4 Експлуатація на весь період служби системи

Експлуатація систем опалення повинна забезпечити дотримання нормативних температурно-вологісних параметрів повітряного середовища у споживачів.

Експлуатація систем теплоспоживання повинна забезпечувати [22]:

• створення і підтримку на тепловому вузлі розрахункової витрати теплоносія з необхідними параметрами;

• раціональне використання теплоносія (зниження до мінімуму теплових втрат, усунення витоків, використання температурного перепаду);

• безперебійну роботу теплового вузла і теплоспоживаючого обладнання.

В процесі експлуатації системи теплоспоживання необхідно [22]:

• піддавати детальному огляду найбільш відповідальні елементи системи (регулюючі автоматичні і запобіжні пристрої, засувки, перші по ходу теплоносія з боку теплової мережі, насоси, контрольно-вимірювальні прилади) - не рідше одного разу на тиждень;

• піддавати детальному огляду приховані від постійного спостереження елементи системи - не рідше одного разу на місяць;

видаляти повітря з систем згідно заводської інструкції;

• очищати зовнішню поверхню теплоспоживаючого обладнання від пилу і забруднень;

• промивати або очищати грязьовики в залежності від ступеня забрудненості, яка визначається за різницею показань манометрів до і після грязьовиків;

• контролювати параметри теплоносія, прогрів теплоспоживаючого обладнання, температуру повітря всередині приміщень, стан утеплення опалюваних приміщень - щодня.

Для зниження теплових втрат та підвищення надійності роботи системи повинен здійснюватися постійний нагляд за станом теплової ізоляції трубопроводів, обладнання та арматури теплового вузла і системи теплоспоживання, особливо в місцях, де не виключена можливість замерзання теплоносія (сходові клітини, підвали, проходи через неопалювані приміщення і т . д.). Пошкодження теплової ізоляції в таких місцях повинні негайно усуватися.

Під час обходів теплових вузлів і систем теплоспоживання повинен здійснюватися контроль за щільністю трубопроводів, арматури і теплоспоживаючого обладнання. Нещільності, що не вимагають зупинки і спорожнення системи, усуваються негайно. При цьому підтягування болтів фланцевих з'єднань чавунної арматури дозволяється проводити при температурі теплоносія не вище 90 ° С. При необхідності підтягування болтів при більш високих температурах тиск теплоносія не повинна перевищувати 0,29 МПа. Усунення нещільностей контрольно-вимірювальної апаратури повинно проводитися при тиску не вище 0,29 МПа.[22]

Нещільності, які можуть порушити нормальну роботу системи теплоспоживання або створити небезпечні умови для персоналу, усунення яких при роботі системи неможливо, усуваються після зупинки і спорожнення системи. При цьому повинні бути вжиті заходи для забезпечення нормальної температури в приміщеннях.

За показами контрольно-вимірювальних приладів повинна перевірятися відповідність фактичного режиму роботи розрахунковому.

Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути справними, мати пломби і діючі калібрувальні клейма. Прилади повинні забезпечувати вимірювання значень параметрів у можливому діапазоні їх зміни і з похибкою, що не виходить за межі необхідних норм.

Витрата теплоносія на окрему систему теплоспоживання або теплоспоживаюче обладнання не повинна перевищувати нормальних значень. Для водяних систем це досягається настройкою автоматичних регуляторів (витрат, тиску) або установкою дросельних пристроїв (діафрагм або сопел), розрахованих на гасіння всього надлишкового напору.

Контроль за витратою теплоносія повинен здійснюватися по витратомірам. На теплових вузлах, не обладнаних витратомірами, витрата теплоносія може бути проконтрольований за значенням втрат тиску в дросельному пристрої.

Температура води, що надходить в систему теплоспоживання, повинна відповідати прийнятим температурному графіку регулювання відпуску тепла (допустимо ± 2 ° С). Середньодобова температура води, що повертається з системи теплоспоживання, не повинна перевищувати задану більш ніж на 2°С.

У режимі експлуатації тиск у зворотному трубопроводі (для водяної системи теплоспоживання та зовнішньої теплової мережі) повинно бути вище статичного на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2), але не повинно перевищувати допустимий робочий тиск для окремих елементів системи теплоспоживання.

У водяних системах теплоспоживання при температурі теплоносія вище 100 °С тиск у верхніх точках має бути вище розрахункового, але не менш ніж на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2). Дані заходи необхідні для запобігання скипання води при розрахунковій температурі теплоносія.

Максимальне і мінімальне значення тиску для даної системи повинні бути відзначені червоними рисками.

Пуск, зупинка чи зміна режиму системи теплоспоживання слід виконувати повільно, діючи поперемінно засувками на подаючому і зворотному трубопроводах теплового вузла, при цьому значення тиску на манометрі зворотного трубопроводу повинні бути в допустимих межах.

При відсутності небезпеки зміни тиску відключення системи здійснюється послідовним закриттям засувок спочатку на подаючому трубопроводі, потім на зворотному. Включення системи в зворотному порядку.

В процесі експлуатації необхідно стежити за рівномірністю прогріву теплоспоживаючого обладнання.

Нерівномірність прогріву дають:

• недостатній напір в тепловому вузлі;

• прикриття або несправні засувки;

• місцеві засмічення;

• повітря в трубопроводах і приладах;

• неправильне регулювання системи теплоспоживання.

Мінімальна витрата теплоносія в системі чергового опалення повинна підтримувати готовність її до роботи і виключати можливість замерзання теплоносія.

Огляд, очищення та змащення тертьових частин регулюючих пристроїв повинні проводитися в міру необхідності і за затвердженим графіком.

При обході систем теплоспоживання необхідно стежити за справністю освітлення теплових пунктів, не допускати захаращення теплових пунктів сторонніми предметами.

Усі виявлені дефекти і недоліки повинні фіксуватися в журналі експлуатації системи теплоспоживання [22] з відмітками про їх усунення. Журнал повинен періодично переглядатися керівним інженерно-технічним персоналом.