12. Рухливі і національні ігри на уроках фізичної культури в малокомплектних школах

Малокомплектні школи – це такі школи, де в одного вчителя займається більше одного класу одночасно в одній класній кімнаті. Ці школи розміщуються в тих населених пунктах, селах, де немає достатнього контингенту дітей для повної наповнюваності класів, щоб організувати нормальний навчальний процес.

Для проведення уроків фізичної культури в малокомплектній школі із включенням рухливих ігор доцільно поєднувати в одного вчителя I-II класи, в іншого – III-IV класи. При такій комбінації класів забезпечуються індивідуалізація фізіологічного навантаження, врахування вікових і статевих особливостей дітей, значно полегшується робота з керування колективом.

Адже учні старших класів більш розвинені фізично й мають більший руховий досвід у порівнянні з учнями молодших класів і завжди будуть мати в іграх перевагу.

Враховуючи це, потрібно так змінювати умови проведення рухливих ігор, щоб можливість перемоги була приблизно однаковою як для старших, так і для молодших школярів. Усі діти повинні іграти з однаковим інтересом і, крім того, повинні бути виключені випадки перевантаження й недовантаження для окремих гравців.

У малокомплектній школі ведучими можна призначати учнів зі старших класів або найбільш фізично розвинених і рішучих хлопців із молодших класів. Умови ігор змінюються так, щоб завдання для молодших школярів полегшувались.

В іграх із бігом зменшується подолання відстані на 2-3 кроку. Наприклад, проводиться гра «Через купини й пеньочки». Ведучими призначаються один-два учні зі старших класів і один з молодшого. Проводяться дві паралельні лінії на відстані 2-3 кроків одна від одної. Учні з молодшого класу стоять біля далекої від «ялинки» лінії, а старшокласники – біля близької. Діти йдуть до ялинки разом, тікають одночасно від «бджілок», але молодші біжать за близьку лінію, а старшокласники – за далеку. Так для всіх учнів створюються приблизно рівні умови.

В іграх зі стрибками зменшується довжина стрибка, на приклад, у грі «Вовк у рові» поперек майданчика проводяться не дві паралельні лінії, а три, причому дві лінії проводяться на відстані приблизно 25-35см, а третя – на відстані 1,5-2 кроки від внутрішньої лінії. Діти з молодшого класу стрибають через «рів», утворений середньою й далекою лініями, а учні старшого класу – через крайні лінії.

В іграх із метанням необхідно полегшити вагу предмета, зменшується відстань до цілі, збільшується діаметр мішені.

Командні ігри й естафети можна проводити в такий спосіб. Гравців ділять на команди двома способами. При першому способі – гравці діляться на команди з різною кількістю учнів з кожного класу, наприклад, в однокомплектній школі в I і в II класах учиться по чотири учні, в III – шість, а в IV – три учні. У цьому випадку в кожній команді будуть іграти по два учні з I і II класів, по три учні з III класу й по одному учневі з IV класу. Один учень із IV класу, в якого немає партнера, буде помічником учителя. При такому способі розподілу на команди склад їх буде приблизно рівним за силою й діти грають із більшим інтересом. Цей спосіб розподілу на команди можна застосовувати як у двокомплектній, так і в однокомплектній школі. Другий спосіб розподілу на команди полягає в тому, що учні кожного класу становлять окрему команду. Цей спосіб, прийнятний в основному у двокомплектній школі.

Кожен із цих способів має свої особливості. При першому способі гравців у командах треба розставити так, щоб учні кожного класу змагалися зі своїми однокласниками. Дівчатка можуть брати участь у змаганнях окремо від хлопчиків. Команди повинні стояти в шеренгах обличчям одна до одної. Гравці кожного класу розташовуються напроти один одного (рис.1).

Т аке шикування команд раціональне для проведення ігор з бігом і з метанням на дальність. Усім гравцям добре видно увесь хід гри, що сприяє дисципліні. Для проведення ігор з метанням у ціль команди розташовуються в такий самий спосіб. Для проведення ігор з бігом на майданчику, паралельно її короткій стороні, Рис. 1 проводиться лінія старту. Спереду від цієї лінії на відстані 10-12 кроків для учнів молодших класів і 18-20 кроків для тих, хто вчиться в старших класах, позначається по два кружечки (або ставляться які-небудь невеликі предмети) для кожної команди. Команди вишиковуються таким чином, щоб у кожній із них старшокласники стояли біля лінії старту, поруч із ними учні II класу, а за ними – I класу. За викликом учителя на лінію старту виходять по одному з кожної команди учні старшого класу. Викликані гравці за сигналом біжать до зазначеного місця, оббігають далекі кружечки або городки й вертаються назад, намагаючись швидше перетнути лінію старту. Потім на старт викликаються наступні гравці. Учні з молодших класів біжать до близьких кружечків або городків.

В іграх з метанням у ціль на майданчику встановлюються дві мішені на одній лінії. Відстань між ними 5-6 кроків. Попереду мішеней на відстані 3-4 кроків від них проводиться перша лінія (паралельно мішеням). Потім на відстані 2-3 кроків від першої лінії проводяться 2-4 лінії (залежно від кількості класів) паралельно першій (рис. 2). З першої лінії виконують метання м'яча дівчатка I класу, із другої – дівчатка II і хлопчики I класів, із третьої – дівчатка III і хлопчики II класів і т.д.

Д ля проведення ігор з бігом орієнтири ставляться так: спереду від лінії старту, на відстані 8-10 кроків – для команди I класу, 10-12 кроків – для II класу, 12-14 кроків – для III класу. Така форма забезпечує зразкову рівність сил.

При проведенні ігор з метанням у ціль зменшується відстань до цілі для учнів молодших класів на 2-3 кроки. Усі відзначені полегшення завдання в іграх для дітей молодших класів приблизні. У практиці кожен учитель сам уточнює можливість полегшення завдань.

Рис. 2