Список використаних джерел та лiтератури

1. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та. – 1996. – 103 с.

2. Бацевич Ф. Проблеми і термінологічний апарат сучасної лінгвістичної прагматики. // Вісник: Проблеми української термінології. − Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2008, №620. − 308 с.

3. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – М.: Гносис. – 2004. – 390 с.

І. В. Каленська

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: докт. філол. наук, професор І. Р. Буніятова

Репрезентація ядра концепту Інтелект на основі біографічного роману Сильвії Назар «Прекрасний розум: життя математичного генія і нобелівського лауреата Джона Неша»

В сучасному мовознавстві спостерігається чітка тенденція антропоцентричного підходу до вивчення актуальних мовних проблем сьогодення. Вчені фокусують наукові розвідки на лінгвістичних питаннях, що пов’язані із взаємодією людини і мови. Перехід до антропоцентричної парадигми дослідження відобразився у зростанні інтересу до такої лінгвістичної категорії, як концепт, що пов'язаний із наповненням ментального світу людини і ментальної свідомості нації в цілому [1: 80; 2: 28].

Дослідження мови у сфері когнітивної лінгвістики, вивчення концептів є актуальними на сьогодні, тому метою даної статті є виявлення і аналіз в біографічному романі Сильвії Назар «Прекрасний розум» лексем, що становлять ядро концепту Інтелект.

Шляхом синонімічного розширення ключового слова-репрезентанта концепту Інтелект, на основі дефініційного аналізу лексеми intelligenсе, користуючись частотними словниками, ми виявили ядро концепту в сучасній англійської мові. Згідно наповнення лексикографічних джерел воно містить 41 лексему. Аналіз ілюстративного матеріалу – біографічного роману Сильвії Назар «Прекрасний розум» свідчить про те, що текст містить лексеми з ядра концепту Інтелект, але, звісно, не охоплює все ядро.

В першу чергу до фокусу уваги потрапляють лексеми, що, природно, знаходяться на першому місці асоціацій з інтелектом, розумом, логікою та винахідливістю. Це лексема intellect, яка в тексті зустрічається 5 разів, intellectual репрезентується в 12 випадках та intelligence, відповідно, в п’яти реченнях [3].

Наступні лексеми можемо об’єднати в групу за ознакою common sense. Це такі лексеми (візуалізуємо кількість репрезентацій в тексті роману) [3]: аptitude – 1, brain – 27, brainchild – 2, brilliance – 4, capacity – 5, perception – 6, sense – 64, shrewdness – 1, wisdom – 7, wit – 13. Всі зазначені лексеми є елементами ядра концепту. Серед них вважаємо за потрібне виокремити sense та brain, оскільки вони найчастіше фігурують в тексті.

Порівнявши дефініції лексем intellect, sense та brain, знаходимо пояснення на високу частотність вживання в тексті роману вищезазначених прикладів. Brain – the ability to think clearly and learn quickly; sense – the ability to understand or judge something; intellect – the ability to understand things and to think intelligently [4; 5]. Згідно з дефініціями лексем у тлумачних словниках, для англомовної спільноти ментальна діяльність – це здатність розуміти і швидко вчитися. Саме такі ознаки мають лексеми, intellect, sense і brain, а тому стоять в одному синонімічному ряді і є компонентами ядра концепту.

Компоненти ядра отримують втілення у семантиці прикметників, тому автор з метою створення атмосфери панування раціонального, використовує наступні лексеми: аlert (зустрічаємо один раз в тексті роману), astute (один випадок репрезентації), bright (автор використав даний прикметник в 30 випадках), clever (у 8 реченнях зустріли дану лексему), keen (репрезентується в 5 реченнях), savvy (зустрічаємо дану лексему двічі), shrewd (репрезентується 3 рази), witty (2 репрезентації) [3].

Оскільки однією з дефініцій концепту intelligence є military or political information, то згідно подій, що розгорталися в житті головного героя, автор послуговувався наступними лексемами, які, за частотним словником, належать до ядра концепту. Це такі лексеми: аdvice – 30 репрезентацій, data – 3 репрезентації, fact – 25 репрезентацій, information – 13 репрезентацій, knowledge – 18 репрезентацій, news – 24 репрезентації, word – 15 репрезентацій [3].

Можемо зробити висновок, що текст роману містить велику кількість лексем, що входять до ядра концепту, але найбільше фігурують в романі деривати компонентів ядра. Ураховуючи все вищезазначене, вважаємо за доцільне вказати, на те, що автор у сукупності використаних ним компонентів концепту Інтелект, у лексичному складі роману, в передачі з допомогою різноманітних тропів, що, відповідно, входять до концепту, передав цілісний та багатокомпонентний світ, що віддзеркалює головного героя, його матеріальну та духовну життєдіяльність, простір та час, у якому він існує.

Таким чином, під час аналізу біографічного роману «Прекрасний розум», у якому компоненти концепту Інтелект отримують своє вербальне втілення нейтральними та стилістично маркованими мовними засобами, нами були розширено смислове наповнення концепту та підтверджено зміст встановлених, структурних компонентів.