Ю. С. Томашевська

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. пед. наук, професор Л. В. Калініна

Навчання творчого висловлювання учнів старшої школи за допомогою продуктивних технологій

Згідно закону України «Про освіту», загальна середня освіта – цілеспрямований процес засвоєння систематизованих знань про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної та практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності [2].

Старша школа є останнім етапом здобуття повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, освоєння способів пізнавальної та комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, аналізувати та застосовувати її. Вона функціонує переважно як профільна. Це створює ширші умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються своїми здібностями. Доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, що розвиває творчість учнів в межах обраного спецкурсу. Виховання людини, яка творчо мислить, потребує зміни в межах навчання, середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками [1].

На сьогодні навчальна програма переживає докорінних змін, пов’язаних із введенням у навчальний процес продуктивних технологій, якими є комп’ютерні технології, інтернет-мережа, та інші.

Продуктивні технології, на нашу думку, допомагають засвоїти інформацію про те, як правильно висловлювати свої думки, а головне – слугують стимулом творчих висказувань учнів, викликають бажання висловити свою думку з приводу почутої проблеми .

Проблемою навчання творчого висловлювання у старшокласників займаються такі вчені, як Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, С. А. Архангельський, М. Ф. Гоноболін, Н. В. Кузьміна, В. А. Сластьонін, С.Л. Рубінштейн, Д. Гілфорд, Е.П. Торранс та ін. Існує цілий ряд наукових напрямів, які розробляють проблему формування творчих здібностей.

Але проведене нами тестування серед учнів старшої школи показало, що 98 % дітей краще продукують свої висловлювання на основі аудіо- та відеозаписів. Це допомагає їм розвивати усі види сприймання, пам’яті та краще засвоювати матеріал. Те ж стосується і навиків висловлювання думок. На сьогоднішній день тематичної літератури, якою можна користуватися в процесі навчання, виявляється недостатньо, потрібна специфічна, додаткова інформація.

Список використаних джерел та лiтератури

1. Н. П. Волкова. Педагогіка: Посібник. – Київ, Видавничий центр «Академія», 2001 – 576 с.

2. Постанова «Про Концепцію загальної середньої освіти». – 2001. – N 12 – С. 2-5.

О. М. Третяченко

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент А. О. Пікалова

Вербалізація концептів кохання, печаль і смерть у поетичному мовленні д. Лоуренса

Антропоцентрична спрямованість сучасної лінгвістики, розвиток і становлення когнітивної лінгвістики як окремого напряму лінгвістичних досліджень поставив науковців перед необхідністю вивчати концептуальний зміст тексту. В руслі сучасних наукових досліджень проблема вивчення емоційної мовленнєвої поведінки людини привертає сьогодні увагу науковців, серед яких Ю. Апресян [1], Н. Арутюнова [2], Л. Бабенко [3], Й. Стернін [4], В. Шаховський [6] та ін. Відповідно до новітніх концепцій актуальним видається лінгвістичне вивчення системних емотивних засобів на прикладі поетичної мовної картини світу. Актуальність роботи зумовлена загальною антропоцентричністю й емотіологічною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень, зорієнтованих на вивчення всього розмаїття діяльності людини, втіленої у мовно-мовленнєвих явищах поетичних текстів Д. Лоуренса.

Ядром емотивних концептів виступають базові емоції, які утворюють власні концептуалізовані предметні площини. Емотивні концепти формують емоційний простір тексту, який містить певну емоційну інформацію. Успішним виявляється застосування класифікації лексики В.І. Шаховського [6: 78] на описову, номінативну і виражальну емоції. Багато вчених вивчають лінгвістичні засоби репрезентації концептів РАДІСТЬ, СТРАХ, ЗЛІСТЬ, ПЕЧАЛЬ на лексичному, синтаксичному та фонографічному рівнях [5: 355].

Мета нашого дослідженні – проаналізувати шляхи вербалізації концептів, що репрезентовані поетичною концептосферою англійського автора Д. Лоуренса.

До базових емотивних концептів поетичних текстів автора відносимо КОХАННЯ, РАДІСТЬ, ПЕЧАЛЬ, ЗДИВУВАННЯ, ГОРЕ, СТРАХ, СИРАЖДАННЯ, СМЕРТЬ.

Розглянемо три концепти КОХАННЯ, ПЕЧАЛЬ, СМЕРТЬ. Так, у тексті вірша «Rose of All the World» [7] виокремлюємо лексеми, що передають емотивний концепт КОХАННЯ. Серед них прикметники на позначення кольору: red, rosy, fiery; прості та складні іменники та асоціативи: colour, blood, sparks, flame fire, rose, rosiness, rose-leaves, rose-bush, rose-flowers, blossom my darling, fine desire, perfect life, ecstasy, kisses, the seed, the Great Breath, my mouth on hers, completion of manhood, the sharp begetting; дієслова та дієслівні фрази: to blossom, burnt, be a rose of roses to crown the triumph, blossom, my darling, blossom, be a rose of roses. Автор використовує когнітивні метафори: «Love is rapture», «Love is fire», «Love is a rose». У тексті вірша «Bavarian Gentians» Д. Лоуренса [7] вербалізується концепт СМЕРТЬ та емотивний концепт ПЕЧАЛЬ. Так, лексема gentians асоціюється з синім кольором, а когнітивна метафора «gentians are torches» постає як символ шляху душі до царства мертвих. Дане уявлення підсилюється міфологічними алюзіями: «the blue-smoking darkness, Pluto’s dark-blue daze», «black lamps from the halls of Dis burning dark blue. giving off darkness, blue darkness, as Demeter’s pale lamps», «where darkness is awake upon the dark and Persephone herself».

Емотивний концепт ПЕЧАЛЬ репрезентовано іменниками: gloom, darkness, lost bride, blueness, darkening; прикметниками (простими та складними): sad, dark, lost, blue, dark-blue, blue-smoking, black, dark blue, darker; дієсловами: darken тощо. Загальна атмосфера печалі підсилюється синтаксично та стилістично. Автор застосовує речення з дієсловами наказового способу та багаторазовими повторами: «Lead me then, lead the way», «Reach me a gentian, give me a torch!».

Базовим емоційним концептом у тексті вірша «The Ship of Death» [7] постає концепт СМЕРТЬ, що репрезентовано навіть у назві вірша. Зазначений концепт експліковано за допомогою когнітивних метафор: «Death is a travel», «Death is resurrection». Рух до завершення життя підтримано асоціативними вказівками на осінь, тобто смерть людини асоціюється із вимиранням природи восени: «the falling fruit», «the apples… to bruise themselves an exit from themselves», «the grim frost is at hand», «hardened earth», «the death is on the air». Синтаксично даний концепт репрезентовано риторичними питаннями та вигуками: «Have you built your ship of death? O, have you? O, build your ship of death…», «Ah! can’t you smell it?».

Аналіз поетичної картини світу Д. Лоуренса, дозволяє зробити висновки про те, що базові емотивні концепти у поетичних текстах автора вербалізуються за допомогою широкого кола лексичних одиниць (переважають прикметники), що називають або описують емоції.