- •Дисципліна «основи менеджменту»
- •1. Визначення, характеристика і сутність управління (менеджменту).
- •2. Поняття організації, організація як система.
- •3. Принципи і закономірності управління.
- •Закономірності управління
- •4. Основні функції управління, їх характеристика та взаємодія.
- •5. Методи управління їх характеристика (адміністративні, економічні, соціально-психологічні, правові).
- •6. Зовнішнє середовище організації. Хар-ка складових.
- •7. Внутрішнє середовище організації. Хар-ка складових.
- •8. Міжособові комунікації. Перепони на шляху комунікацій (обумовлені сприйняттям, семантичні, невербальні, обумовлені поганим зворотним зв’язком, невмінням слухати).
- •9. Управлінське рішення. Природа процесу прийняття рішення.
- •10. Раціональне вирішення проблем (прийняття рішень). Характеристика етапів.
- •11. Характеристика основної функції управління – планування. Сутність планування.
- •12. Сутність статегічного упр-ня. Процес стратегічного упр-ня. Загальна хар-ка основних етапів.
- •Стратегічне упр-ня являє собою процес, що протікає в 3 етапи:
- •13. Делегування і відповідальність при делегуванні.
- •14. Організаційні повноваження. Повноваження і влада. Характеристика лінійних повноважень. Штабні (апаратні) повноваження, їх характеристика.
- •16. Поняття потреб. Види потреб.
- •Характеристика змістовних теорій мотивації (Маслоу, Мак-Клеланда, Герцберга)
- •19. Керівництво в організації. Вплив і влада. Форми влади і впливу.
- •Сутність і ф-ї контролю. Види контролю і їх хар-ка. Процес контролю. Хар-ка етапів.
2. Поняття організації, організація як система.
Організація – група людей, діяльність яких координується для досягнення певної мети. Орг-ії поділяються на формальні та неформальні.
Формальні – групи людей, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується з метою досягнення певної мети.
Неформальні – виникають і функціонують спонтанно.
Якщо орг-я має 1 мету – то це проста орг-я, якщо набір взаємопов’язаних цілей – то вона складна.
Орг-я є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.
Орг-я складається з керуючої та керованої підсистем.
Керуюча включає ті складові елементи, які забезпечують процес упр-ня.
До складу керованої сис-ми входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та ін. видів діяльності.
К еруюча сис-ма
Зворотній зв’єязок Прямий зв’язок
Керована сис-ма
Процес функ-ня орг-ії як сис-ми
ВХІД ПРОЦЕС ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИХІД
Матеріали, капітал, Обробка та перетвор. Продукція, прибуток,
Трудові ресурси соц. відповідальність
Інформація
3. Принципи і закономірності управління.
До загальних принципів управління можна віднести цілеспрямованість, спланованість, компетентність, дисципліну, стимулювання, ієрархічність.
Принцип цілеспрямованості визначений сутністю програмно-цільового управління і припускає чітку постановку цілей перед кожним під-вом та кожним його підрозділом, мета повинна бути реальною, досягнутою і визначеною чітко, що мобілізує зусилля персоналу на її виконання.
Принцип плановості управління передбачає складання програми дій та її реалізацію. Спланованість виявляється в нормалізації умов роботи і її розподілі між виконавцями, у координації дій виконавців і їхньому інструктуванні, а також в організації обліку і контролю за виконанням кожної роботи і програми в цілому.
Принцип компетентності означає знання менеджером об´єкта управління або принаймні його здатність сприймати компетентну консультацію фахівців при прийнятті рішень.
Дисципліна припускає безумовне виконання вказівок керівника, посадових обов´язків, інструкцій, наказів та інших директивних документів. Рівень дисципліни значною мірою визначає культуру управління.
Принцип стимулювання припускає насамперед мотивацію трудової діяльності на основі використання матеріальних і моральних стимулів.
Принцип ієрархічності передбачає вертикальний поділ управлінської праці, тобто виділення рівнів управління і підпорядкування нижчих рівнів управління вищим. Цей принцип враховується при формуванні організаційних структур управління, при побудові апарату управління, при розстановці кадрів.