12

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливості функціонування екологічного моніторингу в Україні.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

• дослідити сутність поняття екологічного моніторингу;

• розглянути особливості функціонування екологічного моніторингу в Україні;

• дослідити практичні аспекти функціонування регіональног екологічного моніторингу;

• розглянути особливості організації спостереження і контролювання забруднення атмосферного повітря;

• дослідити практичеі аспекти визначення кількості та місць розташування постів спостереження за станом атмосферного повітря.

Предметом курсової роботи є теоретико-методологічні і прикладні проблеми функціонування системи екологічного моніторингу.

Об’єктом дослідження є екологічний моніторинг атмосферного повітря.

Курсова робота складається із трьох частин, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

Зміст курсової роботи

Вступ

Розділ 1. Екологічний моніторинг як засіб визначення екологічного стану навколишнього середовища

1.1 Поняття екологічного моніторингу

1.2 Розвиток системи екологічного моніторингу в Україні

1.3 Особливості регіонального екологічного моніторингу

Розділ 2. Організація спостереження і контролювання забруднення атмосферного повітря

2.1. Характеристика джерел забрудненя атмосферного повітря

2.2. Визначення категорії небезпечності підприємства

2.3. Розподіл концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері

Розділ 3. Визначення кількості та місць розташування постів спостереження за станом атмосферного повітря

3.1. Види постів спостереження

3.2. Визначення речовин, які підлягають контролюванню

3.3. Комплекс природоохоронних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню атмосферного повітря

Висновок

Список використаної літератури

Розділ 2. Організація спостереження і контролювання забруднень атмосферного повітря

У досліджуваному районі розташоване підприємство, яке є стаціонарним джерелом забруднення атмосферного повітря. Для визначення впливу цього підприємства на повітряний басейн над територією, що підлягає моніторингу, необхідно організувати систему спостереження і контролювання.

2.1. Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в досліджуваному районі.

Потрібно коротко охарактеризувати об'єкт забруднення, забруднюючі речовини, що викидаються підприємством в атмосферу, їх вплив на навколишнє середовище та здоров'я людей.

2. Встановлення категорії небезпечності підприємства та уточнення розмірів санітарно-захисної зони

Встановити категорію небезпечності підприємства і уточнити розмір санітарно-захисної зони. Охарактеризувати необхідність призначення цієї зони.

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря. У цій формі має бути розшифрування «вуглеводнів» і не повинно бути інформації про сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.

Категорію небезпечності підприємств (КНП) обчислюють за виразом:

, (1)

де М_і - маса викиду і-тої речовини, т/рік; ГДК^і_с.д. — середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/^м3; n — кількість викинутих підприємством шкідливих речовин, які забруднюють атмосферу; а_і, — безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу (визначають за табл. 1).

Таблиця 1

Відповідність безрозмірної константи класу небезпечності речовини

Константа	Клас небезпечності речовини
	1	2	3	4
Значення аі	1,7	1,3	1,0	0,9

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК або зменшені в десять разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.

Значення КНП для речовин, щодо яких немає інформації про ГДК, прирівнюють до маси викидів даних речовин. За величиною КНП підприємства поділяють на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для з'ясування категорії небезпечності підприємства та рекомендовані розміри санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємства наведено в табл. 2.

Таблиця 2

КНП і їх граничні значення

Категорії небезпечності	Значення КНП	СЗЗ, м
I	≥108	1000
II	104≤КНП<108	500
III	103≤КНП<104	300
IV	<103	100

Залежно від КНП здійснюють облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу, запроваджують періодичність контролю за викидами підприємств і визначають санітарно-захисну зону (СЗЗ) від джерел забруднень до житлових районів.

Після нескладних розрахунків встановлюють категорію небезпечності підприємства і стандартну СЗЗ. Але необхідно провести уточнення цієї відстані з урахуванням «рози вітрів» і відстані формування концентрацій забруднюючих речовин у межах ГДК.

Уточнення розмірів стандартної СЗЗ проводять з урахуванням «рози вітрів» за формулою:

, (2)

де L_сан - відстань від джерела забруднення до межі санітарної зони, м. Її обчислюють за співвідношеннями:

якщо Х < L_сан^ст, то L_сан = L_сан^ст (3)

якщо L_сан^ст < Х < 3L_сан^ст, то L_сан = Х (4)

якщо Х > 3L_сан^ст, то L_сан = 3L_сан^ст (5)

де L_сан^ст - розміри стандартної санітарно-захисної зони, м; X - найбільша відстань, де формується концентрація забруднюючої речовини в межах ГДК; Р - середньорічна повторюваність напрямку вітру; Р_о - повторюваність напрямку вітрів одного румба при круговій «розі вітрів» (при восьмирумбовій «розі» Р_о = 100/8 =12,5%). Всі розрахунки подають у вигляді табл. 3.

Таблиця 3

Результати розрахунку уточненої санітарно-захисної зони

Напрямки вітру	Пн	Пн-Сх	Сх	Пд-Сх	Пд	Пд-Зх	Зх	Пн-Зх
P	8	6	9	16	11	11	24	15
P/P0
Lсанст
Lсан
Lсан΄