4.3. Індекси стану ринку цінних паперів

Для аналізу загального руху курсів цінних паперів у динаміці застосовують бі­ржові індикатори та індекси. Індикатор — це середньоарифметичний показник курсів репрезентативної групи акцій на конкретний момент; індекс вимірює по­точну динаміку курсів репрезентативної групи акцій порівняно з базовою вели­чиною, що розраховувалася на певний момент у минулому. Ін­вестори часто по­рівнюють середні індикатори або індекси на певну дату з метою визначення відносної сили або слабкості ринку.

Серед показників найвідомішими є індекс Доу Джонса, який розраховують спеціалісти видавничого дому «Доу Джонс», ін­декс «Ніккей» Токійської фон­дової біржі, ФАЦ Франкфуртської фондової біржі, індекси «Файненшл Тайме» і «Рейтер» — Лон­донської.

Найвідоміший індикатор — це середня Доу Джонса для про­мислових акцій (Dow Jones Industrial Average - DJIA). Його часто називають промисловим інде­ксом Доу Джонса, який складається з курсів ЗО випусків акцій. Вони відібрані на підставі високої оцінки ринком і поширення серед широкого кола власників. Ця група складається з першокласних промислових акцій. Як приклад можна на­вести такі компанії, як General ELectric Co., Техаs Co., General Motors Corp., Exxon Corp., Procter & Gamble Co., Duppond Co., Shevron Corp., Coca-Cola Co., Boeing Co., Walt Disney Co., McDo-nald's Corp., Philip Morris Corp., Alcoa.

Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з групи у зв'язку зі злиттям компаній, банкрутством або різкою втратою активності на ринку. В таких випадках до розрахунку середньої включають новий випуск акцій, тому весь індикатор корегують, щоб його можна було зіставити з попереднім показ­ником. Реальне значення індикатора Доу Джонса має сенс лише тоді, коли по­рівнюється зі значенням за попередній період. Ко­тирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) й оприлюднюється щоранку в діловій пресі і фіксується на Нью-Йоркській фондовій біржі сім разів: у момент відкриття, о 10, об 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині та по завершенні біржо­вого дня.

Три інші середні Доу Джонса — це індикатори курсів акцій компаній транс­порту, електроенергетики та комунального госпо­дарства, а також інтегральний середній.

Транспортний індекс Доу Джонса (Dow Jones Transportation Average - DJTA) - це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспо­ртних корпорацій (авіакомпаній, авто­мобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу Джонса (Dow Jones Utility Average — DJUA) — се­редній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що здійснюють газо- та енер­гопостачання.

Dow Jones Composite — це агрегатний показник, який розра­ховують на під­ставі промислового, транспортного і комунально­го індексів. Ще він відомий під назвою «Індекс-65».

Індекси Доу Джонса розраховується так:

де k — корегувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною пе­реліку кор­порацій або при дробленні акцій. Корегувальний кое­фіцієнт залишається не­змінним, доки акції не дробляться або од­ні акції не замінюються іншими. Залежно від виду індексу, п може дорівнювати 15; 20; ЗО або 65.

Ще один великий видавець фінансових новин — корпорація «Стендарт енд пур'з» (S&Р) — публікує п'ять індексів простих ак­цій. Хоча середні індикатори Доу Джонса користуються найбіль­шою популярністю, багато професійних інвес­торів віддають пере­вагу індексам «Стандарт енд пур'з», бо вважають, що вони точ­ніше відображають загальну динаміку курсів на фондовому ринку.

У промисловий індекс S&Р включають курси акцій 400 про­мислових фірм; у транспортний — курси акцій 20 транспортних компаній; індекс для електро­енергетики і комунального госпо­дарства складається з курсів акцій 40 відпові­дних компаній; фі­нансовий індекс становлять курси 40 акцій фінансових інсти­тутів і, нарешті, у зведеному індексі представлені курси всіх 500 ком­паній. Ба­зове значення розраховане для періоду 1941—1943 рр., значення якого дорів­нює 10. Для розрахунку індексу використо­вують формулу:

де р_i — ціна акції i- корпорації; Q_i — кількість акцій корпорації; п — кіль­кість корпорацій.

Крім індексів Доу Джонса і «Стандарт енд пур'з», у США пу­блікують інде­кси, що характеризують курси акцій на фондових біржах Нью-Йорка, Амери­канській і регіональних біржах, а та­кож індекс автоматизованого котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ).

Індекс Нью-Йоркської фондової біржі охоплює всі 2200 ак­цій, що котиру­ються на біржі. За базу прийнято вартість акцій на біржі 31 грудня 1965 р. роз­міром 50. Динаміка промислового ін­дексу цієї біржі збігається з динамікою промислової середньої Доу Джонса та S&Р.

Індекс Американської фондової біржі відображає рух курсів акцій по від­ношенню до базового значення 100, встановленого на 31 серпня 1973 р. Індекс охоплює всі випуски акцій, що оберта­ються на біржі. З технічної точки зору він вважається унікальним, адже під час його розрахунку припускають, що дивіде­нди за ак­ціями реінвестуються і на цій підставі відображаються в індексі.

Індекси NASDAQ відбивають обіг цінних паперів на позабір-жовому ринку. Вони розраховуються подібно до вищезазначених індексів, але за базу, що до­рівнює 100, приймають вартість акцій на 5 лютого 1971 р.

На відміну від США, в інших країнах розраховують менше фондових індек­сів. Найчастіше діє один фондовий індекс. У Німеч­чині — це індекс «Франкфу­рте Альгемайне Цайтунг», у Франції — індекс «Каркоран», в Японії — «Нік­кей».

Усі індекси є середньозваженою курсів акцій різної кількості компаній, встановлених у певній країні.

На Заході індекси дістали поширення у стратегії пасивного управління, коли використовують стратегію індексного фонду. Вона грунтується на тому, що структура портфеля має відобра­жати рух обраного фондового індексу, який характеризує стан усього ринку цінних паперів. Види цінних паперів та їхню частку визначають у такий самий спосіб, що й розрахунок індексу. Го­ловне за­вдання інвестора — відтворення у своєму портфелі струк­тури ринку з періодич­ним його корегуванням щопівроку або ко­жен рік. При цьому управління здійс­нюють через відхилення структури портфеля від структури індексу.

Вирізнимо три підходи, підґрунтя яких становлять показники ваги, покла­дені в основу різних індексів. Основою першого є рі­вень капіталізації акцій, другого — рівень цін на акції, третьо­го — принцип рівномірного розподілу коштів за видами акцій. При використанні першого підходу слід враховувати, що акції висококапіталізованих компаній найбільшою мірою впливають на динаміку індексу. Внаслідок цього недооблік вагомості таких компаній зумов­лює істотні відхилення дохідності. Це стосується й другого підходу — най­більшу вагу тут мають дорогі акції. І, зрештою, за третього підходу все на­впаки — найдешевші акції мають більший потенціал для впливу на зростання індексу.

На цій підставі можна дійти висновку, що для копіювання ін­дексу інвестору необхідно купити всі акції, що входять до бази індексу пропорційно їх вазі.

Методики розрахунку українських індексів дуже подібні. Го­ловні розбіж­ності полягають у джерелах отримання інформації про ринкові ціни акцій, що зумовлено відсутністю єдиного центру котирування. Деякі індекси нама­гаються охопити більшу частину ринку, але при цьому орієнтуються на котиру­вання, що у ситуації недостатньої ліквідності українського ринку цінних па­пе­рів неминуче призводить до зменшення точності індексів.

Проблему становить і те, що ринок має невеликий обсяг і за­лежить від руху коштів іноземних портфельних інвесторів.

Основні параметри найвідоміших індексів українського фон­дового ринку наведено у табл. 4.3.

На вітчизняному ринку від 1997 р. розраховують дві модифікації фондового ін­дексу КАС-20— простий і зважений. Методика його розрахунку відповідає світо­вим стандартам і ґрунтується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.

де ∑₁ (P_bid +P_ask) та ∑₀(P_bid +P_ask) — сума котирувань на купівлю та про­даж кожного з підприємств, що входять до бази індексу; ∑₁— котирування на дату складання поточного індексу; ∑₀ —

котирування на початкову дату складання індексу відповідно. Початкове значення індексу— 1000.

Індекс КАС-20(w) зважений відбиває динаміку розвитку рин­ку цінних па­перів України, його зростання або спад. Його розра­ховують за формулою:

де ∑₁ M_CAP та ∑₀M_CAP—сума ринкової капіталізації компаній,

що входять до бази індексу на поточну і базову дати відповідно. Початкове значення індексу— 1216.

Компанія «Альфа-капітал» розраховує індекси для металур­гійної, хімічної, енергетичної, нафтогазової, машинобудівної га­лузей відповідно.

Де ∑₁ M_CAP та ∑₀M_CAP — сума ринкової капіталізації компаній, що вхо­дять до бази відповідного індексу на поточну та базову да­ту відповідно. Почат­кове значення — 1000.

Таблиця 4.3

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКИХ ФОНДОВИХ ІНДЕКСІВ

Індекси	Компа­нія, що розра­ховує	Галузь, що до­сліджується	Кіль­кість цінних паперів у базі	Методика розраху­нку	На яких котиру­ваннях базується	Пері­одич­ність розра­хунку	Початок розра­хунку
Business Partners	Business Partners	Загальний	4—8	Зважене середнє	ПФТС	Щоти­жня	1.08.97
INDEX-SGU	Societe Gener­ale Ukraine	Загальний	Близько 15	Зважене середнє	ПФТС і власні угоди	Щоти­жня	1.08.97
ProU-50	Prospect Invest­ments	Загальний	50	Зважене середнє	ПФТС, теле­фонний ринок	До сер­пня що­тижня, потім що­денно	1.01.97
КАС — галу­зеві індекси	Альфа-капітал	Металургійна, хіміч­на, ене­ргетична, наф­тогазова, ма­шинобу­дівна відповідно	3—10	Зважене середнє	ПФТС	Що­денно	29.08.97
КАС-20(s)	Альфа-капітал	Загальний	20	Середнє арифме­тичне	ПФТС	Що­денно	1.01.97
КАС-20(w)	Альфа-капітал	Загальний	20	Зважене середнє	ПФТС	Що­денно	9.06.97
ПФТС-ін­декс	ПФТС	Загальний	Близько 20	Зважене середнє	ПФТС	Що­денно	1.10.97

Планується розрахунок щоденних значень КАС-20. Це дасть змогу будувати лінійну зміну індексу і проводити глибший аналіз динаміки ринку цінних папе­рів.

У разі переваги простого індексу над зваженим інвестору ви­гідніше купувати цінні папери різних підприємств, ніж вкладати кошти в цінні папери великих емітентів.

Фахівці інвестиційної компанії «Проспект Інвестментс» роз­раховують ще один індекс українського ринку цінних паперів -РгоU-50.

В основу розрахунку індексу покладено стандартну методику капіталізова­них індексів. Капіталізація кожного емітента визна­чається множенням загаль­ної кількості акцій цього емітента на ціну, розраховану, як середньозважена ціна попиту учасників рин­ку, які котирують ці акції.

де С_П та С_б— відповідно поточна і базова середні ринкові ціни акцій кожної з компаній, включених до бази розрахунку індексу; Q — загальна кількість ак­цій емітента. Початкове значення ін­дексу — 100.

Для розрахунку ціни акцій використовують котирування різ­них торговель­них майданчиків: ПФТС, фондових бірж, «теле­фонного ринку», що дає змогу зробити індекс РгоU-50 об'єктив­нішим і представницьким.

Індекс ІРІ- U розраховують спільно агенція «Інтерфакс-Україна» і компанія «Полар-інвест». Щохвилини його почали розраховува­ти з 1 січня 1999р. До бази індексу входять найліквідніші акції, а зміни лістингу проводять щомі­сяця. Особливістю цього індексу є те, що його розраховують на підставі дола­рових цін акцій.

де IPI₍₀₎ — минуле значення індексу; м_CAP, м_CAP(0) — сумарна по­точна та ми­нула ринкова капіталізація підприємств, що входять до індексу.

Де р_i — ціна i-ї акції; К_i — кількість акцій і-го емітента, що пере­бувають в обігу; п — кількість емітентів у лістингу індексу. Базо­ве значення індексу — 1000.

Індекс ПФТС — це середнє для найліквідніших українських акцій, що мають найбільшу ринкову капіталізацію. Його розра­ховують щотижня у гривнях і дола­рах на підставі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компа­ній, що вклю­чається до індексу та обертається на ринку, має перевищувати 10 % від їхньої загальної кількості. Компоненти індексу зважу­ють на підставі ринкової капіталізації, однак частку держави і стратегічного інвестора, як правило, виклю­чають. Склад індексу переглядають на відповідність зазначеним критеріям щомі­сяця, а в разі потреби вносять певні зміни.

Критерії для вибору підприємств до списку індексу такі:

1. Підприємства-емітенти мають пройти лістинг ПФТС і на­ лежати до першого або другого рівнів списку ПФТС.

2. До переліку акцій підприємств, що входять до індексу, відбирають акції, за якими в ПФТС була зареєстрована найбіль­ ша кількість двосторонніх угод. Причому ціна двосторонньої угоди не має бути меншою за найкращу ціну купівлі й не біль­ шою за найкращу ціну продажу на момент уведення звіту в си­ стему.

де ∑МС_П і ∑МС_б — сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази індексу, у поточний та базовий період відповід­но. Ринкова капіталізація визнача­ється як добуток ціни на кіль­кість емітованих акцій. Ціну, своєю чергою, визна­чають як ціну останньої угоди в поточний період, що потрапляє в коридор: най­краща ціна покупки-- найкраща ціна продажу на момент закриття торгової сесії. Якщо такої угоди немає, за ціну акції приймають значення середини цього кори­дору. Початкове зна­чення індексу — 100.

Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) як єдиний індекс для використання цією організацією під час моніторингу внутрішнього стану українського ринку цінних паперів. У квітні 1998 р. Україна як ринок, що розвивається, була включена до системи індексів МФК до індексу IFC Frointer. Дані для розрахунку індексу грунтуються на результатах торгівлі у ПФТС.

З метою подальшого розвитку ринку цінних паперів, забез­печення інформу­вання громадськості стосовно тенденцій роз­витку ринку корпоративних прав та на виконання п. 3.3 Заходів щодо забезпечення виконання у 2000 р. завдань, передба­чених Посланням Президента України до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та спрямованих на поліп­шення соціально-економічного стану України, затверджених постановою Кабі­нету Міністрів Украї­ни від 29.04.2000 р. № 747, Державною комісією з цінних па­перів та фондового ринку було затверджено Методику розра­хунку інтеграль­ного індексу фондового ринку (рішення Комісії від 20.12.2000р. №237).

Методикою передбачено, що розрахунок інтегрального індек­су здійснюють на підставі квартальних звітів торговців цінними паперами за результатами всіх ви­конаних угод з купівлі-продажу акцій. Тобто базою розрахунку індексу є всі угоди купівлі-про­дажу акцій, що були виконані на організованому й неорганізова­ному ринках цінних паперів України.

Інтегральний індекс враховує особливості побудови фондово­го ринку України, які полягають у тому, що на організованому ринку здійснюється лише близько 15 % від обсягу всіх виконаних угод із цінними паперами.

Починаючи від липня 2000 р., початку розрахунку інтегрально­го індексу, спо­стерігається загальна тенденція до його зростання, пов'язана зі збільшенням кілько­сті угод із цінними паперами, збільшенням середньої ціни купівлі-продажу акцій та кількості емітентів, із цінними паперами яких здійснюються угоди на рин­ку цінних паперів.

Це свідчить про загальне поліпшення макроекономічних про­цесів у країні й по­силення інтересу інвесторів до акцій вітчизня­них підприємств.