- •Ланцюгових підстановок;
- •Ланцюгових підстановок;
- •Матеріаломісткість.
- •Матеріаловіддача;
- •Обсягу товарообороту;
- •59. Суть способу найменшого проценту полягає у:
- •60. Сума відносної економії (або перевитрат) (Евідн.) визначається за формулою:
- •61. Рівень витрат обігу в оптові торгівлі визначається у відсотках до:
- •62. Суть способу оцінки позицій асортименту полягає у:
- •Процентних чисел;
- •Величини чистого прибутку;
- •Економічний аналіз
- •Який із наведених математичних методів використовується у прямому детермінованому економічному факторному аналізі? :
- •У якому із перерахованих видів економічного факторного аналізу використовуються способи детермінованої комплексної оцінки:
- •Який недолік має спосіб ланцюгових підстановок? :
- •Термін "аналіз" походить від грецького слова "analysis", що в перекладі означає:
- •Принцип системності економічного аналізу передбачає:
- •Термін "аналіз" походить від грецького слова "analysis", що в перекладі означає:
- •Принцип системності економічного аналізу передбачає:
- •До моменту складання договору на аудиторську перевірку;
- •Правила та процедури незалежного контролю;
- •Метою аудиторської перевірки є:
- •Який з названих методів дає змогу аудиторові вивчити предмет у цілісності, єдності та взаємозв’язку його окремих об’єктів:
- •Прийнятний (допустимий) аудиторський ризик це:
- •Системне програмне забезпечення охоплює:
- •Операційну систему та обслуговуючі програми;
- •Для вартісної оцінки і розкриття інформації про довгострокові інвестиції, якщо величина довгострокових інвестицій суттєва, аудитор повинен:
АГД
1. Відношення вартості матеріальних ресурсів, які повинні надійти згідно з укладеними договорами та з внутрішніх джерел, до планової потреби в матеріальних ресурсах-це:
коефіцієнт забезпеченості планової потреби в матеріальних ресурсах;
матеріаловіддача;
матеріаломісткість;
фондовіддача.
2. Ефект операційного важеля характеризує:
величину зміни прибутку при зміні товарообороту на 1%;
величину зміни товарообороту на 1%;
величину зміни витрат обігу при зміні товарообороту на 1%;
величину зміни маржинального доходу при зміні товарообороту на 1%.
3. Факторами, що не впливають на зміну чистого прибутку є такі:
величина нарахованих дивідендів;
надзвичайні доходи і витрати;
сума відсотків за кредит;
інші операційні доходи та витрати.
4. Необхідною умовою застосування маржинального аналізу прибутку є:
розподілі витрат на змінні і постійні;
визначені зони фінансової витривалості;
визначенні темпів зміни товарообороту і прибутку;
визначенні критичного обсягу товарообороту.
5. Загальна матеріаломісткість продукції визначається як відношення:
загальної суми матеріальних витрат до обсягу продукції у вартісній оцінці;
обсягу продукції у вартісній оцінці до загальної суми матеріальних втрат;
фактичного випуску продукції до планового випуску.
планового випуску продукції до фактичного.
6. Як розрахувати вплив цінового фактора на зміну нормативної вартості витрачання матеріалів:
Ц (ф) - Ц (пл.) *Н (ф);
Н (ф) – Н (пл) * Ц (пл.);
Н (пл.) - Н (ф) * Ц (ф);
Н(ф) –Н (пл.)* Ц (ф).
де, Н(пл.), Н(ф) – планова і фактична норми витрат;
Ц(пл.), Ц (ф) – планова і фактична ціна на матеріали.
7. Валовий прибуток підприємства торгівлі визначається як:
різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації товарів і купівельною вартістю товарів;
різниця між купівельною вартістю товарів і сумою витрат обігу;
сума чистого прибутку та прибутку від операційної діяльності;
сума витрат на збут та адміністративних витрат.
8. Які фактори не впливають на збільшення валового прибутку:
надання покупцям знижки при доході за безготівковим розрахунком.
ріст фізичного обсягу товарообороту;
ріст товарообороту за рахунок підвищення цін на товари;
підвищення рівня торгової націнки на товари;
9. Яким способом факторного аналізу визначається вплив зміни структури товарообороту на зміну рівня валового прибутку:
процентних чисел;
ланцюгових підстановок;
індексним;
інтегральним.
10. Критичний обсяг товарообороту являє собою:
обсяг товарообороту, який дозволяє компенсувати усі витрати за відсутності прибутку;
обсяг товарообороту, який дозволяє отримати максимальний прибуток;
обсяг товарообороту, який гарантує рентабельність комерційної діяльності;
обсяг товарообороту, за яким діагностується банкрутство підприємства.
11. Критичний обсяг товарообороту визначається:
відношенням суми постійних витрат до частки маржинального доходу до частки маржинального доходу до товарообороту;
відношенням суми змінних змінних статей витрат до обсягу товарообороту;
різницею між валовим прибутком і величиною змінних витрат;
відношенням маржинального доходу до суми постійних витрат.
12. Величина „зони” фінансової витривалості, (тис. грн.) визначається як:
як різниця між виручкою від реалізації товарів і критичним обсягом реалізації;
відношення маржинального доходу до обсягу товарообороту;
як сума змінних і постійних статей витрат;
як різниця між валовим прибутком і адміністративними витратами.
13. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується такими показниками:
матеріаловіддача , матеріаломісткість продукції;
витрачання певного матеріалу на виготовлення конкретного виробу;
фондовіддача;
фондомісткість.
14. На загальну матеріаломісткість випуску продукції впливають такі фактори:
структура випущеної продукції;
удосконалення техніки, технології та організації виробництва;
підвищення якості використаної сировини, матеріалів, купівельних виробів та напівфабрикатів;
продуктивність праці.
15. Вплив зміни матеріаломісткості на обсяг виробництва продукції визначають як:
добуток відхилення фактичної та планової матеріаломіскості на фактичні затрати матеріалів;
відношенням фактичних затрат на матеріали до відхилення фактичної матеріаломісткості від планової;
добуток матеріаломісткості на обсяг виробництва продукції;
добуток планової матеріаломісткості на фактичні затрати.
16. Позитивною тенденцією зміни показників вважається така:
Т рвд > Трто > Трво;
Т рвд < Трто > Трво;
Т рто > Трвд < Трво;
Т рво < Трто > Трвд;
де Трто – темп зміни роздрібного товарообороту;
Трвд – темп зміни валового доходу;
Трво – темп зміни рівня витрат обігу.
17. Рентабельність товарообороту підвищується, якщо:
зменшується сума адміністративних витрат;
зростає величина необоротних активів;
зростає величина дебіторської заборгованості;
зростає сума фінансових витрат.
18. Рентабельність виробничих фондів торгівельного підприємства не залежить від зміни:
величини основних засобів;
обсягу товарообороту;
величини чистого прибутку;
величини короткострокових фінансових інвестицій.
19. Удосконалення структури персоналу, підвищення кваліфікації кадрів – це резерв зростання випуску продукції за рахунок поліпшення використання:
використання праці;
засобів праці;
предметів праці;
основних засобів.
20. Якщо коефіцієнт використання матеріалів менше одиниці, то це означає, що:
фактичне витрачання матеріалів на окремі вироби було меншим, ніж передбачено планом;
фактичне витрачання матеріалів на окремі вироби було більшим, ніж передбачено плановими (нормативними) калькуляціями;
на підприємстві матеріали використовувалися нераціонально;
зростає матеріаломісткість продукції.
21. На зміну величини прибутку від операційної діяльності оказують вплив такі фактори:
зміна валового прибутку;
величина надзвичайних доходів;
зміна фінансових доходів;
зміна величини податку на прибуток.
22. На зміну прибутку від операційної діяльності не впливають:
зміна величини фінансових витрат.
зміна обсягу товарообороту;
зміна рівня валового прибутку;
зміна величини адміністративних витрат;
23. Для аналізу асортиментної структури роздрібного товарообороту використовують:
форму №3-торг;
форму №1-ПВ;
форму №1-ФП;
форму №1-П.
24. Відносну забезпеченість підприємства робітниками визначають шляхом порівняння:
фактичної чисельності з плановою, перерахованою на відсоток виконання плану з випуску продукції;
фактичної чисельності з плановою;
фактичної чисельності, перерахованої на відсоток виконання плану з випуску продукції, з плановою;
фактичних темпів зростання обсягу реалізації з плановими.
25. Коефіцієнт стабільності персоналу - це відношення якого показника до середньоспискової чисельності персоналу:
працівників, які працювали весь рік;
прийнятих працівників;
прийнятих і звільнених працівників;
працівників, які не з'явились з дозволу адміністрації.
26. Періодичність складання форми №3-торг:
1 раз в квартал;
1 раз в місяць;
1 раз в рік;
1 раз в 10 днів.
27. Для оперативного аналізу роздрібного товарообороту використовують:
товарно-грошовий звіт;
форму №3-торг;
форму №1-ПВ;
форму №1-П.
28. Вплив зміни чисельності робітників, числа днів, відпрацьованих одним робітником за рік, тривалості робочого дня, середньоденного виробітку одного робітника на відхилення за обсягом продукції визначають методом:
абсолютних різниць;
деталізації;
Ланцюгових підстановок;
бальної оцінки.
29. До методів оцінки сезонних коливань продажу товарів відносять метод:
простої середньої;
дедукції;
Ланцюгових підстановок;
абсолютних різниць.
30. Під ритмічністю роботи торговельного підприємства розуміють:
виконання плану товарообороту по періодах;
виконання плану товарообороту у розрізі окремих структурних підрозділів;
динаміку зміну товарообороту;
темп зміни товарообороту.
31. Якими показниками характеризується продуктивність праці:
середньорічним виробітком одного робітника та середньорічним виробітком працівника;
відпрацьованими людино-днями, людино-годинами;
обсягом валової, товарної, реалізованої продукції;
якістю виробленої продукції.
32. Як визначити вплив зміни питомої ваги робочих на продуктивність праці працівників?
добутком відхилення між фактичною та плановою питомою вагою робітників на їх планову продуктивність праці;
добутком відпрацьованого часу на годинну продуктивність праці;
добутком відхилення по чисельності на обсяг продукції;
добутком відхилення по чисельності на годинну продуктивність праці.
33. Який взаємозв'язок між чисельністю, продуктивністю та обсягом виробництва продукції :
прямий функціональний;
зворотній;
взаємозв'язку немає;
кореляційний.
34. Роздрібний товарооборот звітного періоду у цінах базисного періоду (Тпорів.) визначають за формулою:
Тпорів. = Т1 : Іp;
Тпорів. = Т1 · Іp;
Тпорів. = Т1 : (Т0 : Іp);
Тпорів. = Т0 : Іp,
де Т1 – фактичний товарооборот звітного періоду у діючих цінах;
Т0 – товарооборот базисного періоду у базисних цінах;
Іp – загальний індекс цін.
35. До економічних факторів, що впливають на обсяг роздрібного товарообороту відносять:
рівень попиту населення;
технологічний рівень торговельного підприємства;
міграція населення;
дислокація торговельної мережі.
36. Коефіцієнт ритмічності виконання плану роздрібного товарообороту визначається за формулою:
К = 1- V;
К = V - 1;
К = δ – 1;
К = 1 – δ,
де К - коефіцієнт ритмічності виконання плану роздрібного товарообороту;
V – коефіцієнт варіації;
δ – середньоквадратичне відхилення.
37. Ефективність використання товарних ресурсів вивчають на підставі показника:
обсяг роздрібного товарообороту на 1 грн. товарних ресурсів;
відхилення фактичного розміру товарних запасів від нормативу;
середнього розміру товарних запасів;
динаміки зміни середнього розміру товарних запасів.
38. Показники, які кількісно характеризують процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші оцінюються на такому етапі аналізу виробництва:
аналіз асортименту продукції.
оцінка виконання плану обсягу виробництва товарної продукції та його динаміки;
аналіз якості продукції;
аналіз ритмічності виробництва;
39. Товарні запаси в днях на кінець звітного періоду визначаються за формулою:
ТЗдн. = ТЗс. : СДОпл.;
ТЗдн. = ТЗс. : СДОзв.;
ТЗдн. = ТЗс. · СДОпл.;
ТЗдн. = ТЗс. · СДОзв.,
де ТЗдн. - товарні запаси в днях на кінець звітного періоду;
ТЗс. - товарні запаси в сумі на кінець звітного періоду;
СДОпл. – середньоденний товарооборот планового періоду;
СДОзв. - середньоденний товарооборот звітного періоду.
40. Оборотність товарів в днях визначається за формулою:
Одн. = З : СДО;
Одн. = СДО : З;
Одн. = Т : З;
Одн. = З : Т,
де Одн. – оборотність товарів в днях за період;
СДО - середньоденний товарооборот за період;
З – середній розмір товарних запасів за період;
Т – товарооборот за період.
41. До соціальних факторів зростання продуктивності праці відносять:
створення відповідного морально-психологічного клімату;
удосконалення методів планування;
удосконалення техніки і технології.
питома вага не атестованої продукції.
42. Норматив товарних запасів планується:
у днях;
у кількості оборотів;
у грошовому виразі;
у натуральних одиницях виміру.
43. Як відреагує величина маржинального доходу на економію змінних витрат:
зросте;
не зміниться;
зменшиться;
не відреагує.
44. Середній розмір товарних запасів визначається за формулою:
середньої хронологічної;
середньої арифметичної;
середньої геометричної;
середньої простої.
45. Вплив зміни цін на обсяг роздрібного товарообороту розраховують за формулою:
Σq1p1 – Σq1p0;
Σq1p0 - Σq1p1;
Σq1p1 – Σq0p0;
Σq0p0 - Σq1p1,
де Σq0p0 – товарооборот базисного періоду у базисних цінах;
Σq1p1 – фактичний товарооборот звітного періоду у діючих цінах;
Σq1p0 – фактичний товарооборот звітного періоду, перерахований у базисні ціни;
46. На прискорення оборотності товарів впливає:
зростання товарообороту;
зростання середнього розміру товарних запасів;
зростання цін;
звуження асортименту товарів.
47. Рівень витрат обігу (РВО) визначається за формулою:
РВО = (ВО : Т) · 100%;
РВО = (Т : ВО) · 100%;
РВО =Т · ВО ·100%;
РВО = (ВО : СДО) · 100%,
де ВО – сума витрат обігу за період;
Т – товарооборот за період;
СДО – середньоденний товарооборот.
48. До факторів незалежних від діяльності торгових підприємств відносять:
зміна роздрібних цін на товари;
ступінь виконання плану товарообороту;
час обігу товарів;
продуктивності праці.
49. Прямі показники ритмічності виробництва:
коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт аритмічності;
збитки від браку;
коефіцієнт варіації;
наявність понаднормових залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.
50. До постійних вират підприємства не відносятся:
витрати на матеріали та сировину;
орендна плата;
заробітна плата працівників фінансової служби;
амортизація службового транспорту.
51. На суму витрат обігу не впливає:
розмір маржинального доходу;
зміна складу і структури товарообороту;
ефективність використання основних засобів;
впровадження прогресивних методів торгівлі.
52. Основним джерелом аналізу витрат обігу за статтями на підприємствах споживчої кооперації є:
форма №2-ФП;
форма №1-П;
форма №1-ПВ;
форма №7-торг.
53. Відношенням матеріальних витрат до вартості товарної продукції характеризується такий показник: