Список використаних джерел та лiтератури

1. Онищенко І. В. Категорія оцінки та засоби її вираження в інформаційних та публіцистичних текстах: автореф. ... канд. філол. наук. – Д., 2005. – 19 с.

2. Стилистический энциклопедический словарь русского языка [под. ред. М. Н. Кожиной]. – М.: Флинта: Наука, 2003. – 696 с.

3. Focus. Rotes Fleisch ist so schädlich wie Wurst (11.08.2011). – Режим доступу: http://www.focus.de/gesundheit/ernaehrung/news/ diabetesrisiko-rotes-fleisch-ist-so-schaedlich-wie-wurst_aid_654515. html

4. Spiegel. Deutsche sehnen sich nach Häuschen auf dem Land (21.11.2011). – Режим доступу: http://www.spiegel.de/wirtschaft/ service/0,1518,799698,00.html

5. Spiegel. Die Dreifaltigkeit Presse, Funk und Fernsehen taugt nicht mehr (23.06.2011). – Режим доступу: http://www.spiegel.de/kultur/gesellschaft/0,1518,770005,00.html

6. Spiegel. "Sex Bomb" Gerhard Schröder (15.03.2000). – Режим доступу: http://www.spiegel.de/panorama/0,1518,69082,00.html

7. Stern. Super-Angebot für Robbie Williams (26.03.2002). – Режим доступу: http://www.stern.de/lifestyle/leute/neuvertrag-super-angebot-fuer-robbie-williams-144677.html

Ю. В. Мартиш

Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «ХАІ»

Науковий керівник: доцент Н. С. Дорошенко

Функціонування нових запозичень з англійської мови в сучасній німецькій мові

Запозичення іншомовних лексичних одиниць є результатом міжмовного контактування. У наш час питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію, збагачуючи мови та впливаючи на їхній розвиток [2: 160].

Головним джерелом лексичних запозичень у сучасному світі є англійська мова, тому актуальним є завдання вивчення функціональних характеристик неологізмів англомовного походження в інших світових мовах.

Предмет нашого дослідження становлять особливості структурної та лексико-семантичної адаптації англійських запозичень у системі сучасної німецької мови.

Використовуючи словник неологізмів німецької мови [3] та Корпус сучасної німецької мови [4], ми виділили 267 нових запозичень з англійської мови, визначили їх морфологічні характеристики, переклали їх.

Аналіз матеріалу дослідження дозволив виявити деякі закономірності. Досить значна кількість неологізмів англійського походження належать до досить розгалужених словотвірних гнізд (Carjacking, Carnapping, Carsharing; Internetadresse, Internetbanking, Internetcafe, Internethandel, Internetliteratur, Internetmagazin, Internet-Portal, Internet-Seite). Словотвірною основою в таких гніздах можуть бути як синоніми повнофункціональних німецьких лексем (car), так і інтернаціоналізми англомовного походження (Internet).

З деякими застереженнями масив англіцизмів розділяється на асимільовані і неасимільовані лексичні одиниці. Кореневі іменники лише набувають категорію роду (das Link, das Mail, der Organizer). Асиміляція відбувається через афіксацію (McDonaldisierung, Virtualisierung), або словоскладання (Onlinedienst, Internethandel) з використанням німецьких словотвірних елементів. Зв’язок словотворення і запозичення відображається в створенні „гібридних” слів, що складаються з запозиченої основи і німецького афіксу або зі складної основи, частини якої мають різну етимологію. Іноді онімечення відбувається на графічному рівні: напр., літера c у процесі запозичення найчастіше замінюється на літеру k (Klick, Plastik, Protektor). Що стосується дієслів, то за правилами німецької граматики вони здобувають суфікс –en і залучаються до німецької системи дієвідмінювання, причому спостерігається тенденція розглядати запозичені з англійської мови дієслова як прості слабкі (пор. форми genetworkt, gelayoutet).

За сферами вжитку і лексико-семантичними полями наш матеріал було розділено наступним чином:

• інформаційні технології (abspacen, Autoteiler, Chatforum, Digitalfernsehen, Electronic Mail);

• менеджмент і економіка (Assessmentcenter, Banking, Fundraising, Insourcing, Lean Management);

• освіта (Teleteaching, E-Learning, Telelernen);

• спорт, розваги (Beachvolleyball, Bungeejumping, Canyoning, Extremsport, Outdoorsport);

• описові характеристики людини (Babyklappe, Couchpotato, sexy, Twentysomething);

• професії (Teleworker, Sneaker, Personal Trainer, Outplacer);

• нові реалії (Eurogeld, Elchtest, Doppelpass, Carjacking, Button).

За допомогою Корпусу німецької мови, виходячи з середньої зафіксованої частоти лексичної одиниці на 1 млн. слів, були визначені зміни в динаміці вживання англіцизмів-неологізмів носіями німецької мови. Відповідно, матеріал дослідження було розподілено на дві групи:

1. Широковживані слова (частота вжитку більше 10). Це такі слова, як Cent, E-Mail, Euro, Handy, Internet, Link, Interview, online, Pilot, Seite, WWW, в більшості неасимільовані, тематично пов’язані з новими економічними реаліями та інноваційними інформаційними технологіями.

2. Слова обмеженого вжитку (з частотою менше ніж 10) становлять більшість у матеріалі дослідження. Вони характеризуються вищим ступенем асиміляції, аніж попередня група, є складнішими за морфемною структурою, належать до всіх тематичних груп (Website, toppen, Skater, Plastik, Mailadresse, Internethandel, Handynummer).

Згідно з даними Корпусу вживання англійських запозичень має тенденцію до збільшення, тобто зростає не тільки кількість англіцизмів, але і частота їх застосування в усному й писемному мовленні носіїв німецької мови. Існують як суспільно-історичні, так і лінгвістичні причини проникнення і закріплення англійських запозичень у німецькій мові. До останніх можна віднести, насамперед, широкі можливості адаптації англійської лексики до флективної морфологічної системи і подальшого словотворення в мові-реципієнті [1: 217].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

1. Бей О. Globalisierung meint Anglophonisierung? / Олег Бей // Львівський національний університет ім. Івана Франка. – 2007. – С. 215–217.

2. Семигінівська Т.Г. Вплив глобалізації на мову як аспект культури суспільства. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(102_2)/9_Semyginivska.pdf

3. Neuer Wortschatz: Neologismen der 90er Jahre im Deutschen / Walter de Gruyter. – Berlin: Schriften des Instituts für Deutsche Sprache, 2004. – 393 с.

4. Das Deutsche Referenzkorpus – DeReKo // Institut für Deutsche Sprache. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.owid.de/pls/db/p4_anzeige.artikel?v_id=298542&v_modulsuche=j# https://cosmas2.ids-mannheim.de/cosmas2-web/