- •Дисципліна «основи менеджменту»
- •1. Визначення, характеристика і сутність управління (менеджменту).
- •2. Поняття організації, організація як система.
- •3. Принципи і закономірності управління.
- •Закономірності управління
- •4. Основні функції управління, їх характеристика та взаємодія.
- •5. Методи управління їх характеристика (адміністративні, економічні, соціально-психологічні, правові).
- •6. Зовнішнє середовище організації. Хар-ка складових.
- •7. Внутрішнє середовище організації. Хар-ка складових.
- •8. Міжособові комунікації. Перепони на шляху комунікацій (обумовлені сприйняттям, семантичні, невербальні, обумовлені поганим зворотним зв’язком, невмінням слухати).
- •9. Управлінське рішення. Природа процесу прийняття рішення.
- •10. Раціональне вирішення проблем (прийняття рішень). Характеристика етапів.
- •11. Характеристика основної функції управління – планування. Сутність планування.
- •12. Сутність статегічного упр-ня. Процес стратегічного упр-ня. Загальна хар-ка основних етапів.
- •Стратегічне упр-ня являє собою процес, що протікає в 3 етапи:
- •13. Делегування і відповідальність при делегуванні.
- •14. Організаційні повноваження. Повноваження і влада. Характеристика лінійних повноважень. Штабні (апаратні) повноваження, їх характеристика.
- •16. Поняття потреб. Види потреб.
- •Характеристика змістовних теорій мотивації (Маслоу, Мак-Клеланда, Герцберга)
- •19. Керівництво в організації. Вплив і влада. Форми влади і впливу.
- •Сутність і ф-ї контролю. Види контролю і їх хар-ка. Процес контролю. Хар-ка етапів.
19. Керівництво в організації. Вплив і влада. Форми влади і впливу.
Керівник – особа, яка очолює орг-ю, підрозділ і наділена повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження виділеними йому матеріальними, фінан, труд ресурсами. Керівник є центральною фігурою в системі упр-ня, він виконує різноманітні ф-ї і ролі Вимоги до проф компетенції керівника поділ на 2 групи: знання і уміння викон спец роботу у сфері упр-ня; здатність працювати з людьми й управляти самим собою.
Лідерство – здатність впливати на окремих прац-ів або їх групи з метою досягнення цілей орг-ї.
Вплив – поведінка особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи. Влада – можливість впливати на поведінку інших людей.
Форми влади: 1-на засадах примусу, 2-на засадах винагороди, 3-експертна влада (на основі віри у досвідченість керівника), 3-еталонна влада (коли керівник показує власний приклад), 4-законна влада. Форми впливу: 1-через еф-ну подачу ідеї і поглядів керівника, 2-через залучення прац-ів в упр-ня.
Сутність і ф-ї контролю. Види контролю і їх хар-ка. Процес контролю. Хар-ка етапів.
Контроль – система мір перевірки відповідності раельного ходу вир-ва плановим показникам, дотримання норм, правил, стандартів, що регламентують хід процесу. Частота контролю залежить від тривалості вир-го циклу. Основним завданням контролю є процес забезпечення досягнення цілей і місії орг-ї. За доп цієї ф-ї орг-я може попередити кризовий стан. Контроль дозволяє фіксувати помилки і виправляти їх до того як вони стануть на перепоні досягнення мети.
Контроль має свої об’єкти, суб’єкти, цілі та задачі. Об’єктами контролю виступають під-ва. В середині під-ва контролю підлягають процеси, що відбуваються в ньому та окремі ел-ти сис-ми. Суб’єктом контролю виступає контролююча ланка. Контроль виконують державні органи, відомчі упр-ня та інші фізичні та юридичні особи.
Контроль сприяє дисципліні та дотриманню законності. Контроль, що здійснюється до початку діяльності наз попереднім. Він попереджує порушення правил ведення роботи, сприяє попередженню нецільового використання коштів, прийняттю необгрунтованих рішень.Контроль, що здійснюється протягом госп-ї діяльності наз поточним контролем. Його об’єктом є підлеглі співробітники, а здійснюється він начальниками. Його задачі: оперативне виявлення та своєчасне зупинення порушень, відхилень в діяльності. Він здійснюється на основі зворотнього зв’язку.
Підсумковий (заключний) контроль здійснюється після того, як робота виконана. Фактично отриманий результат порівнюється з передбачуваним. Його цілями є встановлення правильності, законності та ек-го обгрунтування, виявлення помилок діяльності. При заключному контролі формується інформація для наступних подібних робіт, враховуються недоліки та виправляються помилки.
Виділяють 3 етапи: 1) розробка стандартів і критеріїв (конкретизація критеріїв, забезпечення реальності показників, забезпечення можливості прогнозування показників і результатів); 2) порівняння результатів реального виконання із встановленими стандартами (встановлення масштабу допустимих відхилень, вимірювання результатів, передавання і розповсюдження інформації про конкретні результати, оцінка інформації про отримані результати, обгрунтування висновків); 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів) – невжиття заходів, усунення відхилень, перегляд стандартів, поєднання кількох попередніх підходів.