Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичн...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.09.2019
Размер:
6.49 Mб
Скачать

І. В. Керного

Національний технічний університет України «КПІ»

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент Л. О. Федорова

Лексичні інновації у французькому Інтернет-дискурсі та їх переклад

Особливості функціонування лексичних новотворів у Інтернет-дискурсі були предметом дослідження Лукашенко Н.Г. (на матеріалі іспаномовного Інтернет-дискурса) [4], Чернякова А.Н. (на матеріалі російської мови) [5], та ін.

Характерною рисою обраного дискурсу є наявність неологізмів, утворених за допомогою абревіацій, запозичень, семантичного калькування, метафоризації та оказіональної деривації, що служать для популяризації й пропаганди основ, досягнень і результатів у сфері сучасних технологій серед широких мас в доступній для них формі, а також як засіб експресивності та емоційності задля досягнення певного ефекту серед читачів.

Як свідчить наше дослідження при відтворенні французьких неологізмів Інтернет-дискурсу українською мовою найчастіше застосовують такі способи перекладу.

1. Транслітерація, транскрипція: spammeur – спамер, Twitter – Твітер, hypertexte гіпертекст, Wi-Fi – вай-фай [7]. Цей спосіб слід використовувати якнайобережніше, адже саме він призводить як до втрати цінності слова у цільовій мові так і до існування у мові декількох відповідників одного і того ж слова, що є небажаним [3: 57].

2. Калькування: mini-laptop – міні-ноутбук, smartphone-console – смартфон-приставка [6]. Цей спосіб перекладу найчастіше застосовується при перекладі еквівалентних у двох мовах понять або для називання зовсім нового поняття [1: 26]. Еквівалент цілого створюється за допомогою простого складання еквівалентів його складових.

3. Описовий/роз’яснювальний переклад: е-shopping купівля товарів через Інтернет, webzineІнтернет-магазин [6]. Це найпоширеніший спосіб перекладу лексичних новоутворень. Подібний до тлумачення слова, він все ж лишається перекладом [2: 49].

Список використаних джерел та лiтератури

1. Комиссаров В. Н. Теория перевода / В. Н. Комиссаров. – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

2. Миньяр-Белоручев Р. К. Последовательный перевод: теория и методы обучения / Р. К. Миньяр-Белоручев. – М.: Воениздат, 1969. – 288 с.

3. Федоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Федоров. – М: Высшая школа, 1983. – 303 с

4. Лукашенко Н. Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс: комунікативно-прагматичний та лінгвостилістичний аспекти (на матеріалі форумів з проблематики родинних стосунків): дис. ... канд. філол. наук: Київський національний лінгвістичний ун-т. / Н. Г. Лукашенко. – К., 2006. – 19 c. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/138240.html

5. Черняков Н. А. Интернет-дискурс в современных культурно-информационных коммуникациях: Автореф. Дис. … канд. философ. наук, проф.: Белгородский государственный университет / Н. А. Черняков. – Белгород – 2009. – 146 с. – Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/internet-diskurs-v-sovremennykh-kulturno-informatsionnykh-kommunikatsiyakh

6. ″Futura-science″. – Режим доступу: http://www.futura-sciences.com/fr/

7. ″Sur-la-toile″. – Режим доступу: http://www.sur-la-toile.com/

8. Dictionnaire de l’informatique et d’Internet. – Режим доступу: http://www.dicofr.com/