Структура управління в господарстві

Прізвище	Посада
Дудченко Володимир Вікторович	Директор
Вожегова Раїса Анатоліївна	Заступник директора
Уманський Олексій Миколайович	Головний агроном
Паламарчук Петро Васильович	Головний інженер
Уманська Валентина Валеріївна	Головний бухгалтер
Подоруєва Томара Андріївна	Головний економіст
Іздебський Василь Дмитрович	Головний зоотехнолог
Петкевич Миколо Васильович	Інженер по техніці безпеки

Розділ 4 методика спостережень, аналізів і обліків у господарстві

1.1. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ

Для вимірювання температури повітря використовують термометри, які в стаціонарних умовах встановлюють у психрометричній будці БП-1, жалюзійні стінки якої захи­щають термометри від прямого попадання сонячних проме­нів. Психрометричні термометри встановлюють вертикаль­но, а максимальний і мінімальний - горизонтально резер­вуарами на схід на спеціальних штативах. Відліки на всіх термометрах знімають відразу після відкриття дверцят будки, починаючи з відліків десятих часток градуса.

Температуру повітря на посівах чи насадженнях вимі­рюють аспіраиійним психрометром МВ-4М, який розміщу­ють горизонтально на спеціальних підставках у вигляді невеличких дерев'яних козликів з таким розрахунком, щоб на резервуари не попадали прямі сонячні промені. Коли швидкість вітру перевищує 3 м/с, на аспіратор з підвітряно­го боку надівають захисний кожух.

1.2. ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМУ І ШВИДКОСТІ ВІТРУ

Напрям вітру визначають у стаціонарних умовах за до­помогою флюгерів різних марок (паралельно за допомогою їх визначають і швидкість вітру). В польових умовах швид­кість вітру вимірюють ручним чашковим анемометром МС-13, який встановлюють на відповідній висоті плоскою поверхнею корпусу паралельно напряму вітру, а шкалою до спостерігача.

Перед вимірюванням при вимкненому лічильнику запи­сують початкові показники з урахуванням положення всіх трьох стрілок, а через 20—30 с після початку обертання вертушки вмикають лічильник анемометра. Водночас вклю­чають і секундомір, який вимикається разом з анемометром після певного періоду роботи приладу. Як правило, робота анемометра триває 10 хв.

За різницею відліків лічильника до і після ввімкнення анемометра, поділеного на період роботи лічильника, ви­значають кількість обертів за 1 с. Для переводу цього показ­ника в метри за секунду користуються перевідною табли­цею або градуйованим графіком, які є в технічному свідоцт­ві кожного приладу.

Для визначення швидкості вітру в межах від 2 до 30 м/с можна застосовувати ручний індукційний анемо­метр АРИ-49.

1.3. ВИМІРЮВАННЯ АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ

Атмосферний тиск вимірюють за допомогою баромет­рів — анероїдів різної конструкції, серед яких найбільш по­ширений барометр БАММ-1. Використовувати його можна на метеорологічних станціях і постах, а також у польових умовах. Прилад встановлюють горизонтально і спочатку фіксують температуру повітря з точністю до 0,1 °С за тер­мометром, який комплектується разом з анероїдом. Потім, постукавши пальцем по скляній кришці анероїда, відрахо­вують положення стрілки відносно шкали з точністю до 0,1 мм рт. ст.

При вимірюванні атмосферного тиску роблять три по­правки. Шкалова поправка подається в технічному свідоцт­ві для всієї шкали через кожних 10 мм рт. ст. При цьому проміжні поправки виводяться дослідником шляхом інтер­поляції двох сусідніх поправок. Другою поправкою є температурна, за допомогою якої дані анероїда показуються при температурі 0 °С. Для цього користуються коефіцієн­том, який показує зміну показника анероїда при зміні температури на 1 °С. Цей коефіцієнт наводиться також у технічному свідоцтві приладу.