- •Тема 1.1. Економічна сутність та функції податків.
- •1. Передумови виникнення та еволюція податків
- •1.2. Економічний зміст, функції та елементи податків
- •Поняття податку та збору визначено Статтею 6 Податкового кодексу України
- •Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
- •- 7.1.1. Платники податку; Стаття 15 пк «Платники податків»
- •7.1.6. Податковий період;
- •7.1.7. Строк та порядок сплати податку;
- •7.1.8. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
7.1.6. Податковий період;
Податковий період — це період часу, протягом якого формується податкова база і визначається остаточний розмір податкового зобов'язання платника перед бюджетом.
Податковий період встановлюється для кожного податку окремо. Він може дорівнювати календарному року, кварталу, місяцю тощо. Податковий період може складатися з одного або декількох звітних періодів, за підсумками яких сплачуються авансові платежі. Якщо звітний період не збігається з податковим, то сума податку, розрахована за звітний період, є проміжною і за підсумками податкового періоду може бути скоригована.
Протягом одного податкового періоду один і той самий об'єкт не повинен оподатковуватися більше одного разу. Цим обумовлюється важливість визначення і законодавчої регламентації даного елементу оподаткування.
Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких випадках їх слід розмежовувати. Підставою для цього є збіг чи розбіжність обов'язку зі сплати податку й обов'язку звітності зі сплати цього податку.
Податкові періоди можна класифікувати за такими підставами.
1. За термінами:
а) річний податковий період;
б) квартальний податковий період;
в) місячний податковий період;
г) інші (податкові періоди, пов'язані зі сплатою податку одноразово; сплатою податку за підсумками складених періодів —кілька років і т. ін.).
7.1.7. Строк та порядок сплати податку;
Порядок і терміни сплати податку — визначені законодавством способи і терміни сплати податку. Існує три способи сплати податку: у джерела, деклараційний і кадастровий. Вони різняться розподілом обов'язків по розрахунку податку і відповідальності за правильність розрахунку і своєчасність сплати.
При сплаті податків у джерела відповідальність за правильність їх розрахунку, повноту утримання і своєчасність перерахування до бюджетів і позабюджетних фондів несуть податкові агенти — особи, на яких дані обов'язки покладені законом.
При деклараційному способі сплати податків обов'язки по їх розрахунку, а також уся повнота відповідальності лежать на самих платниках.
При кадастровому способі сплати обов'язки по розрахунку податків і відповідальність за правильність таких розрахунків лежать на податковому органі. Певною мірою на нього покладається і відповідальність за своєчасність сплати податків, оскільки обов'язок щодо їх сплати виникає у платника не раніше отримання податкового повідомлення від податкового органу.
Терміни(строк) сплати податку — календарна дата або певний період часу, протягом якого суб'єкт оподаткування розраховується з державою по своїх податкових зобов'язаннях. При визначенні термінів сплати кожного окремого податку враховуються такі фактори [90, с. 73]:
питома вага і роль податку в доходах бюджету;
характер об'єкта і суб'єкта оподаткування;
величина і періодичність отримання доходу або вчинення дії;
соціально-економічні та політичні міркування.
7.1.8. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.
податкові пільги - це законодавчо встановлені винятки із загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов'язків та правил, пов'язаних з оподаткуванням. Результатом застосування пільг може бути як повне або часткове зменшення суми податкових зобов'язань платника, так і поліпшення фінансових показників його діяльності без зміни суми податку (збору), яка підлягає сплаті в бюджет
Податкові пільги належать до факультативних елементів оподаткування, відсутність яких забезпечує нейтральність податкової системи. їх запровадження сприяє зменшенню податкового навантаження на платників, а відтак є інструментом виконання податками регулюючої функції.