Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут будівництва, теплоенергетики та газопостачання

Кафедра ТГП

Пояснювальна записка

з дисципліни: „Експлуатація та наладка систем ТГПіВ”

до курсового проекту за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція»

на тему: «Експлуатація та налагоджування системи опалення

ванного відділення санаторію «Укрпрофоздоровниця Хмільник» в м. Хмільнику

08-12.Ен. .00.000 пз

Керівник курсового проекту

асистент каф. ТГП Вовк Т.Ю.

__________________________

«___»__________20__р.

Розробив студент гр. БТ-11сп

_________

_________________________

«___»__________20__р.

Вінниця ВНТУ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..	4
1 Принципова дія системи, що прийнята до експлуатації……………...	5
2 Визначення умов експлуатації………………………………………….	7
3 Технічні характеристики основного обладнання……………………...	9
4 Зміст експлуатації на весь період служби системи……………………	13
5 Пуск випробування та налагодження робочих режимів системи та її
елементів……………………………………………………………………….	17
6 Технічне обслуговування системи……………………………………...	21
7 Оцінка надійності та довговічності…………………………………….	23
8 Пристрої обліку та контрольно-вимірювальні прилади………………	26
9 Розрахунок кількості витратних матеріалів, інструментів тощо на
ремонт…………………………………………………………………………..	28
10 Можливі аварії системи та засоби їх усунення………………………	37
11 Техніка безпеки в умовах експлуатації таремонтних робіт………..	40
ВИСНОВОК………………………………………………………………..	41
Список використаних джерел…………………………………………….	42
Додаток А – Промивка (продувка) системи опалення…………………..	45
Додаток Б – Акт про гідравлічні випробування системи опалення……	46
Додаток В – Акт теплового випробування системи опалення………….	47
Додаток Г – Акт прийняття системи опалення………………………….	48
Додаток Д – Гідравлічний розрахунок системи опалення……………...	49
Додаток Е – Розрахунок якісного режиму регулювання………………..	52

ВСТУП

Відповідно до вимог будівельних норм і правил системи опалення повинні забезпечувати рівномірне нагрівання повітря приміщень протягом усього опалювального періоду; можливість регулювання тепловіддачі; найменше забруднення повітря приміщень шкідливими виділеннями та неприємним запахом; зручність в експлуатації та під час ремонту; рівні шуму в межах, що допускаються нормами; техніко-економічні та експлуатаційні показники відповідно до сучасним вимог. Ці параметри забезпечує не лише якісний монтаж систем опалення. Потрібно постійно здійснювати нагляд та налагодження даних систем. Для цього потрібно знати всі тонкощі умов роботи обладнання, уміти швидко і ефективно передбачати та ліквідовувати аварії та неполадки.

Мета даного проекту полягає у перевірці правильності монтажу системи опалення перед введенням її в експлуатацію. Система опалення повинна ефективно функціонувати протягом всього строку служби, потрібно забезпечити її високу надійність та звести до мінімуму кількість аварій.

Задачами даного курсового проекту є визначення умов майбутньої експлуатації системи опалення, проведення випробувань, промивки, налагодження та запуску системи. Визначаються основні технічні характеристики обладнання. Потрібно провести аналіз можливих аварій системи, причини їх виникнення та способи ліквідації, розрахувати кількість матеріалів та інструментів на ремонтні роботи, зробити оцінку про термін служби та надійність системи.

1. ПРИНЦИПОВА ДІЯ СИСТЕМИ, ЩО ПРИЙНЯТА ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Будівля двоповерхова, з цегляними стінами, плоскою покрівлею, горище не експлуатується, присутній підвал на всю площу будівлі.

До експлуатації прийнята двотрубна вертикальна система опалення з нижньою розводкою. Підвальна розводка і стояки виконані зі сталевих водогазопровідних безшовних труб. Відгалуження від стояків до радіаторів – горизонтальна розводка, виконана металополімерними поліпропіленовими трубами. До одного стояка підключається від 2 до 8 радіаторів.

Радіатори розміщені під світловими прорізами в будівлі. Їх потужність повністю покриває втрати тепла. Підключення до радіаторів бокове різностороннє, діаметр підключення 15 мм. Радіатори прийнято сталеві панельні 22 типу, висота 400-600 мм марки FERROLI. Радіаторна арматура складається з термостатичного вентиля з термостатичною головкою Данфосс на подавальному трубопроводі і запірного клапана Данфосс з попереднім налаштуванням на зворотному.

На кожному стояку розміщено регулятори перепаду тиску і балансувальні вентилі для вирівнювання гідравлічних режимів. Для відключення окремих гілок в підвалі розміщені запірні вентилі.

Для експлуатації прийнято паяний пластинчастий теплообмінник Данфосс, який розміщений в підвалі будинку. Прийнято два циркуляційних насоса марки Wilo з електронним регулюванням діапазону роботи, що працюють поперемінно для забезпечення необхідної циркуляції води в системі. Підключення насосів паралельне, приєднання роз’ємне фланцеве діаметром 50 мм. Вузол обв’язки насосів містить два запірних вентиля з обох сторін насоса, а також сітчастий фільтр перед насосом за ходом руху води. Підживлення водою системи опалення здійснюється через зворотну магістраль. На цій магістралі розміщено підживлювальний насос марки Wilo і відповідна запірна арматура.

На зворотній магістралі перед насосною групою по ходу руху води встановлений розширювальний бак Flamko місткістю 80 л. Приєднання баку до трубопроводу різьбове, діаметр підключення 32 мм. Для заміни баку, або проведення гідравлічних випробувань на підвідному трубопроводі розширювального баку встановлено запірний кран, рукоятка якого знята.

Система опалення представляє собою замкнений контур, по якому рухається теплоносій (вода). Нагрів води здійснюється в пластичному теплообміннику закритого типу. Вода з необхідними параметрами (температура 90 ˚С) поступає в подавальну магістраль і звідти до опалювальних приладів. В тепловому пункті розміщені датчики температури теплоносія, зовнішнього повітря, які сполучені за допомогою блоку керування з циркуляційними насосами та регулювальною арматурою (трьохходовий клапан з сервоприводом) на змішувальній ділянці.

Перед потраплянням в опалювальний прилад теплоносій проходить через терморегулюючий вентиль, в якому відбувається місцеве регулювання теплоносія (кількісне). Вентиль має термостатичну головку, яка реагує на температуру повітря в кімнаті і регулює подачу теплоносія в кімнату, зменшуючи чи збільшуючи цим тепловіддачу радіатора.

Потім теплоносій через систему трубопроводів повертається в тепловий пункт, проходячи очищення фільтруванням перед насосами.