88. Термін "аналіз" походить від грецького слова "analysis", що в перекладі означає:

    1. розмежування (розчленування) явища або процесу на складові елементи для вивчення їх як частин_цілого;

    2. поєднання окремих складових явища або процесу, виявлення зв'язків та залежностей між окремими частинами;

    3. пошук та реалізацію резервів;

    4. урахування реальних можливостей підприємства.

89. Принцип системності економічного аналізу передбачає:

    1. трактування об'єкта дослідження як складної динамічної системи що містить декілька елементів та багатосторонні зв'язки між ними і зовнішнім середовищем;

    2. витрати на здійснення економічного аналізу мають забезпечити істотну віддачу;

    3. охоплення всіх ланок та напрямів діяльності й всебічне вивчення причинно-наслідкових зв'язків.

    4. розгляд підсумків діяльності об'єкта як результат взаємодії всіх стадій цієї діяльності.

90. Сукупність спеціальних прийомів і способів, які застосовують у певній послідовності для відображення й обробки економічної інформації — це:

    1. методика економічного аналізу;

    2. метод економічного аналізу;

    3. сутність економічного аналізу;

    4. предмет економічного аналізу.

АУДИТ

1. Видами економічного контролю є:

   1. Внутрішньогосподарський контроль.

   2. Службове розслідування;

   3. Ревізія;

   4. Фінансово-економічний контроль;

2. Які з названих методів відносяться до загальнонаукових?

   1. Аналіз.

   2. Метод документальної перевірки;

   3. Сканування;

   4. Метод вибіркової перевірки;

3. Аудиторський ризик (АР) визначається за формулою:

   1. АР = Властивий ризик * Ризик контролю * Ризик не виявлення;

   2. АР = Властивий ризик / Ризик контролю;

   3. АР = Ризик контролю * Ризик не виявлення / Властивий ризик;

   4. АР = Властивий ризик * Ризик контролю / Ризик не виявлення.

4. Аудиторські комп’ютерні засоби охоплюють:

   1. Технічне, інформаційне і програмне забезпечення.

   2. Тільки технічне забезпечення;

   3. Тільки програмне забезпечення;

   4. Тільки інформаційне забезпечення;

5. Для того, щоб запланувати процедури перевірки товарно-матеріальних запасів, аудитор визначає:

   1. Все перелічене.

   2. Особливості систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

   3. Ризики і рівень суттєвості та необхідність залучення експертів;

   4. Адекватність затвердженого порядку і інструкцій по проведенню інвентаризації;

6. Метою завдання з огляду фінансових звітів є:

   1. Надання аудиторові можливості на основі процедур, які не дають усіх свідчень, що їх вимагала би аудиторська перевірка, констатувати, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, що дає йому підстави вважати, що фінансові звіти не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності;

   2. Наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності;

   3. Наданні аудиторові можливості висловити думку щодо відповідності фінансової звітності правилам і вимогам стандартів обліку;

   4. Все перелічене.

7. За галузями діяльності суб’єкта перевірки аудит поділяється на:

   1. Банківський.

   2. Фінансової звітності;

   3. Одно предметний;

   4. Загальний.