7 Оцінка надійності та довговічності
Надійність залежить від призначення об’єкту та умов експлуатації. Може включати безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, як для всього об’єкту, так і для його частин.
Система повинна бути безвідмовною, тобто безперервно зберігати робочу спроможність в межах деякого часу або деякої наробки. Система повинна зберігати робото спроможність до часу її технічного обслуговування і ремонту.
Вимоги по надійності систем опалення:
- середня наробка обладнання на відмову;
- середній повний строк служби;
- на всі вироби повинні бути встановлені строки експлуатації.
Підприємство-виробник на протязі гарантійного строку зобов’язаний безкоштовно усувати несправності обладнання при умові дотримання споживачем правил зберігання, монтажу та експлуатації. Гарантія виробника скасовується при недотриманні вище перелічених вимог та при технічному обслуговувані обладнання людьми, що не мають на це відповідної кваліфікації та дозволу.
При виконанні гарантійного ремонту гарантійний термін збільшується на час перебування виробу в ремонті. Вказаний час обчислюється з дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків. Про всі зазначені дії повинні бути зроблені відповідні записи.
Термін служби елементу – це час від початку його експлуатації до моменту виникнення межового стану, який наведено в технічній документації, або до вибракування, тобто до моменту, коли експлуатація виробу повинна бути припинена.
Термін служби включає роботу пристрою (час його роботи) та термін, коли він не працював (період технічного обслуговування, ремонтів та ін.)
Термін служби [4]:
, (7.1)
де Тс – термін служби, років;
а – норма амортизаційних відшкодувань на повне відновлення (реновацію), %.
З врахуванням морального старіння виробу термін служби [4]
, (7.2)
де Е – норматив приведення, рівний 0,1.
(років).
(років).
Необхідність ремонту та заміни трубопроводів та радіаторів визначаємо за результатами даних про технічний стан трубопроводу.
На ремонт та перекладку відбираємо:
трубопроводи, на яких були випадки витоків води внаслідок корозійних пошкоджень, розкриття або розриву зварних з’єднань;
трубопроводи, які знаходяться в анодних зонах або побудовані з грубим порушенням діючих норм;
трубопроводи, які не мають виконавчо-технічної документації.
Технічний стан трубопроводів є одним з основних факторів, який забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію. До основних критеріїв, які визначають технічний стан трубопроводів, відносяться: оцінка щільності; контроль стану захисного покриття; контроль стану металу труб; оцінка корозійної небезпеки; оцінка якості зварних стиків; наявність або відсутність електрохімічного захисту.
Перевіряємо та фіксуємо тип та товщину захисного покриття,
з’єднання захисного покриття з трубою, стан поверхні, наявність наскрізних пошкоджень, наявність та відсутність вологи під захисним покриттям, стан зовнішньої поверхні труб та інше [4].
Контроль стану металу труб. Стан металу труб перевіряємо після перевірки ізоляційного покриття. При цьому відчищаємо трубу на ділянці довжиною не менше 0,85 м від ізоляційного покриття і бруду та ретельно оглядаємо.
При наявності корозійних пошкоджень відмічаємо їх розташування на трубі (приблизна кількість пошкоджень на 1 м довжини труби та розміри пошкоджень на площі та глибині). Глибину пошкоджень виміряємо штангенциркулем або мікрометричним глибинометром .
Оцінка якості зварних стиків. Здійснюється фізичними методами контролю в таких випадках:
- якщо при перевірці трубопроводу на щільність встановлено, що місця протікання – неякісний зварний стик;
- якщо в процесі експлуатації на даній ділянці трубопроводу спостерігались випадки розкриття або розривів стиків;
- при ударі трубопроводу будівельними механізмами.
Стики визнаємо придатними, якщо в процесі експлуатації протікання води через них не спостерігалось.
При знаходженні хоча б одного неякісного стику здійснюємо додаткову перевірку не менше 5% всіх стиків. Всі протікання на трубопроводах усувають в аварійному порядку. Якщо з’ясовано, що менше 50% оглянутих стиків дефектні, трубопровід підлягає перекладанню [4].