Список використаних джерел та лiтератури

1. Карасик В. І. Мовне коло: особистість, концепти, дискурс. – Волгоград: Зміна, 2002. – 124-278 с.

2. Ковалів Ю. І. Літературознавча енциклопедія: [у 2-х т.]. – Т. 1. / Ю. І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – 608 с.

3. Пропп В. Я. Проблемы комизма и смеха / В. Я. Пропп. – М.: Искусство, 1976. – 183 с.

4. Руднєв В. Прагматика анекдоту / В. Руднєв. – Дугава, 1990. – 102 с.

5. Категорії естетики. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/ wiki/

6. Das Superbuch der Witze. – München: Bassermann Verlag, 2005. – 504 s.

О. К. Опанасюк

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук, доцент В. В. Жуковська

Структурні риси заголовків сучасних англомовних наукових статей з технічних, природничих та гуманітарних дисциплін

Дослідники сходяться на думці, що наукова стаття є ключовим жанром наукового дискурсу, оскільки вона використовується для розповсюдження та подальшого затвердження наукових знань [1: 150; 4: 13-16]. Найбільш повну характеристику жанрових особливостей наукової статті дав у своїх роботах британський лінгвіст Дж. Свейлз [4]. В подальшому лінгвісти, спираючись на праці Дж.Свейлза, досліджують наукову статтю з позиції, що становить для них найбільшу цікавість. Так, велику увагу привертає зокрема і структура заголовків англомовних наукових статей [1: 223].

Заголовок є важливим елементом наукової статті. Він стисло виражає суть дослідження, відповідає за привернення уваги читача, полегшує сприймання наукового тексту [2: 4]. Структурно заголовок наукової статті може виражатись в формі питальної конструкції; конструкції-речення, що приймає форму твердження; конструкції з двох частин, розділених двокрапкою; номінативної конструкції, опорним елементом якої є іменник; дієслівної конструкції, опорним елементом якої є безособові форми дієслова [3: 93]. Зазначені структурні типи заголовків трапляються в статях з різних галузей науки, проте порівняльний аналіз статей з природничих, технічних та гуманітарних дисциплін вказує на існування певних закономірностей в використанні тих чи інших типів заголовків.

Так, об’єктом нашого аналізу було обрано заголовки статей-звітів про конкретні дослідження, опубліковані в провідних наукових журналах за період

З 2010-го по 2011-й рік. Корпус для дослідження становить 36 статей з різних сфер науки: по 9 статей з технічних, природничих та гуманітарних дисциплін.

Серед проаналізованих заголовків наукових статей найбільшу частку – 45% становлять заголовки, що представлені у формі номінативної конструкції (напр., Object Detection and Tracking for Autonomous Navigation in Dynamic Environments), 22% заголовків – у формі конструкції-речення (напр., Syntactic Structure Guides Prosody in Temporarily Ambiguous Sentences), 19% заголовків – у формі конструкції з двох частин (напр., Optimal Filtering for Non-parametric Observation Models: Applications to Localization and SLAM) і 14% – у формі дієслівної конструкції (напр., Validating the Application of Occupancy Sensor Networks for Lighting Control). В статтях з технічних та природничих наук найчастіше використовуються заголовки у вигляді номінативних конструкцій. Заголовки статей гуманітарних наук майже в однаковій кількості представлені усіма вищезгаданими конструкціями, проте більшу частку становлять заголовки у формі конструкції з двох частин.

Отже, спираючись на дані аналізу, можна зробити висновок про існування тенденцій вживання певних типів заголовків в статтях з різних галузей наук.