5.2.2 Основні вимоги техніки безпеки при виконанні ремонту

Роботи виконують в певній послідовності і при суворому дотриманні часу і швидкості проведення окремих операцій. Дуже важливе правильне встановлення заглушок. Їх встановлюють на трубопроводах. По закінченню ремонту усі заглушки знімають; залишена заглушка може викликати порушення в технологічному процесі, підвищення тиску і в кінцевому випадку, аварію.

Роботи на висоті виконуються з люльок. Роботи з неогороджених поверхонь повинні проводитися з обов’язковим застосуванням випробуваних і перевірених запобіжних поясів. Такі роботи називають верхолазними і виконуються тільки спеціально навченими працюючими.

Роботи всередині апарату відносяться до числа особливо небезпечних. На цих ділянках можуть знаходитися або раптово з’явитися гази і пари вибухонебезпечних або токсичних концентрацій. Тому в таких умовах рухи працюючого стиснені, освітлення недостатнє, чутливість низька, евакуація робітника при небезпечній ситуації ускладнена. Тому робота всередині закритих просторів вимагає особливо ретельної підготовки і регламентується строгими правилами.

При очищенні апарату застосовують дерев’яні лопатки та інші предмети з неіскристих матеріалів. Також використовують таки способи очищення апарату: гідравлічні (з використанням струменя води) і хімічні (засновані на спроможності деяких речовин розщіпляти забруднення).

Для зварювання труб, фланців допускаються зварювальники, які мають посвідчення на право зварювання сосудів, працюючих під тиском.

В процесі ремонту доводиться розбирати колону. При таких роботах повинна дотримуватися послідовність розбирання, що забезпечує стійкість вузлів, що залишаються, і деталей і що виключає їх падіння. Тому розбирати устаткування потрібно у визначеному, наперед передбаченому порядку; за цими операціями ведуть постійний нагляд. Те ж відноситься і до монтажу устаткування.

Для ремонту використовують слюсарний інструмент. Молотки повинні бути міцно насаджені на рукоятки; ріжучі інструменти (зубила) — добре обточені, мати рівні потилиці; напилки і шабери — вставлені в справні ручки з насадженими на них металевими кільцями; гайкові ключі повинні точно відповідати розмірам гайки або головки болта. Потрібно враховувати, що зрив бойка з рукоятки молотка або зрив гайкового ключа з гайки може не тільки заподіяти удар, але і викликати іскру. Іноді, не маючи потрібного справного інструменту, намагаються замінити його іншим, що знаходиться під рукою, це неприпустимо, тому що непристосований для даної роботи інструмент може зірватися і поранити робочого.

В процесі ремонту і особливо після його закінчення ретельно перевіряють, не залишилося усередині апарату, трубопроводів, якого-небудь інструменту, дрібних деталей, стружок або інших сторонніх предметів, які згодом міг послужити причиною аварії або нещасного випадку.

5.3 Виробнича санітарія на підприємстві НПЗ

5.3.1 Загальна дія шкідливих речовин на організм людини

Речовини, які застосовують в нафтопереробній промисловості, при неправильній організації праці і виробництва та недотримання визначених профілактичних заходів можуть надати шкідливий впив на здоров’я працюючих, понижувати їх працездатність, приводити до гострих або хронічних отруєнь і професійним захворюванням.

5.3.2 Влив речовин на людину

Бензин - найбільш небезпечний нафтопродукт, який характеризується високим випаровуванням при звичайній температурі. Концентрація парів бензину в повітрі, яка дорівнює 30-40 г/м³, небезпечна для життя. Вдихання парів такої концентрації протягом кількох хвилин може привести до тяжких наслідків. При попаданні на шкіру бензин обезжирює її і може викликати шкіряні захворювання– дерматити, екземи.

5.3.3 Метеорологічні умови виробничого середовища

Метеорологічні умови виробничого середовища визначаються температурою повітря, його вологістю і швидкістю руху, а також ступенем випромінювання від нагрітих предметів. Метеорологічні умови надають великий вплив на здоров’я, самопочуття ті дієздатність людини.

При дуже високих температурах зовнішнього середовища , особливо при тяжкій фізичній праці, організм людини перегрівається і це може викликати тепловий удар, який супроводжується втратою свідомості. Велика вологість зовнішнього повітря також збільшує перегрівання.

Працюючі на холоді можуть піддатися переохолодженню, при якому знижується працездатність організму і ослаблюється його захисна дія, тому він стає більш сприйнятливим до інфекційних захворювань. І в цьому випадку підвищення вологості повітря викликає охолодження.

5.4 Протипожежна безпека

На установці вибухонебезпечне середовище може винукнути при проливі та течі нафтопродуктів, виході назовні їх парів через кришки колони, негерметичності у швах, фланцевих з’єднаннях і сальниках, а також при пошкодженні і аваріях.

Вибухонебезпечні концентрації всередині апаратів і трубопроводів частіше всього виникають під час їх відключення на ремонт або під час їх запуску після ремонту.

Для ліквідування вогнища пожежі передбачені наступні засоби тушіння пожеж:

1. парогасіння використовується в приміщеннях, апаратах та діє по пониженню концентрації кисню в повітрі;

2. для гасіння найбільших вогнищ пожежі, в тому числі пролиті легкозаймаючі рідини використовують пінний вогнегасник (ОХП-10);

3. для гасіння будь-яких речовин, легкозаймаючих рідин, апаратів, та також для гасіння електродвигунів та інших електричних приладів використовують вуглекислотні вогнегасники (ОУ-5);

4. для гасіння невеликих площ горіння використовують азбестове полотно розміром 22м, ящик з піском обсягом 0,5м³.

Для подання води до місця пожеж на території нафтопереробної промисловості всередині будівель кладуть ланцюг трубопроводів високого тиску, пожежні крани розташовані таким чином, щоб в кожне виробниче приміщення можна було надати струм по 2,5л в секунду з двох суміжних кранів. На майданах зовні установок на відстані менше 15м до основного обладнання розташовуються парові стояки, обладнані вентилями, та забезпечені паровими шлангами.

6 Охорона навколишнього середовища

АТ "Укртатнафта", будучи найбільшим в Україні нафтопереробним комплексом, вважає охорону навколишнього середовища пріоритетним напрямом своєї діяльності.

Останніми роками виконані наступні природоохоронні заходи:

• заміна застарілого устаткування;

• використання малосірчистого рідкого палива;

• пуск установки утилізації факельних газів;

-будівництво протифільтраційної завіси навколо ставків очисних споруд;

- створення системи інженерного захисту промплощадки з відкачуванням забруднених вод і нафтопродуктів з підземних горизонтів;

-глибше очищення оборотної води, а також підвищення технологічної дисципліни, привели до досягнення істотних результатів в рівні захисту оточюючого середовища;

-відмова від використання свинцевмісних добавок.

Завдяки цьому:

1.Підприємству вдалося понизити безповоротні втрати.

2.Завод має найвищий в галузі показник водообороту 99,7-99,8 % і є єдиним НПЗ, що працює без скидання стічних вод у відкриті водоймища. Регулярні дослідження, охорони вод, що проводиться Українським центром, по свердловинах навколо ставка-випарника, підтверджують зниження забрудненості підземних вод і відповідно правильність прогнозу фахівців із завершення самоочищення підземних горизонтів, в 2003-2007 роках.

3.У області утилізації відходів, в 1994 році зданий в експлуатацію єдиний в Полтавській області полігон, що відповідає екологічні норми, для поховання токсичних промислових відходів.

4.У області захисту підземних вод від нафтопродуктів, що профільтрувалися, проведений великий об'єм науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, і разом з пасивними методами , застосовуються і активні установки роздільного витягання з підземних горизонтів нафтопродуктів і забруднених вод. З часу виявлення скупчень нафтопродуктів в роботі знаходиться дослідна установка по витяганню нафтопродуктів з підземних горизонтів, оснащена американським устаткуванням, продуктивністю 200-300 літрів 100 %-го нафтопродукту в добу. Продовжуються роботи капітального характеру по заміні заглиблених залізобетонних резервуарів, що не виключають фільтрації, на сталеві надземні. В результаті виконаних робіт вдалося істотно зменшити вплив на підземні горизонти ставка-випарника і практично запобігти розповсюдженню нафтопродуктів з основною промплощадки шляхом створення зворотного градієнта. На даному етапі забруднення підземних вод практично ліквідоване (в порівнянні з 1996 роком воно понижене на 94 %). Роботи наближаються до завершення.

5.Результатом роботи у області захисту атмосферного повітря з'явилося значне зниження валових викидів шкідливих речовин в атмосферу (більш ніж в 5 разів, в порівнянні з 1991 роком). Цим досягнутий встановлений контролюючими державними органами, відповідно до діючих нормативних документів, гранично допустимий викид. Таким чином, АТ "Укртатнафта" за останні 10 років не має істотних претензій і штрафних санкцій з екологічних питань з боку контролюючих державних органів.

6.Введення в експлуатацію в 2001 році установки по виробництву метилтритбутилового ефіру (МТБЭ) підвищило як економічну ефективність виробництва в цілому, так і дозволив одержати значний екологічний ефект, який полягає в зниженні, як кількості викидів шкідливих речовин від джерел перепрофільованого виробництва, так і в зниженні викидів шкідливих речовин автотранспортом, як в Кременчуці, так і по всій території України за рахунок повнішого згорання палива і зменшення його питомої витрати. Застосування високооктанових кисневмісних добавок до бензинів значною мірою поліпшить їх споживчі і екологічні якості за рахунок зменшення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих автомобільних газах і сприяє виконанню зобов'язань України по відмові до 2005 року від виробництва і застосування етильованого бензину, прийнятого на IV Конференції Міністрів охорони навколишнього середовища країн - членів Європейського Союзу.

7.Введення в експлуатацію в 2005 році установки ректифікації сульфід з тримаючих конденсатів з проектним завантаженням по стічних водах 320 тис.м в рік дозволив повністю розділити токсичний вид стічних вод на окремі компоненти і направити сірководень на установку виробництва елементарної сірки для отримання додаткової продукції; аміачну воду і феноли - на існуюче технологічне очищення, а очищений конденсат направити на повторне використання у виробництві.

7 Економічна частина

7.1 Розрахунок показників для складання річного графіку ремонтів обладнання

Мета розрахунку – знайти всі техніко-економічні показники капітального ремонту колони.

Всі нормативні показники ППР колони зведені до таблиці 7.1 (всі показники взяті з Кременчуцького нафтопереробного заводу).

Таблиці 7.1 – Нормативні показники ППР

Найменування обладнання	Міжремонтний час, год.			Час простою, год.
	Поточ-ний	Серед-ній	Капі-тальний	Поточ-ний	Серед-ній	Капі-тальний
Колона К-2	8760	-	17520	240	-	480

Всі розрахунки проводимо за методикою наведеною в [9].

Визначаємо річний календарний фонд часу (Фрік.) при безперервному процесі роботи обладнання:

Фрік. = Д Г = 366 24=8784, год.

де Д – кількість днів у році (Д=366);

Г – число годин у добу (Г=24).

При безперервному процесі роботи обладнання річний календарний фонд часу дорівнює річному режимному фонду часу.

Визначаємо місячний фонд часу (Фміс.) при безперервному процесі роботи обладнання:

Фміс. = Д Г = 31 24=744, год.

де Д – кількість робочих днів (Д=31).

Визначаємо періодичність проведення капітального ремонту:

Цк. 17520

Пк. = ----------- = ---------- = 23,54 міс. 24 міс.

Фміс. 744

де Цк. – міжремонтний цикл (час роботи) між двома капітальними ремонтами (Цк=17520(по даним Кременчуцького нафтопереробного заводу));

Визначаємо періодичність проведення поточного ремонту:

Цп. 8760

Пп. = -------- = --------- = 12 міс.

Фміс. 744

де Цп. – міжремонтний цикл (час роботи) між двома поточними ремонтами (Цп=8760 (по даним Кременчуцького нафтопереробного заводу)).

При складані графіка ППР на діюче обладнання, необхідно додатково знати фактично зворотне число годин після останнього капітального та поточного ремонтів.

Час зупинки на певний ремонт у плановому році розраховується за формулами:

Цк. – Тф.к. 17520 – 2168

Чк. = ----------------- = ------------------- = 21 міс.

Фміс. 744

Цп. – Тф.п. 8760 – 2168

Чп. = ----------------- = ------------------- = 9 міс.

Фміс. 744

де Тф.к., Тф.п. – фактично відпрацьоване число годин після капітального та поточного ремонтів, приймаємо Тф.к.=2168 год., Тф.п.=2168 год. (по даним Кременчуцького нафтопереробного заводу).

Визначаємо час простою одиниці обладнання в плановому році:

Трем. = Nк. Тк. + Nп. Тп. = 0+1 240=240 год.

де Nк., Nп. – наближена кількість капітальних та поточних ремонтів, приймаємо Nк.=0, Nп.=1;

Тк., Тп. – нормативний час простою обладнання відповідно у капітальному і поточному ремонті, приймаємо Тк.=480 год, Тп.=240 год.

Визначаємо необхідну кількість ремонтів на рік (n рем) по однотипному обладнанню за формулою:

Фрік. Н К а

n рем. = ------------------------ ;

Ц

Фрік. Н К ак 8784 1 1 1

n рем.кап = ------------------------ = ----------------------- = 0,5;

Ц 17520

Фрік. Н К ап 8784 1 1 1

n рем.пот = ------------------------ = ----------------------- = 0,5 ;

Ц 17520

де n кап., n пот. – кількість, капітальних та поточних ремонтів у році;

Фрік. – річний календарний фонд часу роботи обладнання, год.

Н – кількість одиниць однотипного обладнання, яке знаходиться в роботі, приймаємо Н=1;

К – коефіцієнт використання обладнання, який знаходиться за формулою:

К = Тфакт / Фрік = 8540/8784=0,97 ;

де Тфакт – фактичний фонд часу роботи обладнання за рік, який визначається за формулою:

Тфакт = Треж. – Трем.=8784-240=8564, год.;

Ц – тривалість міжремонтного циклу, год.

Цк, Цп – відповідно міжремонтні періоди капітального та поточного ремонтів, год;

ак, ап – кількість капітальних та поточних ремонтів в міжремонтному циклі визначається за формулами:

а) кількість капітальних ремонтів:

Ц 17520

ак = ------ = ------- =1

Цк. 17520

б) кількість поточних ремонтів:

Ц 17520

ап = ------ – 1 =-------- – 1 = 1

Цп. 8760

7.2 Спискова чисельність ремонтних робітників, які виконують капітальний ремонт обладнання.

Спискова чисельність ремонтних робітників, які виконують капітальний ремонт обладнання визначається за формулою:

Тр (кр) 722

Ч=------------------------------ =----------------------- = 5 чол.

Тпр Зм Тзм Квн 20 1 8 1,05

де Тр (кр) – трудомісткість капітального ремонту (Тр=722 по даним Кременчуцького нафтопереробного заводу);

Тпр – час простою в капремонті в добі:

Тк 480

Тпр = ------- = ------- = 20 діб

24 24

Тк – час простою в капремонті в годинах (з довідника ППР);

Зм – кількість змін, приймаємо Зм=1;

Тзм – тривалість зміни, приймаємо Тзм=8 год;

Квн – коефіцієнт виконання норм, приймаємо Квн=1,05.

Визначення кількості ремонтних робітників за розрядами здійснюється виходячи з ремонтної складності і даних діючого виробництва.

Таблиця 7.2 - Розподілення ремонтних робітників за розрядами

Перелік професій	Кількість робітників	В тому числі за розрядами
		1	2	3	4	5	6
Слюсар 6р.	5						5
Разом :	5	Σ	Σ	Σ	Σ	Σ	Σ 5