- •1.Задачі лінійного програмування її модифікація.
- •2. Симплексний метод: ідея, вимоги та умови оптимальності.
- •3. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування.
- •4. Симплексний метод: алгоритм розв’язування.
- •5. Альтернативний оптимум задач лінійного програмування.
- •6. Двоїста пара задач: типи та алгоритми перетворення.
- •7. Теорія двоїстості.
- •8. Розв’язування двоїстих задач.
- •9. Відповідність двоїстих оцінок змінних двоїстої пари задач.
- •10. Транспортна задача: математична модель, типи та особливості.
- •11) Умови оптимальності в методі потенціалів, її обґрунтування.
- •12) Методи будування базисних планів при розв’язуванні транспортної задачі.
- •Початковий опорний план
- •Метод північно-західного кута
- •Метод найменшої вартості
- •13) Метод потенціалів Метод потенціалів
- •Приклад
- •14) Транспортна задача: випадки вродженості
- •15) Альтернативний оптимум в транспортних задачах
- •16) Динамічне програмування: математична модель, особливості.
- •17) Основні вимоги, переваги, недоліки в методі динамічного програмування.
- •18) Види цільової функції в методі динамічного програмування.
- •19) Алгоритм розв’язування методом динамічного програмування
- •20) Задачі про призначення: особливості, математична модель, та алгоритм
- •4.2. Математична модель задачі про призначення.
- •4.3. Рішення задачі про призначення
- •21) Угорський метод
- •1 Постановка завдання
- •2 Розв’язання завдання
- •22. Задача про кільцевий маршрут та її розв’язування.
- •23. Алгоритм методу розгалужень та меж.
- •24. Задача про максимальний потік та її розв’язок.
- •25. Задача про найкоротшу відстань та метод її розв’язування.
- •26. Теорія ігор: ціна ігор.
- •27. Теорія ігор: сідлова точка.
- •28. Теорія ігор: теорія мінімакса ті її використання.
- •29. Зведення ігрових задач до задач лінійного програмування.
24. Задача про максимальний потік та її розв’язок.
Основна задача на мережах – знаходження допустимого максимального потоку з початкової вершини до кінцевої, якщо задані пропускні спроможності кожної дуги мережі ті її типологія.
Математична модель задачі:
Цільова функція:
Обмеження:
k ≠ S, t, k I
0 ≤ xij ≤ Sij
Щоб знайти максимальний потік, необхідно задати неорієнтований граф з прямою і зворотньою пропускною спроможністю по кожному ребру. Якщо заданий орграф, то зворотня пропускна спроможність ребра Sij = 0.
Алгоритм:
1) Будується початкова матриця графа S = ||Sij||
2) Вибір розрізу нульового потоку: джерело s з одного боку s S та вся решта вершин графа – з другого боку, тобто розподіл множини вершин І на дві підмножини:
S S' = I
3) Для кожного ребра розділу будується один з допустимих L – шляхів з вершини S до вершини t і знаходиться мінімальний потік кожного допустимого шляху як
ΔL = min{Sij}
Де Sij – пропускна спроможність (ij) – ребра L-го шляху.
Шлях через розріз доцільно вибирати найпростішим.
4) Будується матриця нульового потоку Х. Для кожного L-шляху всі xij дорівнюють значенню ΔL, а елементи, що симетричні їм, дорівнюють -ΔL; решта елементів матриці дорівнюють 0. Якщо ребро зустрічається кілька разів у різних шляхах з величинами ΔL, то всі величини ΔL складаються для цього ребра, але ця сумарна величина не повинна перебільшувати Sij.
5) Будування матриці S – X (резервів): якщо Sij = 0, то (ij) – ребро буде насичене. Якщо Sij ≠ 0, таке ребро має резерв і є можливість збільшити потік через це ребро.
6) Будування списку ребер з резервами(ненасичені ребра) згідно з матрицею Х від вершини s до вершини t. Структура списку:
Перелік вершин з резервами
S: i1, i2,…,ik
i1: i11, i12,…,i1k
…
in: in1, in2,…,ink
де i1, i2,…,ik – вершини S-го рядку матриці Х, для яких xij ≠ 0; i11, i12,…,i1k – вершини i1-го рядка матриці Х, де xij ≠ 0 і так далі до появи у списку кінцевої вершини t.
7) Згідно із отриманим списком складається ланцюг ненасичених ребер, які ведуть від S до t
(S i1),…,(in-1 in), (in t)
8) Шлях з ненасичених ребер має можливість збільшити потік на додаткову величину
Δ = min {(Sij - xij)}
Де Sij – пропускна спроможність (ij) – ребра; хij – розрахований потік (ij) – ребра.
9) Будування нової матриці потоку Х на основі попереднього Х: усі елементи ребер ненасиченого шляху збільшуються на величину Δ, симетричні елементи при цьому змінюються на величину -Δ. Для нової матриці потоку Х треба також зробити аналіз починаючи з п.5.
10) Якщо неможливо скласти список до кінцевої вершини t, то це означає, що досягнуто насичення ребер шляхів, які ведуть від S до t, тобто знайдений максимальний потік, величина якого дорівнює сумі хij рядка S з останньої матриці Х:
11) Будування орграфа згідно з дугами (ij), для яких xij ≠ 0 у матриці Х.
25. Задача про найкоротшу відстань та метод її розв’язування.
Задача про найкоротшу відстань э типовою транспортною задачею у сітьовій постановці.
Щоб розв’язати задачу у сітьовій постановці треба знайти топологію сіті та величини пропускних спроможностей Sij.
Математична модель:
Цільова функція:
Обмеження:
Початковий пункт
Кінцевий пункт
Алгоритм розв’язування
Обчислювальна процедура розв’язування задачі розглядається для мережі без циклів і з однією початковою S та кінцевою t вершинами.
Заздалегідь усі вершини І графа мають бути упорядковані, тобто пронумеровані згідно з напрямом дуг зліва направо.
Кожна дуга повинна мати оцінку αij – відстань від і-ї точки до j-ї вершини.
1) Розбиття множини І на дві підмножини S S' = I
Первісно у множину S входить тільки одна вершина і=1, тобто джерело S.
2) Вибір вершини j S' з αij ≠ ∞ і знаходження оцінки
3) Закріплення за j-ю вершиною оцінки Uj.
4) Переведення j-ї вершини з підмножини S' у підмножину S та привласнення їй наступного номеру і.
5) Перехід до наступної вершини j S'.
6) Перевірка, чи всі вершини переглянуто, тобто, чи дійшов процес розв’язування до вершини t. Якщо так, то переходимо до наступного пункту, якщо ні – повертаємося до п.2.
7) Знаходження найкоротшої відстані L = Ut та будування найкоротшого шляху {(ij)}.