Рекомендації психолога для дітей з низьким рівнем готовності до шкільного навчання

Прізвище, ім’я дитини
Вік
Поради батькам
Рекомендації батькам
Рекомендації вихователям
Рекомендовані види ігрової діяльності
Рекомендовані види навчальної діяльності

Необхідно вказати, чим мотивовані дані рекомендації.

Складати рекомендації можна у формі таблиці або розгорнутого плану.

Додаток 8. Перелік тестів та методик

Перелік тестів та методик для діагностики готовності дітей до навчання у школі, дослідження індивідуальних особливостей особистості

Методика 1. Орієнтований тест Керна-Йєрасека на визначення функціональної готовності дітей до шкільного навчання.

Методика 2. Опитувальник орієнтованого тесту шкільної зрілості Ярослава Йєрасека.

Методика 3. Діагностика орієнтування в навколишньому середовищі, запасу знань, ставлення до школи.

Перелік тестів та методик, для дослідження індивідуальних особливостей особистості

1. Методики вивчення пізнавальних процесів (пам'ять, мислення, увага, уява):

Увага

• тест «Коректурна проба»;

• тест «таблиця Шульте»; методика «Червоно-чорна таблиця»;

• методика Х.Мюнстерберга.

Пам'ять

• тест «Мимовільна пам'ять»;

• тест «Об'єм короткотривалої пам'яті»; методика «Пам'ять на образи»;

• методика «Оперативна пам'ять»;

• тест «Довготривала пам'ять»;

• метод піктограм (за А.Р.Лурія);

• методика «Запам'ятовування цифр»;

• методика «Запам'ятовування образів».

Мислення

• методика Д. Векслера;

• тест О. Ліпмана «Логічне мислення»;

• тест «Логічно-понятійне мислення»;

• тест «Встановлення закономірностей».

Уява

• тест «Особливості творчої уяви»;

• методика «Інтелектуальна лабільність».

2. Методики вивчення особливостей розвитку особистості та її властивостей:

• опитувальник Г.Айзенка на визначення типу темпераменту;

• опитувальник Я.Стреляу для вивчення темпераменту;

• тест «Формула темпераменту» (А.Бєлов);

• методика багатофакторного дослідження особистості Р.Кеттела;

• опитувальник Ф.Шмішека «Акцентуації характеру»;

• тест «Самооцінка»;

• характерологічний опитувальник К.Леонгарда;

• шкала оцінки тривожності Ж.Тейлор;

• опитувальник Х.Спілбергера «Дослідження тривоги»;

• шкала депресії;

• методика «Неіснуюча тварина»;

• методика «ДДЧ»;

• методика дослідження рівня суб'єктивного контролю;

• методика вивчення самооцінки (за Будассі, Дембо-Рубінштейн і ін.);

• методика вивчення рівня домагань;

• методика типового реагування на конфліктні ситуації (К.Томаса);

• тест «Самооцінка психічних станів» (за Г.Айзенком);

• метод незакінчених речень;

• опитувальник агресивності Басса-Даркі;

• методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і Б.Даймонда.

3. Методики вивчення мотиваційної сфери:

• методика діагностики особистості щодо мотивації до успіху Т.Елерса;

• методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб;

• методика діагностики особистості щодо мотивації до уникнення невдач Т. Елерса.

4. Методики вивчення професійної направленості:

• методика «Інтелектуальна лабільність»;

• методика «Карта інтересів»;

5. Перелік психодіагностичних тестів та методик, які можуть використати студенти під час психологічного дослідження колективу:

• Соціометрія.

• Референтометрія.

• Методика Р.О.Немова (Вивчення згуртованості колективу).

• Методика вивчення психологічного клімату колективу.

• Тест «Групові ролі».

• Методика діагностики міжособистісних відношень Тімоті-Лірі

Додаток 9. Орієнтований тест Керна ‑ Йєрасека на визначення функціональної готовності дітей до шкільного навчання

Для вирішення питання про прийом дітей до школи чи доцільність відстрочки можна обмежитися визначенням вихідного рівня функціональної готовності чи шкільної зрілості. Для її діагностики в нашій країні й у ряді інших країн Східної Європи широко використовується Орієнтований тест шкільної зрілості Керна – Йєрасека.

Даний загальновідомий тест зручний для первинного знайомства з дітьми. Він дає загальну картину розвитку і може застосуватися і в групі, що є дуже важливим під час запису дітей до школи. Ознайомившись із результатами тесту, можна запросити для індивідуального обстеження окремих дітей. Оскільки психологічні тести не виявляють причини відставання в розвитку, а дають кількісну характеристику, то в особливих випадках потрібне індивідуальне психологічне дослідження дитини в клінічних умовах.

Цей тест можна використовувати як базовий для подальшого більш певного визначення психологічної готовності до шкільного навчання.

Тест складається з двох частин: трьох графічних завдань і одного вербального.

Перше – малювання чоловічої фігури по пам'яті, друге – змалювання письмових букв, третє – змалювання групи крапок. Результат кожного завдання оцінюється за п'ятибальною системою (1 – вищий, 5 – нижчий бали), потім обчислюється сумарний підсумок по трьох завданнях. Розвиток тих, хто одержав у сумі від 3 до 6 балів, розглядається як вищий за середній, від 7 до 10 – як середній, від 12 до – 15 нижче норми.

Дітей, які одержали 12-15 балів, варто поглиблено обстежувати, тому що серед них можуть бути розумово відсталі.

Усі три задачі графічного тесту спрямовані на визначення розвитку дрібної моторики руки і координації зору і рухів руки. Ці вміння необхідні в школі для оволодіння письмом.

Крім того, тест дозволяє загалом визначити індивідуальний розвиток дитини (перше завдання). Друге і третє завдання виявляють її уміння наслідувати зразок, потрібний у індивідуальному навчанні. Вони також дозволяють визначити, чи може дитина зосереджено, не відволікаючись працювати певний час над не дуже цікавим для неї завданням.

Тест Керна-Йєрасека може застосовуватися як у групі (10 – 15 дітей), так і індивідуально, психологом або спеціально підготовленим педагогом. Обстеження доцільно проводити в період найбільшої працездатності (для категорії дітей 6-річного віку – з 9.00 год. – до 11.00год.).

Інструкція:

Дитині (групі дітей) пропонують бланк тесту. На першій стороні нелінованого бланку у верхньому куті містяться дані про дитину і залишають вільне місце для малювання фігури чоловіка. На звороті у верхній лівій частині розміщений зразок письмових літер, а в нижній лівій частині ‑ зразок групи крапок (або ці зразки пропонуються на окремих картках розміром 7 – 8 на 13 – 14см.). Права частина сторони листка залишена вільною для відтворення дитиною зразків. Олівець перед випробовуваним кладуть так, щоб він був на однаковій відстані від обох рук (якщо дитина виявиться лівшею, експериментатор повинен зробити відповідний запис у протоколі).

Перед виконанням першого завдання кожній дитині пропонується зобразити фігуру чоловіка – «дядька» так, як вона вміє (без подальших пояснень). Допомога випробовуваному чи звернення його уваги до помилок і недоліків малюнка виключені. Якщо дитині важко виконати це завдання, то її варто підбадьорити (наприклад сказавши: «Малюй, у тебе все вийде»). Іноді діти запитують, чи не можна замість чоловіка намалювати жінку. У цьому випадку повинна бути негативна відповідь. Якщо ж дитина почала малювати жінку, то варто дозволити домалювати її, а потім попросити, щоб поруч намалювала чоловіка.

Після закінчення малювання дітей просять перевернути лист паперу на інший бік і пропонують їм скопіювати два слова («Це кулька» або ін. варіант), написаних письмовими літерами (друге завдання). Висота прописної літери 1,5 см, рядкових 1,0см, інтервал між словами 1 см, довжина речення 7 см, у кінці ставиться крапка. Якщо дитина не вгадала довжину фрази й одне слово не помістилося в рядку, то їй можна порадити написати це слово вище чи нижче. Слід зауважити, що у випадку, коли дитина знайома з письмовими літерами рідної мови, їй пропонується фраза іноземною мовою.

У третім завданні дітям пропонується скопіювати групу намальованих крапок. Відстань між ними по вертикалі і по горизонталі – 1 см, а діаметр крапок – 2мм. Треба показати дитині місце на листку паперу, де вона повинна малювати, тому що в деяких дітей можливе ослаблення концентрації уваги. Нижче наведений зразок, пропонований дітям для відтворення та критерії оцінки результатів.

Під час виконання завдання потрібно стежити за дітьми, залишаючи при цьому короткі записи про їхні дії. У першу чергу звертають увагу на те, якою рукою дитина малює – правою чи лівою, чи перекладає вона під час малювання олівець з однієї руки в іншу. Відзначають також, чи крутиться дитина, чи випускає з рук олівець і чи шукає його під стільцем, чи продовжує малювати, незважаючи на вказівки, чи обводить контур зразка, чи бажає переконатися в тому, що малює красиво, чи зацікавлена у результаті.