Метою аудиторської перевірки є:

1. Висловлення думки про достовірність показників фінансової звітності;

2. Виявлення помилок у роботі бухгалтера і випадків шахрайства;

3. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства;

4. Попередження обману.

Який з названих методів дає змогу аудиторові вивчити предмет у цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих об’єктів:

1. Синтезу;

2. Індукції;

3. Дедукції;

4. Аналізу.

Прийнятний (допустимий) аудиторський ризик це:

1. Міра готовності аудитора визначити, що фінансова звітність може містити істотні помилки після того, як аудит завершено і висловлено позитивну думку без зауважень;

2. Ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути істотним, окремо або разом з використанням залишків на інших рахунках (або класу операцій) якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю;

3. Ризик того, що викривленню залишків на рахунках (або класу операцій), які могли б виникнути і бути істотними, не можна буде своєчасно запобігти за допомогою системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

4. Ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунках (або класу операцій), які можуть бути істотними, окремо або разом з викривленням на інших на рахунках (або класу операцій).

Системне програмне забезпечення охоплює:

1. Операційну систему та обслуговуючі програми;

2. Операційну систему і аудиторські програми;

3. Аудиторські та бухгалтерські програми;

4. Аудиторські та інші програми.

Для вартісної оцінки і розкриття інформації про довгострокові інвестиції, якщо величина довгострокових інвестицій суттєва, аудитор повинен:

1. Все перелічене.

2. Розглянути докази здатності суб'єкта в подальшому враховувати ці інвестиції у складі довгострокових активів;

3. Обговорити з клієнтом його наміри з даного питання і одержати від керівництва письмові заяви;

4. Розглянути звітність і іншу інформацію (біржові котирування, вартість у наступні за звітним періоди);

Середовище електронної обробки даних існує у випадках:

1. Для обробки інформації на підприємствах використовують комп’ютери будь-якого типу;

2. Для обробки інформації на підприємствах використовують персональні комп’ютери;

3. На підприємствах інформація обробляється без використання комп’ютерів.

4. Все перелічене.

За характером аудиторських послуг, аудит поділяється на:

1. Підтвердження звітності;

2. Загальний;

3. Багатопредметний;

4. Консультації.

Аудитор ознайомлюється з висновком попередньої аудиторської перевірки на:

1. Початковій стадії аудиторської перевірки;

2. Дослідній стадії аудиторської перевірки;

3. Завершальній стадії аудиторської перевірки;

4. На всіх стадіях аудиторського процесу.

За змістом процесу аудиторські процедури поділяються на:

1. Комплексні;

2. Основні;

3. Загальні;

4. Допоміжні.

Які бухгалтерські проведення аудитор визнає правильними для відображення в обліку оприбуткування у касу підприємства коштів, одержаних від засновника як внесок до статутного капіталу?

1. Дт 301 – Кт 46;

2. Дт 301 – Кт 41;

3. Дт 301 – Кт 372;

4. Дт 301 – Кт 45.

Термін «аудит» у перекладі з латинської означає:)

1. Слухати;

2. Перевірка;

3. Обстеження;

4. Контроль.

Який з названих методів передбачає вивчати об’єкти аудиту від загального до часткового:

1. Дедукції.

2. Аналогії;

3. Синтезу;

4. Аналізу;

Властивий ризик це:

1. Ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути істотним, окремо або разом з використанням залишків на інших рахунках (або класу операцій) якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю;

2. Міра готовності аудитора визначити, що фінансова звітність може містити істотні помилки після того, як аудит завершено і висловлено позитивну думку без зауважень;

3. Ризик того, що викривленню залишків на рахунках (або класу операцій), які могли б виникнути і бути істотними, не можна буде своєчасно запобігти за допомогою системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

4. Ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунках (або класу операцій), які можуть бути істотними, окремо або разом з викривленням на інших на рахунках (або класу операцій).

Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» для одержання доказів щодо наявності активів використовуються спеціальні прийоми:

1. Інспекція;

2. Нагляд;

3. Перерахунок;

4. Аналітичні процедури.

Видами економічного контролю є:

1. Внутрішньогосподарський контроль.

2. Службове розслідування;

3. Ревізія;

4. Фінансово-економічний контроль;

МСА 501 «Аудиторські докази — додаткове міркування щодо окремих статей» для отримання аудиторських доказів для окремої статті фінансової звітності для підтвердження достовірності і повноти відображення запасів, передбачає:

1. Присутність при інвентаризації товарно-матеріальних запасів;

2. Проведення інвентаризації аудитором;

3. Аудитор не цікавиться матеріалами проведення інвентаризації;

4. Все перелічене.

Завдання з надання впевненості це:

1. Завдання, виконуючи які аудитор складає висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результатів оцінки або порівняння предмету завдання з відповідними критеріями;

2. Завдання, виконуючи які, аудитор прагне виявити і виправити відхилення і перекручення у фінансовій інформації;

3. Завдання, виконуючи які, аудитор прагне висловити абсолютну впевненість у відсутності будь-яких помилок у фінансовій інформації і надати відповідну гарантію користувачу;

4. Все перелічене.

Інформація, що використовується в аудиті поділяється в залежності від пізнавальності інформації на:

1. Релевантну.

2. Графічну;

3. Алфавітно-цифрову;

4. Цифрову;

За відношенням до суб’єкту аудиторські процедури поділяються на:

1. Погоджені;

2. Основні;

3. Однорідні;

4. Незалежні.

Облікова політика підприємства це:

1. Сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності;

2. Сукупність способів і прийомів ведення бухгалтерського обліку та його організації;

3. Цінова політика підприємства;

4. Політика підприємства щодо його розвитку.

Аудит започатковано у:

1. Великобританії;

2. Франції;

3. Німеччині;

4. США.

У якій формі фінансової звітності відображено витрати від операційної діяльності, як об’єкти аудиту:

1. Звіт про фінансові результати;

2. Баланс;

3. Звіт про рух грошових коштів;

4. Звіт про зміни у власному капіталі.

Ризик не виявлення це:

1. Ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунках (або класу операцій), які можуть бути істотними, окремо або разом з викривленням на інших на рахунках (або класу операцій).

2. Ризик викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), який може бути істотним, окремо або разом з використанням залишків на інших рахунках (або класу операцій) якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю;

3. Міра готовності аудитора визначити, що фінансова звітність може містити істотні помилки після того, як аудит завершено і висловлено позитивну думку без зауважень;

4. Ризик того, що викривленню залишків на рахунках (або класу операцій), які могли б виникнути і бути істотними, не можна буде своєчасно запобігти за допомогою системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

Основними причинами, які обумовили використання аудиторських комп’ютерних засобів, є:

1. Незадовільний рівень надійності бухгалтерських програм клієнта та системи захисту інформації;

2. Відсутність деяких первинних документів;

3. Відсутність деяких реєстрів бухгалтерського обліку;

4. Все перелічене.

Відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази» для одержання доказів щодо підтвердження реальності заборгованості за розрахунками використовуються спеціальні прийоми:

1. Запит і підтвердження;

2. Інспекція;

3. Нагляд.

4. Перегляд.

Видами економічного контролю є:

1. Внутрішньогосподарський контроль.

2. Службове розслідування;

3. Ревізія;

4. Фінансово-економічний контроль;

До завдань з надання впевненості відносяться:

1. Завдання з підтвердження і складання безпосереднього аудиторського висновку;

2. Завдання з підтвердження: передбачають, що оцінка і вимірювання предмету завдання виконуються відповідальною стороною, а інформація з предмету завдання надається у вигляді твердження відповідальної сторони, яку й надається користувачам;

3. Завдання з складання безпосереднього висновку: аудитор або безпосередньо виконує оцінку, або вимірювання предмету, або отримує твердження відповідальної сторони, яка виконала оцінку або вимірювання, які не будуть надаватися користувачам;

4. Все перелічене.

Інформація, що використовується в аудиті поділяється в залежності від способу подання на:

1. Звітну.

2. Алфавітну;

3. Цифрову;

4. Графічну;

За видами (формами) перевірок процедури аудиту поділяються на:

1. Процедури внутрішнього аудиту;

2. Аналітичні процедури;

3. Процедури до складання річної звітності;

4. Процедури після складання річної звітності.

Який порядок прийняття облікової політики?

1. Розробляється головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства;

2. Розробляється керівником підприємства та затверджується головним бухгалтером;

3. Затверджується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні №: від 16.07.99р. № 996 – XIV;

4. Розробляється та затверджується Аудиторською палатою України.

Предмет аудиту це:

1. Сукупність об’єктів аудиторського контролю.

2. Сукупність прийомів аудиторського контролю;

3. Сукупність способів аудиторського контролю;

4. Сукупність методів аудиторського контролю;