Список використаних джерел та лiтератури

1. Бахтина В.А. Литературная сказка в научном осмыслении последнего двадцатилетия // Фольклор народов РСФСР. – Уфа, 1979. – ч. 3 – 515 c.

2. Кострова О.А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка: Учеб. пособие. – М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2004. – 240 с.

3. Мустафаева А.Х. Сказка как фрагмент немецкоязычного культурного пространства / А.Х. Мустафаева // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 69. – С. 41-45.

4. Посашкова Е. Фольклорные традиции и специфика литературной сказки / Е. Посашкова. – Режим доступу: http://www.lit-studia.ru/articles/9.html

5. Пропп. В.Я. Русская сказка / В.Я. Пропп. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1984. – С. 32-36.

6. Сказочная энциклопедия / Под общ. ред. Н.Будур. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. – 607 с.: ил.

7. Толковый словарь русского языка. – М.: Азбуковник, 1999. – 890 с.

8. Bleich E. Volksmärchen und Kunstmärchen. Zur Geschichte des deutschen Kunstmärchens. In: Eckart 4. (1909/10), S. 153- 165.

А. В. Брюховець

Київський національний авіаційний університет

Науковий керівник: старший викладач O. М. Журавльова

Особливості відтворення кулінаронімов українською мовою

Кожна національна кухня − англійська, українська має свою специфіку. Національні страви є об'єктами матеріальної культури і являють собою абсолютні цінності для кожного народу, що передаються з покоління в покоління. Потрапляючи в культуру, вони стають найменуваннями, тобто кулінаронімами.

Кулінароніми – це найменування страв та борошняних кондитерських виробів. Їм притаманне відбиття певних звичаїв, пов'язаних з приготуванням повсякденних і ритуальних страв, певними смаковими стереотипами [1: 23-25].

Із поширенням мережі швидкого харчування американського типу в українській дійсності запозичувалися й назви страв, що там подаються, наприклад чизбургер, гамбургер, бігмак, даблфіш, хотдог та попкорн [2: 330].

В англійській мові ці назви зберігають внутрішню форму, яка є прозорою для мовців, а при перекладі даних страв українською, перекладач повинен дотримуватись певних правил, та чітко пам’ятати, що дані слова – кулінароніми – є реаліями, а отже їх переклад в певній мірі повинен відповідати самій назві страви [2: 331-332].

При перекладі назв страв перекладач повинен враховувати наступні ознаки, які послугують для нього певною мірою підказкою при перекладі:

• етимологію (походження) слова, що позначає певну страву. Так слово hamburger (гамбургер) утворено від назви міста Hamburg і є фірмовим найменуванням страви, створення якої історично пов'язане з цим містом [3: 642];

• актуалізовані якісні характеристики страви та особливості її приготування (hot – "гарячий", big – "великий"; double – "подвійний", fried – "смажений", stewed – "тушкований" тощо);

• назви складових компонентів, з яких готують страву (cheese – "сир", fish – "риба", corn – "зерно, кукурудза");

• процес приготування страви (stewing – тушкування, frying – смажіння, boiling – варіння, smoking – копчення).

Як вже зазначалось раніше, переклад назви страви повинен відповідати англійському варіанту назви страви, що перекладається.

Так, наприклад, номінацію "hot dog" перекладач не повинен інтерпретувати у буквальному сенсі як "гарячий собака", а повинен передати назву страви згідно її англомовного варіанту "хот-дог", та дати чітке пояснення своєму перекладу, тобто розписати, що це приготовлена сосиска в довгому круглому шматку хліба. Сюди також можна віднести назви таких страв, як борщ (англ. borsch), пельмені (англ. pelmeni), бісквіт (англ. biscuit) [3: 693].

На основі наведених вище прикладів, можна зробити висновок, що при перекладі кулінаронімов українською мовою значних змін у назвах страв не спостерігалось, оскільки вони відповідали своєму англомовному варіанту. Перекладач повинен чітко пам’ятати, що такі реалії як кулінароніми не можуть перекладатися дослівно (приклад з "hot dog"), а також звертати увагу на певні ознаки тієї чи іншої страви: етимологію, якісні характеристики, особливості приготування та назви складових компонентів.