Контрольні питання:

1. Що таке чиста культура мікроорганізмів?

2. Що таке штам мікроорганізмів?

3. Що таке клон мікроорганізмів?

4. Охарактеризуйте культуральні властивості мікроорганізмів, яких вирощено МПБ.

5. Характер росту мікроорганізмів на МПА.

6. Характер росту мікроорганізмів на МПЖ.

7. Характер росту мікроорганізмів в молоці.

8. Визначення протеолітичних властивостей мікроорганізмів.

9. Що таке колонія мікробів та її характеристика?

10. Визначення цукроволітичних властивостей мікроорганізмів.

Заняття 8 – 9

Тема: Дослідження мікрофлори повітря, води та грунту.

Мета заняття: Оволодіти методами бактеріологічного дослідження повітря, води, грунту. Навчити студентів проводити санітарну оцінку повітря та води шляхом розрахунку загальної кількості мікроорганізмів та кількості кишкової палички в одиниці об'єму.

ЛІТЕРАТУРА:IV 83-87; VІ 139-164;VІІ.94-98.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

Студенти роблять дослідження бактеріальної забрудненості повітря методом зсідання в бактеріологічні чашки (метод Коха), фільтрувальним методом Д'якова та аспіраційним методом за допомогою апарата Кротова.

Студенти роблять дослідження бактеріальної забрудненості водопровідної води, методом посіву проб водопровідної води в бактеріологічні чашки в розведеннях 1:10, 1:100 з послідуючим внесенням до них розплавленого МПА. Студенти роблять дослідження ставкової води методом розведення зразків (1:1000, 1:10000) з послідуючим внесенням в чашку Петрі розплавленого МПА.

Студенти проводять дослідження грунту, готують ґрунтову суміш у розведенні 1:10000, 1:100000, 1:1000000 та посів цих розведень у бактеріологічні чашки з послідуючим внесенням у них розплавленого (t 45°С) МПА.

Бактеріологічні чашки з дослідним матеріалом ставлять на 48 годин у термостат для інкубації.

На наступному занятті студенти:

1. підраховують кількість колоній, які виросли на МПА;

2. визначають кількість мікроорганізмів в одиниці об`єму;

3. описують культуральні властивості кожного мікробного виду;

4. мікроскопують різні види мікроорганізмів;

5. дають санітарну оцінку води і повітря;

6. записують результати дослідів;

7. описують методики дослідів та роблять замальовки;

8. докладають по підгрупі результати своїх дослідів.

Оснащення заняття

Забезпечити підгрупу студентів пробами води (ставкової та водопровідної), пробами ґрунту, МПА бактеріологічними чашками, аспіраційним прибором, МПА для дослідів мікрофлори повітря, прибором для бактеріологічного досліду повітря (апарат Кротова), колбами, градуйованими піпетками, мікроскопами, бактеріологічною петлею, спиртівкою, пінцетом, фільтрувальним папером, практикумом.

На дві людини - сірниками, набором фарб, кедровою олією.

Зміст заняття

Керівник:

• проводить опитування студентів по минулому та наступному матеріалу; пояснює та демонструє методи визначення кількісного та якісного складу мікрофлори грунту, води та повітря.

Методика виконання завдання

Визначення загальної кількості мікробів у повітрі.

Метод Коха (відкритої чашки).

Чашку Петрі з поживним середовищем МПА відкривають та витримують відкритою 5 хвилин. Вважають, що за 5 хвилин на поверхні чашки (100 см² ) зсідає стільки мікробів, скільки їх міститься в 10 л повітря, а в 1 м³ в 100 разів більше.

Метод Кротова.

Для дослідження повітря за цим методом, використовується спеціальне обладнання – апарат Кротова і тому результат отримується більш точний. Принцип роботи апарату наступний:

- через кришку у – спеціальну щілину всмоктується визначений об'єм повітря, яке проходить над чашкою з поживним середовищем, тому вся мікрофлора, що знаходиться в цьому об'ємі повітря залишається на поверхні, середовища Повітря пропускають 1 хвилину. Чашку закривають та ставлять в термостат.

Розрахунок:

Кількість колоній ділять на кількість літрів повітря, який пройшов над чашкою та помножують на 1000.

Наприклад: к.: 40 х 1000 = к-ть мікробів у 1 м³ повітря.

Метод Д'якова (фільтраційний метод)

1 літр повітря пропускають через 20 мл рідкого поживного середовища, а потім 1 мл її висівають у стерильну чашку Петрі і заливають МПА. Перегорнуті чашки ставлять на 2-3 доби в термостат при t 35-37°С.

Розрахунок:

Кількість колоній помножують на 20 та на 1000.

Наприклад: 2 х 20 х 1000 — кількість мікробів у 1 м³ повітря.

Дослідження водопровідної води .

1 мл дослідної водопровідної води вносять у пробірку, де знаходиться 9 мл стерильної води. Отримують розведення 1:10. 1 мл розведення 1:10 вносять у пробірку з 9 мл стерильної води і отримують розведення 1:100, 1 мл розведення 1: 100 вносять в чашку Петрі і заливають 10 мл

щільного поживного середовища.

Розрахунок:

Кількість колоній помножують на розведення та отримують кількість бактерій в 1 л води.

Дослідження ставкової води.

Проводиться так як і водопровідної, але розведення роблять до 1:1000, а висів у чашки із розведень 1:1000.