великі групи - методи ненаправленого пошуку ("мозкового штурму", "експертних оцінок", "колективного блокнота", "контрольних питань", "асоціацій та аналогій", ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) Результатом цієї діяльності є вироблення й прийняття рішень спрямованих на постановлення цілей, визначення шляхів і методів їхнього здійснення. За змістом евристична праця складається з двох видів операцій: аналітичних і конструктивних.
1.1 Аналітичні операції це дії над або економічною інформацією з метою одержання різних проміжних або кінцевих показників аналітичного характеру, які можуть бути використані для розробки та прийняття управлінського рішення.
1.2 Конструктивні операції творча розробка пропозицій, планів і завдань, пов'язані з підготовкою й прийняттям різного роду рішень.
2. Адміністративна праця (праця керівників, а так само інших працівників, на яких крім виконавчих функцій покладені функції керівництва) – це специфічний вид розумової праці, функціональним призначенням якого є безпосереднє керування діями й поведінкою людей у процесі трудової діяльності.
3. Оперативна праця – це праця технічних виконавців з виконання стереотипних (постійно повторюваних) операцій детермінованого характеру, необхідних для інформаційного забезпечення процесів виробництва праці й керування. Особливість цієї праці полягає в тому, що в ній найбільш прості елементи розумової роботи сполучаються (сполучаються у часі) з діями, що вимагають
деяких фізичних зусиль.