Список використаних джерел та лiтератури

1. Ageeva I.D. English for achildren :Collection of entertaining tasks / I.D. Ageeva. Pr. : Sous – 2001 – P. 4-8.

2. Furth, H.G. & Wachs, H. Thinking goes to school: Piaget's theory in practice. Oxford: Oxford University Press – 1975. – P. 36.

3. Koty T. English Alphabet / Koty T. Pr. : Machaon – 2005 – 6 p.

4. Read C. 500 Activities for the Primary Classroom / C. Read. Macmillan Education Press – 2007 – P. 10.

5. Singhal V. Learn About the Preschool Alphabet // Preschool & Early Childhood Education – 2010 – № 27 – P. 13.

М. С. Котлярова

Національний Авіаційний Університет

Науковий керівник: старший викладач О. М. Журавльова

Термінологія нормативних авіаційних документів та її відтворення українською (на матеріалі документів ікао)

Авіаційна термінологія є дійсно специфічною і викликає величезний інтерес з боку дослідників, що говорить про актуальність даної проблеми як для спеціалістів даної галузі, так і для лінгвістів.

Робота авіаційної галузі регламентується нормативними документами. Такі документи як «Спільні авіаційні вимоги» та «Конвенція про Міжнародну організацію цивільної авіації» включають розділи, які стосуються впровадження законів, пов’язаних з сертифікацією персоналу та забезпеченням авіаційної безпеки.

Щоб стандартизувати термінологію в даних документах та запровадити єдину терміносистему були запропоновані вимоги до терміна. Традиційно до терміна висуваються такі основні вимоги: однозначність, точність, лаконічність, системність, емоційно-експресивна нейтральність, відсутність модальної і стилістичної функції, незалежність від контексту, відсутність синонімів і омонімів у межах однієї терміносистеми.

За своїм складом українська авіаційна термінологія неоднорідна з погляду походження, оскільки вона формувалася в контексті європейських мов, які впливали на її становлення у різні періоди розвитку. Сучасна авіаційна терміносистема – складна й різноманітна сукупність одиниць, яку можна класифікувати за різними ознаками, але перш за все, за ступенем і характером спеціалізації її одиниць. До складу авіаційної термінології входять загальнотехнічна й власне авіаційна лексика, зафіксована не лише в загальномовних, але й спеціальних словниках.

Для перекладу авіаційних термінів на українську мову можуть бути використані такі прийоми:

1. Використання українського терміна, схожого за формою з англійським, як еквівалента (транскодування): marker – маркер [4], geoid – геоїд [4].

2. Опис значення терміну: fixed light – вогонь постійного випромінювання [4].

3. Шляхом калькування: landing direction indicator – покажчик напрямку посадки [4].

Серед досліджених найпродуктивніших моделей творення авіаційних термінів виявлено кілька типів:

1. Терміни моделі N + N: runway strip – літна смуга [4]; human performance – можливості людини [4]; geoid undulation – хвиля геоїда [4].

2. Терміни моделі Adj + N: frangible object – ламкий об’єкт [4]; landing area – посадкова площадка [4].

3. Терміни моделі Part.I + N, Part.II + N: fixed light – вогонь постійного випромінювання [4]; compacted snow – ущільнений сніг [4]; fixed message sign – знак з постійною інформацією [4].

4. Терміни моделі Adj + Adj + N: pavement classification number – класифікаційне число покриття [4].

5. Терміни моделі Adj + N + N: aerodrome reference point – контрольна точка аеродрому [4].

Як бачимо, транскрибування, транслітерація і калькування при передачі іншомовних термінів є відносно простими способами перекладу. Однак слід підкреслити, що кінцевий результат перекладу полягає саме в тому, щоб якомога більш точно, адекватно, передати поняття, існуючі в одній мові, засобами іншої мови – завдання відповідальне та складне, і має на меті створення достовірного та повноцінного перекладу.

Сучасний стан авіаційної термінології в українській мові вимагає її інвентаризації, систематизації й упорядкування, мовної уніфікації, освоєння й адаптації запозичених термінів, що зумовлює потребу видання якісно нового дефінітивного словника сучасної української авіаційної лексики.