1. Матеріаломісткість.

2. рівень матеріальних витрат у собівартості продукції;

3. Матеріаловіддача;

4. рівень витрат на одну гривню товарної продукції;

54. До основних форм статистичної звітності, що використовується під час аналізу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) відносять:

1. форма №1-П;

2. форма №3-торг;

3. Звіт про фінансові результати;

4. форма №1-ПВ.

55. Розширена модель залежності товарообороту від факторів праці має такий вигляд:

1. РТО = Ч · Д · Т · П;

2. РТО = (Ч · Д · Т) : П;

3. РТО = (Ч · Д) : (Т · П);

4. РТО = (Д · Т · П) : Ч,

де РТО - обсяг роздрібного товарообороту;

Ч – середньоспискова чисельність торговельно-оперативних працівників;

Д – середня кількість відпрацьованих днів одним працівником;

Т – тривалість робочого дня;

П – середньогодинний виробіток.

56. Поділ витрат обігу на постійні і змінні, пов’язаний із впливом на них:

1. Обсягу товарообороту;

2. продуктивності праці;

3. чисельності працівників;

4. рівня торгової націнки.

57. Аналіз виконання плану і динаміки випуску продукції починають з:

1. оцінки напруженості виробничої програми;

2. оцінки ступеню виконання виробничої програми за загальним обсягом;

3. оцінки ритмічності виробництва;

4. оцінки асортиментної структури.

58. Суть способу менших чисел (середнього проценту) полягає у:

1. тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану.

2. тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;

3. виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;

4. виявленні співвідношення фактичного і планового значення.

59. Суть способу найменшого проценту полягає у:

1. тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;

2. виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;

3. тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану;

4. виявленні співвідношення фактичного і планового значення.

60. Сума відносної економії (або перевитрат) (Евідн.) визначається за формулою:

1. Евідн. = [(РВ₁ – РВ₀) · Т₁] : 100%;

2. Евідн. = [(РВ₀ – РВ₁) · Т₁] : 100%;

3. Евідн. = [(РВ₁ – РВ₀) · Т₀] : 100%;

4. Евідн. = [(РВ₀ – РВ₁) · Т₀] : 100%,

де РВО₀ – рівень витрат обігу базисний;

РВО₁ – рівень витрат обігу звітного періоду;

Т₁ – товарооборот звітного періоду;

Т₀ – товарооборот базисного періоду.

61. Рівень витрат обігу в оптові торгівлі визначається у відсотках до:

1. оптово-складського товарообороту плюс оплачений транзит;

2. валового оптового товарообороту;

3. оптово-складського товарообороту;

4. оптово-складського товарообороту плюс неоплачений транзит.

62. Суть способу оцінки позицій асортименту полягає у:

1. виявлені частки тих позицій асортименту, за якими план не виконано;

2. тому, що в рахунок виконання плану випуску продукції за асортиментом приймають найнижчий процент серед визначених, але не вище за 100;

3. тому, що з кожної позиції у виконання плану за асортиментом зараховують фактично випущену продукцію у межах плану;

4. виявленні співвідношення фактичного і планового значення.

63. Для проведення аналізу витрат обігу використовують:

1. Звіт про фінансові результати;

2. Баланс;

3. Звіт про використання власного капіталу;

4. Звіт про рух грошових коштів.

64. Вплив зміни цін на рівень витрат обігу визначається за формулою:

1. РВО₁ - РВО_скор.;

2. РВО_скор - РВО₁;

3. РВО₀ - РВО_скор.;

4. РВО_скор - РВО₀,

де РВО_скор. = ВО₁ : (Т₁ : І_p);

Т₁ - товарооборот звітного періоду;

ВО₁ - сума витрат обігу звітного періоду.

65. Параметри виробничої програми за умов ринку залежать від таких факторів:

1. місткості ринку і виробничого потенціалу підприємства;

2. чисельності населення;

3. темп інфляції;

4. демографічний склад населення.

66. Для оцінки динаміки випуску продукції використовують показники:

1. вартісні, умовно-натуральні та натуральні.

2. тільки вартісні;

3. тільки умовно-натуральні ;

4. тільки натуральні;

67. Які витрати відносяться до витрат обігу:

1. витрати на збут;

2. витрати фінансової діяльності;

3. витрати інвестиційної діяльності;

4. інші витрати звичайної діяльності.

68. За допомогою якого способу економічного аналізу можна визначити вплив зміни структури товарообороту на рівень витрат обігу: