10. Якщо фірма у перший раз намагається реалізувати продукцію на зовн. Ринку, яким чином їй краще встановити ціну на власну продукцію?

Існують дві різні стратегії: 1) «знімання вершків» — встановлення найбільш високої ціни;

2) «проникнення на ринок» — встановлення вкрай низької ціни.

Встановлення дійсної ціни вимагає точного визначення моменту досягнення товаром зрілості.

При виникненні ознак початку стадії спаду може стати необхідним:

— підвищення ціни (використовуючи переваги нееластичного попиту) для короткотермінового підвищення прибутковості перед остаточним зняттям товару і компенсації витрат на роз робку та виведення на ринок нового покоління і товарів;

— зниження ціни (навіть нижче собівартості), і щоб привернути увагу покупців до супутних товарів.

Ціна повинна бути не вищою ніж у інших країн що реалізують аналогічну продукцію. Так як споживачі будуть купувати продукцію за нижчими цінами. Продукція фірми повинна бути конкурентоспроможною.

18. Ким на світовому ринку може бути Україна з точки зору теорії життєвого циклу продукту Вернона?

Суть теорії життєвого циклу продукту така: розвиток світової торгівлі готовими виробами залежить від етапів їх життя, тобто періоду часу, протягом якого продукт володіє життєздатністю на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця.

Цикл життя продукту охоплює чотири стадії - упровадження, зростання, зрілість і занепад. На 1 стадії відбувається розробка нової продукції у відповідь на виниклу потребу усередині країни. Тому вир-во нового продукту носить дрібносерійний характер, вимагає високої кваліфікації робітників і концентрується в країні нововведення (звично це промислово розвинена країна), а виробник займає майже монопольне положення і лише невелика частина продукту поступає на зовн. ринок. На стадії зростання попит на продукт росте і його виробництво розширяється і поступово розповсюджується на інші розвинені країни, продукт стає більш стандартизованим, збільшується конкуренція між виробниками і розширяється експорт. Для стадії зрілості характерне великосерійне в-во, в конкурентній боротьбі переважаючим стає ціновий чинник, і у міру розширення ринків і розповсюдження технологій країна нововведення вже не має конкурентні переваг. Починається переміщення виробництва в країни, що розвиваються, де дешева робоча сила може бути ефективно використана в стандартизованних виробничих процесах. У міру того як життєвий цикл продукту переходить в стадію занепаду, попит, особливо в розвинених країнах, скорочується, в-во і ринки збуту концентруються переважно в країнах, що розвиваються, а країна нововведення стає частим імпортером.

Україна – країна, що розвивається.

31. Пріоритетні напрями політики щодо підвищення привабливості України для іноземних інвесторів

Результати опитування, найнагальнішими завданнями українського уряду інвестори вважають такі:

• лібералізація руху капіталу, валютного ринку та зняття обмежень на репатріацію прибутків;

• зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях;

• мінімізація бюрократичних обмежень;

• зниження податкових ставок і зменшення кількості податків. Усі категорії інвесторів майже одностайно підтримують таку позицію. Проте можна спостерігати певну відмінність у позиціях ТНК та інших груп інвесторів. Якщо ТНК наголошують на лібералізації руху капіталу, валютного ринку та репатріації прибутків, а також на знятті обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, то інші групи інвесторів найнагальнішими завданнями уряду вважають мінімізацію бюрократичних обмежень, зниження податкових ставок і зменшення кількості податків. Таку різницю в оцінках можна пояснити кращою спроможністю ТНК (порівняно з інвесторами-підприємцями та приватними інституційними інвесторами) обстоювати свої інтереси.

ТНК та інвестори-підприємці, які були безпосередньо залучені до процесу виробництва і збуту, більше уваги приділяли питанням вільного доступу до ринків, оскільки нерідко саме цей чинник був для них головною перешкодою.

Дивним видається такий факт: тих заходів, що їх часто вважають потужними стимулами для ПП (рівні умови для національних та іноземних інвесторів, покращання інфраструктури, посилення бар’єрів для імпорту), інвестори не визнали пріоритетними для українського уряду. У цій групі другорядних завдань для уряду міжнародні фінансові організації та ТНК надають більшої ваги заходам щодо покращання інфраструктури. Інвестори-підприємці, які мають обмежені можливості захисту своїх прав, наголошують на потребі встановити однакові “правила гри” для українських та іноземних інвесторів.

Отже, за найнагальніші завдання українського уряду стосовно сприяння інвестиційному процесу визнано лібералізацію руху капіталу і валютного ринку, оскільки для руху законного капіталу не повинно бути перешкод.

Важливо переглянути обмеження на репатріацію прибутків, ос-кільки ніхто не буде працювати лише на іноземну державу . Відносно пропозиції про зняття обмежень на частку іноземної власності в українських компаніях, то це питання потребує додаткового вивчення. Безумовно, абсолютно справедливими є вимоги щодо мінімізації бюрократичних обмежень, зниження податкових ставок і зменшення кількості податків.