22

РОЗДІЛ 3

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТА

3.1 Фізико-географічне та геоботанічне положення

Підприємство «Кримський титан» розташоване в межах Автономної Республіки Крим (далі АРК; рис. 3.1), на території Красноперекопського району (рис. 3.2). І хоча дане підприємство безпосередньо не знаходиться в межах Херсонської області, безпосередня близькість від даного регіону, звісно, призводить до негативного впливу на НПС, адже для полютантів не існує адміністративних кордонів.

Рисунок 3.1 Адміністративна карта АРК

Загалом природно-кліматичні особливості як Херсонської області (зокрема зони впливу – її південної частини), так і Красноперекопського району АРК досить схожі.

Херсонська область (рис. 3.3) розташована на півдні України. На півночі межує з Дніпропетровською, на заході — з Миколаївською, на Сході— із Запорізькою областями, на Півдні— з Республікою Крим. Омивається водами Чор­ного і Азовського морів. Площа складає 28,56 тис. км² (4,7 % тери­торії України). Населення 1172689 чоловік. Центр — м. Херсон. В області — 18 районів; 9 міст, у т. ч. обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 675 сільських населених пунктів.

Рисунок 3.2 Картосхема Красноперекопського району

Близькість Херсонської області до промислових цент­рів Донецько-Придніпровського економічного району, ви­хід до Азово-Чорноморського ба­сейну і наявність великої річ­кової магістралі — Дніпра, є сприятливими факторами для розвитку народногосподарського комплексу, зумовлюють її рекреаційний потенціал. З положенням у степовій природній зоні пов'я­зане головне природне багатство області — земельні ресурси, але посушливий клімат, маловодність і слабка залісненість не­гативно впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва.

Рисунок 3.3 Адміністративна карта Херсонської області

У національному складі переважають українці (близько 75,7 %), прожи­вають також росіяни (близько 20,2 %), білоруси, євреї та інші національності. Пересічна гу­стота населення 41,15 осіб/км². Найгустіше заселені південно-західна частина області та приміські райони. Міське населення ста­новить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області). Пере­важають середні та малі міста, розташовані вздовж морського узбе­режжя, по Дніпру та на пере­хрестях основних транспортних магі­стралей. Херсон, разом зі своїми містами-супутниками Цюрупинськом і Голою Пристанню утворює Херсонську міську агло­мерацію. Система міського роз­селення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інші великі міста — Генічеськ, Скадовськ. Сільське розсе­лення розріджене, пересічна густота населення у сільській мі­сцевості близько 17 чол. на 1 км². Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20 – 30 чол. на 1 км²). Помітно зростає насе­лення, у т. ч. і сільське у ра­йонах, де створені потужні зрошувальні системи — Ка­ховському, Чаплинському, Скадовському, Каланчацькому. В народному господарстві області зайнято близько 635 тис. чол.; переваж­на більшість — у галузях ма­теріального виробництва, у промисловості — 25 %, у сільському господарстві — 28,3 %. У не­виробничій сфері зайнято мен­ше 25 % трудових ресурсів області. Загальний рівень забезпече­ності трудовими ресурсами не­достатній.

3.2 Кліматичні умови

Клімат Херсонської області помірно континен­тальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна температура січня від - 5° на Пн. до - 3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з температурою понад +10° становить 215 – 230 днів. Сума активних температур за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — від 300 до 410 мм, пере­важна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніго­вий покрив нестійкий. Се­ред несприятливих кліматичних явищ, що завдають шкоди — суховії (25 – 30 днів на рік, в окремі роки — 50 – 60), пилові бурі (3 – 8 днів, у районі Херсона — до 9 – 12 днів), град (1 – 2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2 – 3 роки, найчастіше вони бу­вають на півдні області. Херсонська область роз­ташована у двох агрокліматичних зонах — посушливій, дуже теп­лій (північна частина) і дуже посуш­ливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр з гідрометео­рології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, селища міського типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія-Нова, села Бехтери, Попелак, Хорли.

3.3 Геологія та рельєф

У геоструктурному відношенні територія області розташована на південному краї Східно-Європейської плат­форми. Кристалічний фунда­мент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і гранітно-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Півночі вона складається з па­леогенових карбонатних та гли­нистих порід, які місцями відслонюються у річкових доли­нах, далі на вівдень під ними заля­гають карбонатні верхньокрейдові і піщано-глинисті нижньокрейдові відклади. Верхній шар осадового чохла склада­ється з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Української монокліналі. Серед антропогенових найпоширені­шими є породи лесової форма­ції. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновіко­вих терас. Значну площу за­ймають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського водосховища. Область розташована в ме­жах Причорноморської низови­ни, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнинна, полого нахилена в південному напрямі. Абсолютні висоти ко­ливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського моря і затоки Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На півдні і особливо на південному сході рівнин­ність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глибина їх врізу досягає 10 – 15 м). Поди займають близько 20 % території області, їх глибина 6 – 8 м (подекуди – до 15 м), площа 0,2— 1 км² (бувають поди до 120 км²: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніп­ра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами висотою 8—15 м. Берегова лінія порізана мілко­водними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягорлицька, Тендрівська, Джарилгацька, Каркінітська затоки Чорного моря, Сиваш — Азов­ського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина півострова Ягорлицький Кут, Чонгарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кінбурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області острови Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук. Серед корисних копалин облас­ті найпоширеніші вапняки, черепашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стрілківське родовище). Ви­явлено запаси бокситів (Високопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і гря­зі мають лікувальні властивості.