- •1.Задачі лінійного програмування її модифікація.
- •2. Симплексний метод: ідея, вимоги та умови оптимальності.
- •3. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування.
- •4. Симплексний метод: алгоритм розв’язування.
- •5. Альтернативний оптимум задач лінійного програмування.
- •6. Двоїста пара задач: типи та алгоритми перетворення.
- •7. Теорія двоїстості.
- •8. Розв’язування двоїстих задач.
- •9. Відповідність двоїстих оцінок змінних двоїстої пари задач.
- •10. Транспортна задача: математична модель, типи та особливості.
- •11) Умови оптимальності в методі потенціалів, її обґрунтування.
- •12) Методи будування базисних планів при розв’язуванні транспортної задачі.
- •Початковий опорний план
- •Метод північно-західного кута
- •Метод найменшої вартості
- •13) Метод потенціалів Метод потенціалів
- •Приклад
- •14) Транспортна задача: випадки вродженості
- •15) Альтернативний оптимум в транспортних задачах
- •16) Динамічне програмування: математична модель, особливості.
- •17) Основні вимоги, переваги, недоліки в методі динамічного програмування.
- •18) Види цільової функції в методі динамічного програмування.
- •19) Алгоритм розв’язування методом динамічного програмування
- •20) Задачі про призначення: особливості, математична модель, та алгоритм
- •4.2. Математична модель задачі про призначення.
- •4.3. Рішення задачі про призначення
- •21) Угорський метод
- •1 Постановка завдання
- •2 Розв’язання завдання
- •22. Задача про кільцевий маршрут та її розв’язування.
- •23. Алгоритм методу розгалужень та меж.
- •24. Задача про максимальний потік та її розв’язок.
- •25. Задача про найкоротшу відстань та метод її розв’язування.
- •26. Теорія ігор: ціна ігор.
- •27. Теорія ігор: сідлова точка.
- •28. Теорія ігор: теорія мінімакса ті її використання.
- •29. Зведення ігрових задач до задач лінійного програмування.
7. Теорія двоїстості.
Перша теорема двоїстості. Якщо одна з пари спряжених задач має оптимальний план,то й друга задача також має розв’язок причому для оптимальних розв’язків значення цільових функцій обох задач збігаються. Тобто maxF=minZ якщо цільова функція однієї із задач необмежена,то спряжена задача також немає розвязку
Зауважимо що коли одна із задачі немає допустимого розв’язку,то двоїста до неї також не може мати допустимого розв’язку.
Економічний зміст першої теореми двоїстості. Максимальний прибуток(Fmax)підприємство отримує за умови виробництва продукції згідно з оптимальним планом Х*=(х1*,х2*,..,Хп*),однак таку саму суму грошей(Zmin=Zmax)воно може мати,реалізувавши ресурси за оптимальними цінами Y*=(y1*.y2*,..,ym*)ЗА УМОВ використання інших планів Хнедорівнює Хоптим,Унедорів Уоптим на підставі основної нерівності теорії двоїст задачі можна стверджувати,що прибутки від реалізації продукції завжди менші,ніж витрати на її виробництво.
Друга теорема двоїстості для симетричних задач. Для того, щоб плани X* та Y* відповідних спряжених задач були оптимальними, необхідно і достатньо, щоб виконувалися умови доповнюючої нежорсткості:
.
Економічний зміст другої теореми двоїстості стосовно оптимального плану Х* прямої задачі. Якщо для виготовлення всієї продукції в обсязі, що визначається оптимальним планом Х*, витрати одного і-го ресурсу строго менші, ніж його загальний обсяг bi, то відповідна оцінка такого ресурсу (компонента оптимального плану двоїстої задачі) буде дорівнювати нулю, тобто такий ресурс за даних умов для виробництва не є «цінним».
Якщо ж витрати ресурсу дорівнюють його наявному обсягові bi, тобто його використано повністю, то він є «цінним» для виробництва, і його оцінка буде строго більшою від нуля.
Економічне тлумачення другої теореми двоїстості щодо оптимального плану Y* двоїстої задачі: у разі, коли деяке j-те обмеження виконується як нерівність, тобто всі витрати на виробництво одиниці j-го виду продукції перевищують її ціну сj, виробництво такого виду продукції є недоцільним, і в оптимальному плані прямої задачі обсяг такої продукції дорівнює нулю.
Якщо витрати на виробництво j-го виду продукції дорівнюють ціні одиниці продукції cj, то її необхідно виготовляти в обсязі, який визначає оптимальний план прямої задачі .
Третя теорема двоїстості Компоненти оптимального плану двоїстої задачі дорівнюють значенням частинних похідних від цільової функції за відповідними аргументами , або
Економічний зміст третьої теореми двоїстості.
Використовуючи третю теорему двоїстості, можна легко визначити вплив на зміну значення цільової функції збільшення чи зменшення обсягів окремих ресурсів: числові значення двоїстих оцінок показують, на яку величину змінюється цільова функція за зміни обсягу відповідного даній оцінці ресурсу .
Отже, за умови незначних змін замість задачі маємо нову задачу, де замінено на . Позначимо через оптимальний план нової задачі. Для визначення не потрібно розв’язувати нову задачу лінійного програмування, а достатньо скористатися формулою , де — оптимальний план задачі.